- •Державна податкова служба україни
- •Структура та зміст навчально-методичного комплексу
- •Передмова
- •Опис навчальної дисципліни «історія держави і права зарубіжних країн»
- •Структура навчальної дисципліни
- •“Історія держави і права зарубіжних країн”
- •За напрямом підготовки 0601 “Право”
- •Спеціальності 6.060100 “Правознавство”
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії
- •Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
- •Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
- •Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
- •Тема 8. Податкова система країн стародавнього cвіту
- •Тема 11. Держава і право феодальної Англії
- •Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
- •Тема 13. Арабський Халіфат
- •Модуль 3 – 2,5 залікові кредити держава і право нового та новітнього часу
- •Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
- •Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в сша
- •Тема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Франції
- •Тема 17. Виникнення та розвиток буржуазної держави і права у Німеччині. Об'єднання Німеччини
- •Тема 18. Держава і право сша новітнього періоду
- •Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду
- •Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
- •Тема 21. Держава і право Великобританії новітнього періоду
- •Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно-модульною системою
- •Опорний конспект лекцій Тема 1. Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії
- •Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
- •Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
- •Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
- •Специфічною суспільною установою Риму була армія. До служби допускалися громадяни з 16-17 років.
- •Тема 8. Податкова система країн Стародавнього Світу
- •Особливості виникнення держави у франків. Держава франків у своєму розвитку пройшла два основні періоди, в залежності від того, яка правляча династія стояла при владі:
- •Судові справи розглядались на зборах вільних людей сотні під головуванням виборного судді – тунгіна. Вироки виносили виборні засідателі – рахінбурги.
- •Тема 10. Держава і право феодальної Франції
- •Тема 11. Держава і право феодальної Англії
- •Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
- •Тема 13. Арабський Халіфат
- •Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
- •Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в сша
- •Тема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Франції
- •Тема 17. Виникнення та розвиток буржуазної держави і права у Німеччині
- •Тема 18. Держава і право сша новітнього періоду
- •Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду
- •Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
- •Тема 21. Держава і право Великобританії новітнього періоду
- •Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи Розділ 1. Стародавня держава і право
- •Тема 1. Предмет і завдання курсу історії держави і права
- •Зарубіжних країн
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії
- •Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
- •Запитання для самоконтролю:
- •Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
- •Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
- •Тема 8. Податкова система країн Стародавнього Світу
- •Розділ 2. Феодальні держави Західної Європи та Арабський Халіфат
- •Тема 9. Держава і право франків
- •Тема 10. Держава і право феодальної Франції
- •Тема 11. Держава і право феодальної Англії
- •Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
- •Тема 13. Арабський Халіфат
- •Розділ 3. Історія держави і права Нового та Новітнього часу
- •Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
- •Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права сша
- •Тема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Франції
- •Тема 17. Виникнення та розвиток держави і права буржуазної Німеччини
- •Тема 18. Держава і право сша Новітнього часу
- •Тема 19. Держава і право Німеччини Новітнього періоду
- •Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
- •Тема 21. Держава і право Великобританії нового часу
- •Основні зміни в економіці, політичній системі та в державному устрої в першій половині хх ст.
- •Контрольні роботи
- •Контрольні питання до зм 1
- •Виникнення Риму. Реформа Сервія Туллія.
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Модульний контроль № 2
- •Контрольні питання до зм 2
- •Варіант 1
- •Контрольні питання до зм 3
- •Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Тестові завдання з курсу
- •Тематика рефератів
- •Список рекомендованої літератури
Тема 18. Держава і право сша новітнього періоду
Розвиток державно-правових інститутів США в ХХ ст. відбувався разом з основними тенденціями політичної еволюції провідних держав світу. Загальні принципи конституції, що стосуються Конгресу і діяльності обох палат – сенату і палати представників – зберегли свою силу. У той самий час із початку століття зберігається загальна тенденція до концентрації державної влади, посилення федеральних органів за рахунок прав штатів, посилення виконавчої влади, бюрократизації і мілітаризації державного апарату.
Стосовно Конгресу це проявилося в розширенні його податкових повноважень (16-а поправка до Конституції, прийнята в 1913 р.) і в посиленні законодавчої діяльності в галузі цивільного, кримінального і трудового права. До початку першої світової війни федеральний конгрес привласнив собі непередбачене конституцією право видавати закони в галузі економіки, залізничного будівництва, патентної справи значно допоміг посиленню ролі конгресу Верховний суд США. Відповідно до його доктрини “корпоративного федералізму” було розширене право конгресу США регулювати торгівлю між штатами. Причому в поняття “торгівлі” почали включати всі аспекти економічного життя Америки: видобуток корисних копалин, функціонування промислових підприємств, встановлення заробітної плати тощо.
Одночасно посилювався контроль з боку федеральної адміністрації над адміністративною діяльністю штатів за рахунок їх фінансової залежності від центру. Майже третину бюджетів штатів складали федеральні субсидії, які надавалися їм конгресом у межах федеральних програм. А це відкривало широкі можливості для втручання федеральних властей у справи штатів.
Відбувалися зміни і в самій роботі конгресу. В обох палатах конгресу – палаті представників і сенаті – основна робота переноситься в їхні комітети. Усі законопроекти проходять через постійні комітети і без їхнього схвалення не можуть бути поставлені на голосування палат.
Зростає роль верхньої палати – сенату. Кількість штатів досягла п‘ятдесяти і тому обирається сто сенаторів – по два від кожного штату.
Протягом усього ХХ ст. чітко простежується тенденція неухильного посилення президентської влади, концентрація державної влади в руках президента.
Місцеве управління. За Конституцією США є федерацією, що складається із штатів. Кожний штат має свою конституцію, яка не повинна мати розбіжностей з федеральною конституцією в основних питаннях. Законодавча влада в штатах належить, як правило, двопалатному парламенту (сенат і палата представників), виконавча – губернатору. Штати складаються з графств (судовий округ і одиниця розкладки податків). На чолі графства стояло бюро комісарів, яке обиралося населенням. Обиралися також судді, шериф, атторней. Були такі форми, як шкільний округ і міське поселення. Майже всі посади в штатах і графствах виборні, строкові й оплачувані.
Різноманітною є і організація управління містами. Місто має можливість отримати від судових установ патент на право утворення муніципальної корпорації. У такому разі муніципальна рада великого міста (сіті) складається з двох палат: радників (нижня палата) і олдерменів (верхня палата). Розпорядчі функції належать меру. У невеличких містах органи самоврядування створюються за більш простішою схемою: однопалатна рада – мер.
Особливе становище має федеральний округ Колумбія, де знаходиться столиця США. Управління ним здійснюють спеціальний комітет конгресу й особи, уповноважені президентом.
Судові та правоохоронні органи. Централізація влади позначилась на судовій системі, очолюваній Верховним судом США.
До судової системи США входять суди федерації і штатів. Округ Колумбія має окремий суд. Підсудність апеляційному суду поширюється на кілька штатів. Основна ланка федеральної системи – районний суд. Великі штати мають кілька таких судів. До 1911 р. функціонували окружні суди.
Тяжкі кримінальні злочини, особливо ті, що караються смертю, обов‘язково повинні розглядатись з участю присяжних. При винесенні вироку суди нерідко звертаються до прецедентів.
Обов'язок порушувати кримінальне переслідування і підтримувати обвинувачення у Верховному суді США покладено на міністра юстиції. Глава федерального міністерства юстиції є одночасно генерал-прокурором. У штатах ці функції виконують прокурори, які формально не залежать від міністра юстиції. Американська прокуратура ґрунтується на засадах децентралізації.
У 1908 р. при міністрі юстиції було створено постійну слідчу службу – Бюро розслідування. Згодом цей орган став виконувати функції загально федеральної кримінальної і політичної поліції. У штатах і графствах боротьбу із злочинністю проводила поліцейська служба і приватні детективні агентства.
Міністерства фінансів, пошти і телеграфу створили свою поліцію. Капітолій, де розміщується конгрес, і резиденцію президента в Білому домі охороняють спеціальні поліцейські підрозділи.
Поліція штатів і графств виникла наприкінці XIX ст. у зв'язку із зростанням злочинності. Вона підпорядковувалась губернатору. Крім поліцейських інспекторів, службу охорони порядку несли шерифи. Шериф – посада виборна і в деяких місцях майже неоплачувана, тому її займали заможні громадяни, що користувались довір'ям партійного боса. Шериф стежив за утриманням арештованих, виконанням вироків. Йому підпорядковувались констеблі – виборні особи в сільських місцевостях.
Основну службу, пов‘язану з охороною громадського порядку, здійснювали поліцейські, які одержували оклади й відповідну форму. Власники заводів, фабрик, шахт мали право формувати свою приватну поліцію, яку використовували і проти страйкуючих робітників.
Характеристика основних джерел і галузей права. Американська система права пройшла три основних етапи розвитку: 1) від завоювання незалежності до громадянської війни; 2) до першої світової війни; 3) до кінця 70-х років XX ст.
Американська правова теорія ґрунтується на доктрині «судової непогрішності», або «юридичному абсолютизмі». Основні принципи права США зафіксовані в Декларації незалежності 1776 р. й Конституції.
Основним джерелом права є Конституція, за нею йдуть федеральні закони, а потім – конституції і закони штатів. Для судів усіх інстанцій обов'язковими є рішення Верховного суду США. Кожний штат видає свої закони з цивільного, трудового, кримінального й процесуального права. Майже в кожному штаті застосовують свою систему права. До середини XX ст. в США налічувалось понад півтора мільйони законів.
Одна з особливостей американської системи права в тому, що вона визнає багато які доктрини і положення англійського прецедентного і статутного права. Це зафіксовано в конституціях деяких штатів. Збіг застосовуваних правових принципів в обох країнах дає підстави говорити про існування англосаксонської системи права.
Податкова система США. Бюджетний устрій американської федерації регламентується Конституцією США, прийнятої в 1787 році.
Система оподаткування, що діє в Сполучених Штатах Америки, передбачає стягнення прямих та непрямих податків, причому прямі податки превалюють над непрямими, які вважаються менш справедливими. Оскільки Конституція США гарантує штатам широкі повноваження в проведенні податкової політики, можна спостерігати значну різноманітність в їх податкових системах.
Контроль в Сполучених Штатах Америки за сплатою податків здійснює Служба внутрішніх доходів, яка організаційно входить до Міністерства фінансів. Особливістю цієї фіскальної служби є її подвійна природа, що випливає із виконування різнорідних функцій – управління державними фінансами та правоохоронної функції.