13. Гармонізація підбору клейових прокладкових матеріалів з позицій забезпечення високої якості виготовлення швейних виробів різного асортименту.

14. Параметризація процесів склеювання деталей одягу з позиції забезпечення необхідної якості (жорсткості, міцності до розшарування, формостійкості тощо), мінімізація ризиків при дублюванні.

Нанесення клейової речовини на поверхню прокладкових матеріалів здійснюється трьома основними способами: напиленням, глибоким друком і трафаретним друком. Перший спосіб застосовують рідко внаслідок нерівномірності нанесення клейового покриття і можливості проникнення на виворіт основи. Регулярне точкове покриття забезпечується за допомогою гравірувальних валів (спосіб глибокого друку). Недоліком цього способу являється вузький діапазон кількісного нанесення клейового покриття внаслідок дороговизни гравірувальних валів. Застосування сітчатих трафаретів дозволяє змінювати масу клейової точки за рахунок багатократного нанесення полімеру через кожний перфораційний отвір або за рахунок варіювання кількості клейових точок на одиницю площі.. Дослідники прийшли до висновку , що діаметр отворів в трафаретах повинен бути в межах 0.7-2 мм, що обмежує розміри клейових точок з метою виключення прокладання деталей одягу при дублюванні і забезпечення необхідної жорсткості і міцності при розшаруванні.

Напрямки застосування прокладкових матеріалів у швейному виробництві докладно висвітлені у літературних джерелах . Найбільш перспективні з них – надання деталям одягу формостійкості, закріплення об’ємної форми деталей одягу, додання об’єму, заключна обробка.

Таким чином, задача отримання пакетів необхідної жорсткості, формостійкості вирішується різними способами шляхом варіювання розмірами гранул (20-600 мкм), кількістю нанесення клейової речовини на одиницю площі (1, 10, 20, 37, 52, 110, 180 точок/дюйм2), використання прокладкових матеріалів різної поверхневої щільності (20-200 г/м2) і структури. Найбільше розповсюдження отримали клейові матеріали, які мають клейове покриття 13, 17, 20, 25 меш.

Поряд з описаними традиційними видами точкового покриття фірмами-виробниками пропонуються інші варіанти: комп’ютер-пункт та клейове покриття у вигляді ламелей (Freudenberg), рунічне покриття поліамідною пастою фірми Fulda (ФРН) . Подальше розширення асортименту прокладкових матеріалів можливе за рахунок зменшення поверхневої ваги текстильної основи до 16 г/м2 та клейової маси до 5 г/м2, впровадження біеластичних основ для виготовлення прокладок, зниження температури плавлення клею до 90°С, підвищення стійкості клеїв до впливу хімічних сполук, які застосовуються при пранні та хімочищенні .