12. Основи технології процесів склеювання текстильних і шкіряних матеріалів, операції клейової технології.

Утворення клейового з'єднання починається з приведення в контакт його елементів – адгезиву і субстрату. Термопластичний клей (адгезив) під дією температури і тиску переходить у в'язкотекучий стан. При цьому відбувається змочування текстильного полотна (субстрату) рідким адгезивом, що призводить до встановлення контакту між поверхнями, що стикаються. Після охолодження адгезив повертається у скловидний стан, за рахунок чого відбувається еластичне з'єднання матеріалу верха з прокладками, обумовлене адгезією й когезією [. Тобто, ми отримуємо специфічний композитний матеріал, який характеризується наявністю різних за природою сил взаємозв'язків.

Багатостадійність і багатофакторність процесів склеювання призводить до того, що існує велика кількість гіпотез і концепцій, які намагаються звести складну картину процесів адгезивної взаємодії до часткових закономірностей, які дозволяють пояснити той чи інший аспект проблеми впливом окремих факторів. Найбільшого визнання в наукових колах набули адсорбційна, електрична, дифузійна й хімічна теорії адгезії . Не зважаючи на певні недоліки, кожна з теорій має місце у науковому трактуванні утворення клейових з'єднань. Тому вважається, що в залежності від хімічної природи властивостей клею і матеріалів, а також умов (режимів) проведення процесу склеювання, буде переважати та чи інша з розглянутих взаємодій.

В даний час найпоширеніший спосіб з'єднань деталей при склеюванні – контактно-тепловий з одно- і двостороннім нагріванням. Для його реалізації застосовуються праски, гладильні столи, пресове обладнання. За конструкцією й способом пресування пресове обладнання для виконання склеювання належить до однієї з трьох груп: преси періодичної дії з плоскими та об'ємними подушками; циліндричне обладнання неперервної дії; вакуумне обладнання.

Удосконалення прасок та гладильних столів розвивається в напрямку створення нових видів підошви, насадок і вставок, додаткових покриттів для столів, парогенераторів . Цей вид обладнання не буде розглядатись детально, враховуючи низьку продуктивність та обмеженість застосування при дублюванні деталей одягу.

Незважаючи на розповсюдження сучасної більш досконалої техніки, дублювання на плоских стаціонарних пресах усе ще залишається найбільш поширеним засобом утворення клейових з'єднань. Тому пресове обладнання залишається предметом великої кількості досліджень. При цьому значна увага приділяється питанням удосконалення подушок пресів , визначення оптимальної потужності, способу нагрівання подушок у відкритому й закритому станах , розробки систем замкнутої автоматизації пресів , дослідження теплопередачі від робочих поверхонь до предметів обробки . При цьому технологічна сторона формоутворення розглянута недостатньо.

Обладнання неперервної дій має значні переваги перед стаціонарними пресами: більшу продуктивність, краще використання енергії, покращення умов праці. Однак, в результаті впливу високого тиску збільшується механічне навантаження на поверхню матеріалу, що сприяє ласоутворенню та зміні лінійних розмірів матеріалів, що дублюються .

Аналіз літературних джерел показав, що для вирішення цих проблем існує два підходи. Перший – механічний, полягає у вдосконаленні основних механізмів пресу (системи нагрівання, створення тиску, охолодження) та методів їх взаємодії, створенні додаткових пристроїв та устаткувань . В цьому напрямку активно працюють фірми-виробники пресового обладнання,

переважно закордонні, такі як Kannegisser, Meyer (ФРН), Veit (Італія). Другий шлях – технологічний, проявляється в усесторонньому вивченні впливу