- •1. Предмет і завдання курсу «Історія українського суспільства» (іус). Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю.
- •2. Методологічні засади, джерела вивчення курсу «іус».
- •3. Історичні та етнокультурні витоки формування східнослов’янської спільноти на території України.
- •4. Східнослов’янські племінні княжіння на території України в V-VIII ст.Н.Е. Започаткування державності.
- •5. Утворення Київської Русі. Роль в цьому процесі варязького і слов’янського чинників. Норманська теорія і її сучасні оцінки.
- •6. Етапи розвитку Київської Русі. Їх специфіка та особливості.
- •7. Перші київські князі: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав. Їх внутрішня і зовнішня політика.
- •8. Політичний устрій Київської Русі за князів Володимира і Ярослава. Роль князя, дружини. Боярська рада.
- •9. Економічне життя Київської Русі хі-першій половині хіі ст.
- •10. Соціальна структура суспільства Київської Русі хі-першій половині хіі ст.
- •11. Юридично - правові засади функціонування суспільства Київської Русі. «Руська правда». «Правда Ярославичів».
- •12. Міжнародні зв’язки Київської Русі за князів Володимира і Ярослава.
- •13. Формування феодальних соціально-класових відносин, їх вплив на тенденції розвитку Київської Русі.
- •14. Релігійне життя Київської Русі. Історичне значення прийняття християнства. Роль монастирів.
- •15. Суспільно-політичні рухи (спр). Ідеологія правителів Київської Русі.
- •16. Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха.
- •17. Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •18. Зародження передумов формування української народності.
- •19. Культура, освіта Київської русі.
- •20. Історичний вплив держави Київська Русь на формування європейської цивілізації.
- •21. Історичні та політичні обставини утворення Галицько-Волинської держави. Князь Роман Мстиславич.
- •22. Внутрішня і зовнішня політика Данили Галицького.
- •23. Культура Галицько-Волинської держави.
- •24. Причини занепаду Галицько-Волинської держави. Роль Галицько-Волинської держави в історії Європи у хіі – першій половині іVст.
- •25. Початок, основні етапи та наслідки захоплення Литвою територій давньоруських удільних князівств. Роль і місце в Литовській державі українськиї земель.
- •26. Польська експансія на українській землі. Унії. Політичний, соціально-економічний та правовий статус українських земель у складі Речі Посполітої.
- •27. Процес остаточної інкорпорації українських земель до складу Речі Посполітої. Передумови та наслідки Люблінської унії (1569р.).
- •28. Господарське життя на українських землях під владою Польші. Особливості суспільного та екомічного життя українських міст. Магдебурзьке право.
- •29. Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполітої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.
- •30. Берестейська (1596 р.) унія та її вплив на подальший розвиток українського суспільства. Утворення братства. Їх роль і місце у збереженні національного етносу.
- •31. Виникнення козацтва та утворення Запорозької Сечі. Життя та побут запорозьких козаків.
- •32. Організація реєстрового козацтва. Його роль у суспільно-політичному житті українського народу.
- •33. Визрівання кризових відносин між українським суспільством та польською адміністрацією на прикінці хvi – початку хvii ст.
- •34. Повстання 1591-1596 рр. Під проводом к.Косинського та с.Наливайка.
- •35. Національно-визвольні повстання українського народу 20-30 рр. ХviIст.
- •36. Розвиток культури, освіти, книгодрукування в Україні в хvi – першій половині хvii ст.
- •37. Причини, характер, рушійні сили, періодизація Української національної революції.
- •38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648р. Та їх суспільно-політичні наслідки.
- •39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.
- •40. Політико - адміністративний устрій, органи влади і управління гетьманської держави б.Хмельницького.
- •41. Воєнно-політичні події на українських землях протягом 1651-1653 рр. Та їх наслідки.
- •42. Основні напрями зовнішньої політики б.Хмельницького.
- •43. Історичні обставини та хід Переяславської Ради. Українсько-російський договір та його оцінки в сучасній історичній літературі.
- •45. Боротьба за возз’єднання Української держави (червень 1663- вересень 1676 р.) Внутрішня і зовнішня політика гетьманів п.Дорошенка, д. Многогрішного.
- •46. Історичні обставини міжнародно-правового поділу України між Росією і Польщею. Анрусівське перемир’я (1667 р.). Мирний договір (1686 р.).
- •47. Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
- •48. Українська національна революція в контексті європейського революційного руху хvi- xviIст.
- •49. Гетьманщина наприкінці хviі- xvіiIст., кордони, населення, адміністративно-територіальний, політичний та соціально-економічний устрій.
- •50. Державотворча діяльність і.Мазепи.
- •51. Діяльність української політичної еміграції на початку хviiIст. Основні положення Конституції Пилипа Орлика.
- •52. Процес та наслідки інкорпорації України до складу Російської імперії в хviiIст.
- •53. Централізаторська політика Катерина іі до України. Причини та обставини остаточної ліквідації Росією Гетьманщини.
- •54. Правобережна Україна в другій половині хvii - хviiIст.: політичний та соціально-економічний розвиток
- •55. Соціальні і національно-визвольні рухи на Правобережжі та в Західній Україні в другій половині хvii - хviiIст.
- •56. Поділи Речі Посполітої. Зміни у політичному становищі правобережниї та західноукраїнськиї землях.
- •57. Реформи Марії-Терези і Йосифа іі кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •58. Розвиток української культури наприкінці хvii - хviiIст.
- •59. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці хviiIст. – першій половині хіх ст.: административно-територільний устрій, особливості соціально-економічного і політичного розвитку.
- •60. Характер політичної влади російського уряду. Суспільно-політичні рухи Наддніпрянської України: їх прояви і значення.
- •61. Національне віддродження Наддніпрянської України. Діяльність перших політичних організацій. Кирило-Мефодіївське братство.
- •63. Національно-визвольний рух на західноукраїнськиї землях в першій половині хіх ст. Вплив революції 1848-1849 р. На соціально-економічне і політичне становище українців.
- •64. Національно-політичний рух українців у Галичині і Буковині під час революції революції 1848-1849 р.
- •65. Розвиток української культури наприкінці хviiIст. У першій половині хіх ст.
- •66. Ліберальні реформи 1860-70-х рр. В Росії та специфіка їх реалізації в Україні. Соціально-економічний та політичний розвиток під російської України на етапі становлення капіталізму.
- •67, Соціально-економічний і політичний статус укр. Земель у складі імперії габсбургів. Конституційні реформи 1860-х рр., їх вплив на укр. Свідомість.
- •68, Передумови та тенденції формування укр. Нації у складі Рос та Ав-уг імперій
- •69, Формування політичної свідомості укр. В с-мі сусп.-пол Рос та Ав-Уг (др. Пол. Хіх-поч хх ст.)
- •70, Передумови та специфіка українського національно руху в Російській імперії на етапі становлення індустріального суспільства. Хлопомани. Громадівський рух.
- •71. Розвиток культурно-освітнього і національно-політичного руху у західноукраїнських землях в др.Пол. Хіх ст. – поч. Хх ст.
- •72, Суспільно-політична та національна проблематика в програмах укр. Та заг-рос. Політичних партій на зламі хіх-хх ст..
- •73. Політизація українського національного руху наприкінці хіх – початку хх ст.: студентський рух і братство тарасівців.
- •74. Революція 1905-1907 рр і Україна. Українські громади у і та іі російських Думах.
- •75, Укр землі напередодні Першої св. Війни: ек та сусп.-пол ситуація.
- •76. Перша св. Війна і Укр. Відношення до війни соц. Та нац. Прошарків та пол. Організацій укр. Сус-ва.
- •77. Політика урядів Ав-Уг та Рос імперії в укр. Та польському питанні у рр. Першої св. Війни
- •78. Політична ситуація в Укр після Лютневої (1917) буржуазно-дем рев. Сусп-пол сили та інститути влади в Укр на етапі 1917 – початку1918 рр.
- •79. Українська Центральна Рада та Генеральний секретаріат – перші державні структури відродженої України. Склад, політична програма, Універсали уцр.
- •80. Українська держава гетьманської доби: зовнішня і внутрішня політика п.Скоропадського.
- •81. Внутрішня і зовнішня політика зунр; історичне значення.
- •82. Утворення Директорії унр, її реформи і зовнішньополітичні орієнтації.
- •83. Причини поразки та історичні уроки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •84. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •85.Встановлення радянської влади в Україні: передумови, причини, наслідки.
- •86, Економічна та суспільно політична кризарадянського суспільства на початку 1920-х рр.: пошуки виходу. Нова економічна політика, її суть та особливості впровадження в Україні.
- •87, Кооперативний рух в Україні: особливості в усрр і на західноукраїнських територіях.
- •88. Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •89. Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр(урср) 1929 і 1937 рр.
- •90. Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920-1930-ті рр.
- •91, Парт-пол с-ма у в 1920 рр, передумови та шляхи її трансформації у ком-адм апарат. Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для українського суспільства.
- •92. Центри української еміграції в Польщі, Чехословаччині й Румунії. Діяльність української політичної й військової еміграції.
- •93Суспільно-політичне життя на західноукраїнських територіях у 1920-ті рр. Політика пацифікації ю. Пілсудського в Східній Галичині.
- •94. Економічні перетворення у промисловості: індустріалізація, її передумови, хід здійснення, наслідки.
- •95. Колективізація: мотиви, хід здійснення, результати. Економічні та соціальні наслідки колективізації в Україні;
- •96. Тенденції суспільно-політичного і культурного життя в Україні в 1930-ті рп. «Культурна революція».
- •97. Діяльність українських політичних партій і рухів на західноукраїнських територіях у 1920-30-ті рр. Комуністичний рух. Особливості функціонування націоналістичних організацій.
- •98. Карпатська Україна як спроба створення Української держави у 1939 р.
- •99, Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни.
- •100. Українські землі у військово-політичних планах Німеччини та срср. Наслідки реалізації німецько-радянських домовленостей стосовно України.
- •101. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941 рр.).
- •102. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни. Оборонні бої
- •104. Створення та діяльність оун-упа.
- •105. Україна в дипломатії країн-учасниць антигітлерівської коаліції.
- •106.Визволення України від фашистських загарбників і завершення об’єднання її земель.
- •107. Депортація населення з території України та Криму (1944 р.).
- •108. Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •109. Повоєнна вiдбудова та соцiально-полiтичний розвиток України.
- •110. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на суспільство і культуру.
- •111. Радянiзацiя захiдних областей України. Лiквiдацiя повстанського руху.
- •112. Урср в перiод десталiнiзацiї (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •113. Розширення повноважень Української рср у складі срср в період десталінізації..
- •114. Культурне життя в Україні(1953-1964рр.). «Шістдесятники», причини виникнення, діяльність.
- •115.Посилення системноi кризи тоталiтарного ладу (серед. 60-х— початок 80-х рр.).
- •116. Етносоцiальнi процеси в урср у перiод загострення кризи радянськоi системи.
- •117. Полiтична опозицiя другоi пол. 60-х — сер. 80-х рр.: програмнi та органiзацiйнi засади.
- •118. Політика русифікації України в 60-х – 80-х роках. Наслідки цього процесу для української нації.
- •119.Концепцiя і шляхи «перебудови» в срср I Украiна.
- •120. Стан української економіки у другій половині 1980-х років та назрівання економічної кризи.
- •121. Суспільно-політичні процеси в Україні в період «перебудови». Розгортання руху за національне відродження України(1985-1991рр.). Формування передумов незалежності.
- •122. Студентський і молодіжний рух в Україні в умовах перебудови.
- •123. Виникнення Народного Руху України за перебудову. Роль цієї організації у розвиткові політичних подій в республіці протягом 1989-1991 рр.
- •124. Становлення багатопартiйної системи в Українi. Класифiкацiя новостворених полiтичних партiй. Характер багатопартiйностi.
- •125. Спроби державного заколоту в Москві в серпні 1991 р і Україна.
- •126. Формування передумов незалежностi України: Декларацiя про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки.
- •127. Об’єктивні та суб’єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України.
- •128. Тенденції трансформаційних змін економіки України в умовах незалежності: від здобутків до прорахунків.
- •129. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності. Прийняття Конституції України, її значення.
- •130. Особливості конституційного процесу в Україні 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •131. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади. Особливості та перспективи поглиблення суспільної демократії в Україні..
- •132. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •133. Міжконфесійні відносини незалежної України.
- •134. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •135. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •136. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •137. Прийняття України до вто (сот!) (2008 р). Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України.
- •138. Президентські і парламентські вибори 2004-2010 рр.: аналіз політичних подій.
- •139. Світова економічна криза 2008-2010 рр. Та її вплив на соціально-економічні і політичні процеси в Україні.
- •140. Політичні і соціально-економічні процеси в Україні після президентських виборів 2010 р.
129. Формування інститутів державної влади України після проголошення незалежності. Прийняття Конституції України, її значення.
Держава — основний і найважливіший інститут політичної системи суспільства. Той факт, що держава володіє суверенною владою, і визначає верховенство її щодо всіх інших організацій. Держава здійснює управління системою державних організацій, громадських об'єднань і трудових колективів, що становлять політичну систему соціальне неоднорідного (зокрема, класового) суспільства.
В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, Законодавча, Виконавча і Судова влада. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. На основі та на виконання Конституції України і законів України Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Правосуддя в Україні здійснюється винятково судами. Парламент — Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Уряд України — Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. До його складу входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, і, на даний час, дев'ятнадцять міністерств.
З прийняттям нової Конституції України у 1996 році було закладено міцний правовий фундамент для розвитку суспільства і державності України. Країна вступила в новий етап свого розвитку, що є продовженням процесу докорінного реформування державної влади, який розпочався після проголошення незалежності України у серпні 1991 року. Конституція визначила низку принципово нових положень щодо організації і функціонування демократичної, соціальної, правової держави.
130. Особливості конституційного процесу в Україні 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 року стала не тільки поштовхом для конституційних змін, а й політико-правовою основою концепції нової Конституції України, ухваленої Верховною Радою в травні 1991 р. Проте життя внесло корективи в розвиток конституційного процесу. Проголошення 24 серпня 1991 року Акта про незалежність України, який було підтверджено грудневим референдумом, кардинально змінило ситуацію — значна частина положень концепції вже не відповідала реаліям і втратила свою актуальність. Виникла нагальна потреба нових підходів до розбудови правового поля. Після того, як Президентом України став Л. Кучма, було створено нову Конституційну комісію, робота якої через протистояння гілок влади та боротьбу політичних сил теж не відзначалася особливою продуктивністю. Дискусії щодо Конституції України розгорнулися з новою силою в червні 1996 p., коли Верховна Рада розглядала її проект у другому читанні. Каменем спотикання стали проблема російської мови, державна символіка і питання власності. Робота п´яти узгоджувальних комісій з найбільш спірних питань дала свої наслідки. 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України.
З прийняттям Конституції конституційний процес не завершується. По-перше, потрібно провести копітку роботу щодо тлумачення та конкретизації норм і принципів Конституції та зафіксувати їх у системі кодексів. По-друге, з розвитком держави та суспільства виникатиме нагальна потреба в змінах, доповненнях і додатках до існуючого основного закону держави.
Протягом 1990—1998 pp. прийнято загалом понад 1200 законодавчих актів. Під час антипрезидентських виступів 2001—2002 pp-коли опозиція вимагала не лише відставки Л. Кучми, а й докорінної зміни форми правління, було започатковано новий етап формування політичної системи України. Після голосування 8 грудня 2004 року за «великий пакет» окремі політичні лідери заявляли, що прийняття законопроектів відбулося з порушенням Конституції, і вони звертатимуться до Конституційного суду, щоб визнати його нелегітимним. Наприкінці літа 2005 р. питання про практичну реалізацію політичної реформи залишалося відкритим.
Отже, суть конституційного процесу полягає в забезпеченні становлення та розвитку правової системи держави, утвердженні законності та правопорядку в суспільстві, вихованні правової свідомості та формуванні політичної культури населення.