- •Міністрество освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Основні відомості з теорії літератури Специфіка художньої літератури
- •Форми повіствування у творі
- •Змістові компоненти художнього твору
- •Художній образ
- •Класифікація образів
- •Засоби характеротворення образу-характеру
- •Зображувально-виражальні групи в художньому творі
- •Поділ літератури на роди
- •Лекції з дитячої літератури народні дитячі казки
- •Види народних дитячих казок
- •Василь андрійович жуковський
- •2. Загадки (про природні явища) для молодшого шкільного віку.
- •Петро павлович єршов
- •Творчість і.Франка для дітей
- •Література
- •Казки м.Горького для дітей
- •Творчість оксани іваненко
- •Література
- •Образ дитини у поезіях т.Шевченка
- •Творчість олени пчілки
- •Казки та оповідання
- •Творчість олександра олеся в дитячому читанні
- •Творчість миколи трублаїні
- •Література
- •Творчість івана багмута
- •Література
- •Тема природи в дитячій літературі
- •Творчість віталія біанкі
- •Література
- •Тема природи у творчості олександра копиленка
- •Література
- •Плани практичних занять
- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичного заняття
- •Комічне в дитячій літературі План
- •Література
- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичного заняття
- •Історична тематика в українській дитячій літературі План
- •Література
- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичного заняття
- •Твори Марка Вовчка в дитячому читанні План
- •Література
- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичного заняття
- •Твори Максима Горького в дитячому читанні План
- •Література
- •Казки Оксани Іваненко в дитячому читанні План
- •Література
- •Методичні вказівки щодо підготовки до практичного заняття
- •Завдання для самостійного опрацювання Завдання № 1 Творчість дитячих письменників Донеччини
- •Завдання № 2
- •Тематика рефератів
- •1. Погляди с.Русової на роль і місце казки у дитячому читанні.
- •Рекомендована література
- •2. Навчальна книга для дітей к.Ушинського. Своєрідність використання казкових елементів у процесі навчання дитини.
- •Рекомендована література
- •3. Проблематика, образи науково-популярних казок в.Одоєвського.
- •Рекомендована література
- •4. Мотиви збірок д.Білоуса „Диво калинове”, „Чари барвінкові”.
- •Рекомендована література
- •5. Мотиви, образи поезій п.Грабовського для дітей. Своєрідність змалювання природи.
- •Рекомендована література
- •6. Проблематика, головні образи автобіографічної повісті Гр.Тютюнника „Климко”.
- •Рекомендована література
- •7. Проблематика, головні образи автобіографічної повісті Гр.Тютюнника „Облога”.
- •Рекомендована література
- •8. Проблематика, головні образи автобіографічної повісті Гр.Тютюнника „Вогник далеко в степу”.
- •Рекомендована література
- •9. Проблематика, образи казки а.Мілна про Вінні-Пуха.
- •Рекомендована література
- •10. Проблематика, образи казок а.Ліндґрен про Карлсона та Малюка.
- •Рекомендована література
- •Завдання № 4 Бібліографічні матеріали по творчості письменників, які вивчаються у 1 – 4 класах початкової школи
- •Статті в.П.Сиротенка, присвячені проблемам дитячої літератури то в чому ж специфіка дитячої літератури?..
- •Список літератури
- •Деякі особливості розгляду фольклорних жанрів у межах курсу „Дитяча література”
- •Бібліографія
- •Імпресіоністичні засади змалювання образу дитини у творах с.Васильченка
- •Література
- •Стильове різноманіття творів бориса грінченка
- •Література
- •Додатки
- •Русова с. В оборону казки // Русова с. Вибрані педагогічні твори. – к.: Освіта, 1996. – с. 202-206.
- •Тексти для читання
- •Література близького зарубіжжя
- •Література далекого зарубіжжя
- •Основна навчальна література
- •Питання до екзамену
- •Погляди с.Русової на роль і місце казки у дитячому читанні
Художній образ
Образ – це особлива форма естетичного освоєння світу, основана на конкретно-чуттєвому, цілісному зображенні всіх явищ дійсності, в якому обов’язково виявляється творче авторське бачення даного явища. Естетичний вплив образу часто основується на тому, що в ньому сполучаються логічно непоєднувані поняття (паралелізм, оксюморон, антитеза).
Класифікація образів
За об’єктом зображення: образ-колектив (“Каменярі” І.Франка), образ-персонаж, образ-подія (“Воля?! Воля?! Сниться, може” О.Олеся), образ-предмет (“Пісня про рушник” А.Малишка), образ-пейзаж, образ-переживання (“Чого являєшся мені у сні” І.Франка).
За роллю у творі: головні, другорядні, епізодичні.
За мірою розробленості характеру: персонаж (будь-яка дійова особа у творі) та характер – повно і всебічно змальована в художньому творі дійова особа з чітко окресленими, яскраво вираженими рисами вдачі.
За виявом морально-етичних рис: позитивні та негативні, проміжні персонажі.
За принципом вияву рис характеру: статичні та динамічні.
Засоби характеротворення образу-характеру
зображення героя в дії;
авторська характеристика;
опосередкована характеристика;
самохарактеристика;
прізвище-характеристика;
мовлення персонажа;
деталь (зорова, звукова, моторова, психологічна);
портрет;
пейзаж;
прийом метаморфози.
Зображувально-виражальні групи в художньому творі
Аналіз мови твору з літературознавчого погляду не повинен зводитися до ототожнення художнього слова з мовною реальністю (можливість переходу на лінгвістичний аналіз) та погляду на слово лише як засобу передачі змісту (прояв вульгарно-соціологічних тенденцій).Завдання літературознавчого аналізу– підійти до слова як елементу, частки художнього цілого твору, побачити в слові не форму мови, а своєрідну форму мистецтва, тобто розкрити естетичне наповнення слова у творі. Це відбувається завдяки тому, що кожне слово сприймається не само по собі, а як таке, що входить в образне, метафоричне мислення автора і стає основою для виникнення нових образів, асоціацій, одержує естетичне освоєння. У звичайному мовленні людина просто повідомляє про свої переживання, емоції, стан, а письменник створює їх засобами художнього мовлення.
Зважаючи на це, в будь-якому художньому творі можна виділити чотири групизображувально-виражальних засобів.
Лексичні виражальні засоби:
на основі використання лексики за поширеністю (загальновживана, виробничо-професійна, діалектизми);
на основі використання лексики за походженням (власна і запозичена);
на основі використання лексики за частотою вживання (активна та пасивна: неологізми – застаріла лексика: історизми, архаїзми).
Фонетичні виражальні засоби (асонанс, алітерація, явище ейфонії).
Стилістичні фігури (поетичний синтаксис): інверсія, еліпсис, градація, анафора, епіфора, зіткнення, кільце, тавтологія, антитеза, паралелізм, риторичні питання та звертання.
Тропи (порівняння, метафора та її різновиди (персоніфікація, символ, алегорія, оксюморон,) метонімія та синекдоха як її різновид, гіпербола, літота, епітет).