Тема 2.2. Партнерство як засіб врегулювання конфліктів у сфері оподаткування.
Лекція- 2 год.
План
1. Поняття партнерства у сфері оподаткування.
2.Передумови запровадження партнерства на рiвнi суб’ектiв оподаткування.
3.Функції та головні завдання системи партнерства.
Самостійна робота- 2 год.
Мета реалiзацiї стратегiї партнерства в оподаткуванні.
2. Розвиток мiжнародного партнерства в системi оподаткування.
Семінар- 2 год.
План
Поняття партнерства у сфері оподаткування.
Види партнерства.
Класифікація партнерства у сфері оподаткування за ознаками.
Головні завдання системи партнерства.
Мета реалізації партнерства в оподаткуванні.
Класифікація партнерства за його рівнями.
Партнерство в системі модернiзацii та розвитку державноi податкової служби України.
Значення партнерськоi стратегii в оподаткуванні.
Форми мiжнародного партнерства в системi оподаткування.
Напрямки модернiзацi державної податкової служби України.
Індивідуально – консультаційна робота – 2 год.
Партнерство в системі модернiзацii та розвитку державноi податкової служби України.
Рекомендована література:
Закони:1,5,6
Навчальна література:
Основна: 8,9,10,16,22,24
Додаткова: 11,12,13, 19,18,24,26.
.
Поняття партнерства у сфері оподаткування.
Реалiзацiя Програми модернiзацii та розвитку державноi податковоi служби Украiни, виконання загальнодержавних i бюджетних програм неможяива без ефективноi моделi партнерства.
Дiюча податкова система показує низький рiвень розвитку партнерських вiдносин, причинами якого с недостатньо обгрунтованi правовi, органiзацiйнi, методологiчнi, функцiональнi механiзми. І хоча саме сьогоднi фiскальними органами докладаються надзусилля, щоб надолужити втрачене та поглибити партнерську взасмодiю з платниками податкiв, вiдсутнiсть загальноi стратегii дiяльностi в цьому напрямку лише призводить до поодинокостi заходiв i вiдсутностi комплексностi у вирiшеннi цiЕй проблематики.
Фактично, працiвники контролюючих органiв на сьогоднi ще не можуть позбутися старих бюрократичних форм i методiв роботи з платниками податкiв, оскiльки ще не пройдено шлях трансформацii як у їхнiй свiдомостi, так i загалом у суспiльному призначеннi податковоi служби.
У науковiй лiтературi партнерство на рiвнi суб’сктiв оподаткування (стратегiчне партнерство) ототожнюється iз соцiальним партнерством, тому автори, якi порушували цю проблему, рiдко вдавалися до розв’язання, обмежувалися лише поодинокими рекомендацiями. Серед дослiдникiв, якi розкривали окремi напрямки партнерськоi стратегii в оподаткуваннi: В. П. Андрущенко, А. Я. Кiзима, С. В. Онишко, М. 1. Рудакевич, В. Сулим, В. М. Сутормiна, В. М. Федосовта iн.
Вiдсутнiсть глибоких теоретичних розробок зi стратегii партнерства в оподаткуваннi роблять необхiдним та актуальним наукове дослiдження теоретико-методологiчних засад партнерства.
Партнерство — це узгодження практичноi складовоi двостороннiх стосункiв на умовах врахування iнтересiв суб’сктiв взасмовiдносин, шляхом взасмних поступок та пошуку компромiсного рiшення.
Крiм того, партнерство неможяиве без урахування законних прав i сприяння їх реалiзацii.
Дяя кращого розумiння партнерства можна його охарактеризувати як узгодження iнтересiв суб’сктiв партнерства шляхом постiйної взасмодii, спiльних консультацiй, зустрiчей, двостороннiх переговорiв, через засоби зв’язку тощо. І в тiй площинi, де iнтереси переплітаються i набувають спiльних ознак, партнери зобов’язанi вивчити ситуацiю з позицiй партнера, щоб, задовольняючи своi певнi позицii, не нашкодити сторонi партнерства.
Партнерство виникас лише за умов рiвноцiнного сприйняття та поваги до протилежноi сторони, а також визнання законних її прав та iнтересiв, якi виникають в процесi реалiзацii економiчних, юридичних, iнших видiв дiяльностi.
Специфiка партнерства полягас не лише у рiвнозначному сприйняпi сторони, з якою намагаються налагодити дiловi стосунки, а переважно у тому, що партнерськi вiдносини виникають на стадii, коли вони зав’язуються i мають довгострокову перспективу, тобто наявнiсть сторони, з якою не конкурують, а намагаються узгодити спiльнi цiлi дiяльностi i погодити вiдповiднi завдання на певний термiн дає змогу розглядати цю сторону як партнерську.
Зокрема, в системi оподаткування довгостроковий характер взаємостосункiв мiж платниками та фiскальними органами с сталим явищем, оскiльки доки iснус платник, доти iснують вiдносини, не говорячи про iснування фiскальних органiв, якi с головним iнструментом забезпечення державноi полiтики в системi оподаткування i дiють фактично на постiйнiй основi.
Партнерство — iнтегруючий елемент ринковоi економiки, а його види та принципи залежать вiд того, на якому рiвнi воно здiйснюеться i хто е суб’ектами взаемостосункiв.
Проте в усiх випадках партнерство передбачас готовнiсть до взаєморозумiння, до знаходження спiльних точок дотику, досягнення певного компромiсу та прагнення до соцiального вирiвнювання.
Як органiзацiйний принцип партнерство - це, з одного боку, подолання тиску авторитарних бюрократичних структур, аз iншого - страхування одностороннiх егоїстичних групових дiй найманих працiвникiв.
В теорii партнерства вiдомi кiлька його видiв, якi характеризують систему вiдносин в серединi будь-якоi органiзацii (соцiальне партнерство) та вiдносини органiзацii iз суб’ектами, котрі є споживачами тих чи інших послуг (стратегiчне партнерство).
Крiм того, партнерство можна класифiкувати за ознаками, що характеризують специфiку дiяльностi органiзацiй i державних установ, вiдповiдно до якоi i формуеться стратегiя побудови партнерських вiдносин.
Наприклад, в податкових органах вона суттєво вiдрiзнятиметься вiд партнерськоi стратегii у виконавчих органах мiсцевого самоврядування чи на виробництвi, або в установах соцiального забезпечення населення (центри зайнятостi, пенсiйнi фонди, управлiння працi та соцiальноi полiтики).