3.Функції та головні завдання системи партнерства.
Якщо цiлi партнерства цiлком зрозумiлi, оскiльки вони спрямованi на налагодження системи взасморозумiння та спiльностi дiй, то функцii партнерських вiдносин повиннi забезпечити оптимальний шлях досягнення такого спiвробiтництва шляхом цiлеспрямованого впливу на стан двостороннiх відносин та варегулювання податкових конфліктів.
Партнерство виконус чотири основних функцii:
• захисну - вирiвнювання шансiв партнерiв, недопущення змiни умов спiвробiтництва не на користь однієї зi сторiн;
• стабiлiзацiйну — забезпечення стабiльностi правових, виробничих чи трудових вiдносин, страхування вiд рiзних конфлiктiв, зривiв умов домовленостей чи визначених на документальному рiвнi ризикiв.
• органiзацiйну- гласнiсть i чiтко визначений порядок визначення умов чи укладання угод, їхня стандартизацiя тощо;
• миротворчу- на перiод дii домовленостей не допускаються конфлiкти, не висуваються новi вимоги.
Забезпечення реалiзацii цих функцiй здебiльшого сприятиме економiчному розвитку держави, досягненню злагоди i соцiального миру в суспiльствi, якщо вони базуватимуться на вiдповiднiй законодавчiй основi, балансi iнтересiв усiх сторiн партнерства та обумовлюватимуться додержанням вiдповiдних принципiв партнерських вiдносин, зокрема: законностi; рiвноправностi сторiн; доброчесностi; добровiльностi участi; прозоростi; свободи вибору питань для обговорення; добровiльностi прийняття обов’язкiв; гарантii iх реального виконання; проведення систематичного контролю i взасмноi вiдповiдальностi; паритету представництва сторiн партнерства; довiри та взасмоповаги.
Цi принципи не с постулатами, але вiдсутнiсть в процесi налагодження партнерських вiдносин бодай одного з них може мати непередбачуванi наслiдки, за якими система договорiв чи напрямок певноi дiяльностi можуть бути “зламанi”.
Це пов’язано з тим, що самi по собi принципи — це певнi закономiрностi, засади чи взасмозв’язки, на яких фунтуються основи органiзацii стратегii партнерства, що в кiнцевому результатi можуть бути оформленi в набiр достатнiх правил партнерських вiдносин.
Будь-яка стратегiя зорiснтована на кiнцевий результат, тому вона передбачас конкретно визначенi завдання, реалiзацiя яких дасть змогу досягнути мети.
Стратегiя партнерства спрямована на:
спiльну участь сторiн у вирiшеннi проблемних питань;
укладання систем угод i договорiв;
регулювання рiзних вiдносин;
проведення переговорiв на усiх рiвнях постановки проблеми та й розв’язання.
Головними завданнями системи партнерства в оподаткуваннi слiд вважати:
• залучення всiх суб’сктiв вiдносин у сферi оподаткування до процесу вiдстоювання своїх законних iнтересiв i подолання на цiй основi монополii в прийняттi податкових рiшень (зокрема, що виражаються в податковому законодавствi);
• посилення мотивацiй до здiйснення господарськоiдiяльностi через стимулюючу роль податковоi системи i на цiй основi побудову оптимального податкового навантаження на економiчнi сектори;
• усунення непорозумiнь i суперечностей щодо намiрiв, якi представляють законнi iнтереси кожноi зi сторiн податкових вiдносин (держави та суб’ектiв оподаткування);
• досягнення взаємного прагнення до виконання намiчених програм у напрямках, як кiнцевого результату податкових надходжень до бюджету, так i в прибутковостi суб’ектiв економiчних вiдносин чи громадян, що сприятимуть утвердженню в суспiльствi соцiального миру i злагоди (взаємна зацiкавленiсть сторiн в непорушеннi вiдповiдних пропорцiй розподiлу доходiв);
• забезпечення зрозумiлих i цiлком вiдкритих процедур в системi податкових перевiрок, ревiзiй тощо;
В процесi реалiзацii цих завдань мають бути вирiшенi такi важяивi проблеми:
• формування новоi мотивацiйноi поведiнки суб’ектiв податкових вiдносин, яка вiдповiдае сучасним вимогам;
• заснування партнерських вiдносин, що визначають рiвноправнiсть i довiру усiх сторiн, особливо в частинi довiри до держави, якiй належить прерогатива змiнювати умови в системi оподаткування;
• усунення чинникiв соцiальноi напруги в суспiльствi i зменшення на цiй основi негативних економiчних наслiдкiв;
• створення умов для поступового формування ефективного податкового менеджменту.
По сутi, партнерство — це нова система суспiльних вiдносин, яка повинна забезпечити принципово вiдмiнний тип розподiлу суспiльних благ на демократичних принципах.
Вiдповiдно до цього в сучасних умовах партнерство мае стати: елементом формування соціально - вiдповiдної полiтики, що визначае рiвнi форми вiдповiдальностi за невиконання умов домовленостi (виявлення недовiри вiдповiдальнiй особi, звiльнення з посади, вiдшкодування матерiальнихзбиткiв); органiзацiйним принципом побудови ефективних взаемовiдносин за згодою з партнерами, що визначае рiвнi умови створення та розподiлу капiталу, через узгодження полiтики податкiв, цiн, заробiтноi плати тощо.
Оскiльки стратегiчними цiлями податкових перетворень на сьогоднi залишаються пiдтримка та стимулювання реальноi економiки, виробництва; легалiзацiя та вихiд з тiнi прихованих капiталiв, набутих некримiнальним шляхом; наступ загалом на тiньову економiку; досягнення стовiдсотковоi сплати податкiв; побудова дiлових партнерських стосункiв з платниками, тому можна визначити головну (глобальну) мету партнерськоi стратегii, яка забезпечуватиме суспiльне визнання працi податкiвцiв.
Головна мета реалiзацiт стратегiт партнерства в оподаткуваннi — це забезпечення такоi дiездатностi органiзацiйноi структури податкових органiв, при якiй гарантувалась би максимальна ефективнiсть дiяльностi цих органiв: тобто самовiдданiсть працiвникiв податкових структур у виконаннi посадових обов’язкiв i вiдповiдний рiвень податкових надходжень, який характеризувався би позитивною динамiкою на основi довiри пiдприемцiв до системи оподаткування.
В системi оподаткування партнерство, як форму взаємного пошуку спiльних рiшень та досягнення компромiсiв, можна розглядати на чотирьох рiвнях.
Перший — це розвиток партнерства на основi внутрiорганiзацiйних вiдносин, що iснують в державних податкових органах. другий — це розвиток партнерства мiж суб’ектами податкових органiв i суб’ектами оподаткування. Третiй — це розвиток партнерськихстосункiв мiжподатковими органами й iншимидержавними органами та недержавними усгановами й органiзацiями з приводу надання та отримання служ’бовоi iнформацii. Четвертий - розвиток партнерства мiж двома чи бiльшою кiлькiстю держав в рамках мiжнародних договорiв в галузi оподаткування, митнихсоюзiв, зон вiльноiторгiвлi тощо.
Вiдповiдно до рiвнiв партнерства в системi оподаткування можна визначити чотири його види:
соцiальне, стратегiчне, колегiальне, мiждержавне.
Запровадження партнерства на внутрiорганiзацiйному рiвнi обумовлене вiдповiдальнiстю працiвникiв податковоi адмiнiстрацii згiдно з покладеними на них обов’язками (ст.1 З ЗУ державну податкову службу в Украiнi”), а також забезпечується тими гарантiями, якi надає держава згiдно зi ст. 16—18 цього законодавчого акту.
Партнерство на рiвнi контролюючих податкових органiв i платникiв податкiв обумовлюеться системою тих взаемозв’язкiв, якi iснують мiж цими двома категорiями, а саме: необхiднiстю вчасно i в повному обсязi сплачувати податковi зобов’язання; правом на отримання достовiрноi iнформацii щодо податкових платежiв; зобов’язаннями надавати необхiдну iнформацiю, якiснi послуги платникам податкiв щодо правильностi заповнення декларацiй, свосчасностi iх подання; недопущення правопорушень у сферi оподаткування тощо.
Партнерство на третьому рiвнi (колегiальне) обумовлюсться необхiднiстю цiлiсноi системи управлiння господарськими процесами й економiчним розвитком, а також недопущенням зловживань у сферi оподаткування.
Щодо партнерства з недержавними установами, то у цiй системi вiдносин податковi органи найтiснiше спiвпрацюють з банкiвськими установами, у сферi iнформацiйного обмiну про стан рахункiв платникiв податкiв чи наявностi усiх ресстрацiйних документiв суб’сктiв пiдприсмництва, а також взяпя Тх на облiк.
На четвертому рiвнi партнерство в системi оподаткування обумовлюсться спiльними економiчними iнтересами держав-партнерiв, якi працюють в рамках мiжнародних договорiв i створюють вигiднi умови оподаткування при взасмозацiкавленому вирiшеннi господарськихзавдань.
Розвиток мiжнародного партнерства в системi оподаткування вiдбувасться з використанням наступних форм спiвробiтництва:
надання iнформацii про нацiональнi податковi системи, про змiни й доповнення в податковому законодавствi, а також методичних рекомендацiй щодо попередження, виявлення та припинення порушень податкового законодавства;
обмiн iнформацiсю про додержання податкового законодавства платниками податкiв, у т. ч. iнформацiсю, пов’язаною з порушеннями податкового законодавства;
взасмодiя в проведеннi заходiв, спрямованих на попередження, виявлення та припинення порушень податкового законодавства;
надання вiдповiдним чином завiрених копiй документiв, пов’язанихз оподаткуванням юридичних i фiзичних осiб;
обмiн досвiдом i надання взасмноi допомоги в створеннi, функцiонуваннi i взасмодii електронних засобiв зв’язку, якi забезпечують роботу сторiн;
створення робочих груп та обмiн експертами з питань, що виникають в процесi спiвробiтництва;
сприяння в пiдготовцi та перепiдготовцi кадрiв;
проведення науково-практичних конференцiй, семiнарiв, використання iнших форм спiвробiтництва, якi вимагають спільних дiй.
Партнерство в системi модернiзацii та розвитку державноi податковоi служби Украiни може забезпечити добровiльнiсть сплати податкiв платниками податкiв; доброчеснiсть i фаховiсть в адмiнiструваннi податкiв; економiчне эростання на основi розвитку приватного сектора (шляхом створення сприятливих умов для розвитку пiдприсмництва, а також фiскальноi та макроекономiчноi сталостi).
Напрямки модернiзацi державноє податкової служби України з використанням моделi партнерства:
завоювати довiру суспiльстВа, забезпечити ефективний громадський контроль за адмiнiструванням податкiв, який переконає платникiв в прозоростi відносин,вивести iнформатизацiю податкових органiв на якiсно новий рівень, паралельно пiдвищувати податкову культуру платникiв i фаховiсть податкiвцiв, зробити максимально прозорими i доступнішим для платникiв норми податкового законодавства та нормативно-правову базу, загалом переконати громадян, що сплата податкiв — це конституцiйний обов’язок (стимулювати добровiльнiсть сплати податкiв), створити сучаснi умови працi для податкiвцiв, запровадити систему фахових та етичних критерії оцiнки їхнньої роботи, сприяти пiдвищенню квалiфiкацй, готовностi до кар’срного росту.
Система розвитку партнерськоi стратегii в оподаткуваннi повинна передбачати: зменшення податкового навантаження; зменшення кiлькостi перевiрок, вiдмову вiд перевiрок платникiв з хорошою репутацiсю; “податковi канiкули” для малого та середнього бiзнесу; пiдвищення якостi обслуговування платникiв, в т. ч. скорочення їхнiх витрат на податкову звiтнiсть; впровадження i вдосконалення механiзму податкового компромісу, тому науковi дослiдження повиннi розвиватися в руслi подальшоi реалiзацii теоретичних засад партнерства в практицi оподаткування.
Це можяиве лише за умови:
поеднання вiдповiдних принципiв i завдань партнерськоi стратегii, функцiй i напрямкiв реалiзацii партнерськоi стратегii, а також динамiчного розвитку партнерства.
Лiтература
1. Закон Укратни “Про державну податкову службу в Укратнi”“вiд 4.12.1990 р. 509. — и,”м,.iаIоп.гас1а.,о иа
2. Бречко О. В. Реалiзацiя стратегiт партнерства в оподаткуваннi: Навчальний посiбник. — Тернопiль: “Воля’ 2006. — С. 232.
3. Косарчук В. Стратегiчний курс ДПА Укратни — на змiцнення i гармонiзацiю стосункiв з платниками податкiв //“Податковий, банкiвський, митний консультант’ — 41. —20.10.2003.
4. Скворцов Н. Н. Налоговый менеджмент: стратегия и тактика: в 10 кн. Кн. 1. От стагна ции к стабилизации: Практ. рук. ‘Под ред. В. П. давыдовой. — К: Вища школа, 2002. —222 с.