38. Підготовка та початок визвольної війни під проводом б.Хмельницького. Воєнні події 1648р. Та їх суспільно-політичні наслідки.

Хмельниччина — традиційна історична назва повстання та історичного періоду 1648—1657 років під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.

На початку визвольної боротьби діяльність Б.Хмельницького і його сподвижників була спрямована на вирішення трьох основних завдань:- формування власних збройних сил і залучення на свій бік реєстрових козаків;- залучення до боротьби широких верств українського суспільства.;- укладення військово-політичного союзу з Кримським ханством (укладено в березні 1648 р.).

Визвольний Похід 1648 Року Позитивне розв'язання трьох вищеназваних завдань стало запорукою успішного визвольного походу війська Б.Хмельницького у 1648 році: У квітні - травні 1648 р. - козацько-татарське військо розгромило польську армію на р. Жовті Води. Три тисячі поляків потрапили у полон. Частина реєстрових козаків на чолі з Фіпоном Джеджалієм перейшла на бік повстанців. У травні 1648 р. - козаки й татари завдали нищівної поразки польській армії під Корсунем. Розгром польського війська сприяв активізації народно-повстанського руху. Улітку 1648 р. визвольна боротьба охопила майже всі українські землі Речі Посполитої.

На кінець червня повстанці звільнили від польських магнатів і шляхти всю Лівобережну Україну, на середину вересня були звільнені Правобережжя, Поділля, частина Волині. На звільненій території українці створювали власні органи влади, формували нову модель соціально-економічних відносин. У вересні 1648 р. - відбулася битва з 60-тисячною польською армією поблизу міста Пилявці. Перемога українців створила сприятливі умови для визволення Західної України.тУ жовтні 1648 р. - Б.Хмельницький взяв в облогу Львів, а згодом - фортецю Замостя. У листопаді 1648 р. - козацькі полки разом із загонами місцевих повстанців звільнили увесь західноукраїнський регіон.

Річ Посполита стояла на межі воєнної катастрофи. Виникла можливість об'єднання українських земель у межах національної держави збройною силою. Однак Б.Хмельницький не пішов на ескалацію бойових дій, прагнучи політичного врегулювання конфлікту. 21 листопада 1648 р. під Замостям він уклав перемир'я з новообраним польським королем Яном Казимиром, погодившись відвести українське військо від західних рубежів.

39. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція б.Хмельницького.

Гетьма́нщина — усталена в сучасній науковій літературі назва україноруської козацької держави на землях Наддніпрянщини, Сіверщини та Поділля у 1648-1781 pp. Під цією назвою держава була відомою переважно у народній мові того часу, у офіційних документах вона називалась Військо Запорізьке, Князівство Руське, Мала Русь або Малоросія. Утворилася внаслідок найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини. Очолювалася виборним гетьманом, управлялася козаками.

У роки визвольної війни українського народу в Україні виникає держава в формі козацької республіки – Військо Запорізьке, або Гетьманщина. Її територія включала Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства, частину Волинського воєводства та Білої Русі.

Причини: соціальні (посилення феод гніту, вивезення зерна), економічні – У – сировинний додаток, посилення коз стану, релігійне питання (постійне покатоличення), нац. (скорочення нац. еліти), політ (безправ’я, лідер), зовнішньополітичні причини, досвід повстань, слабкість польської влади).

У процесі розгортання національно-визвольних змагань (1648—1657) у середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки було чітко сформульовані фундаментальні основи національної державної ідеї:

— право українського народу на створення власної держави в етнічних межах його проживання;

— незалежність і соборність Української держави;

— генетичний зв'язок козацької державності з Київською Руссю, спадкоємність кордонів, традицій та культури княжої доби.

Ці положення і лягли в основу державотворчої діяльності Б. Хмельницького, еволюція світогляду якого була надто складною — від ідеї козацького автономізму до створення суверенної незалежної держави.