літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

Чому, на ваш погляд, лелеки не покинули подвір’я Дениски?

Чи можемо ми пишатися Денискою, його батьками?

А у вас у душі оселилися лелеки чи вже живуть давно?

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Лелеки гніздяться тільки на тій хаті:

а) яка була високою; б) де був добрий господар;

в) яка вкрита соломою.

2.Дениска дуже хотів, щоб:

а) швидше прийшла весна; б) лелеки звили на стрісі його хати гніздо;

в) Бог простив усі його гріхи.

3.Олег Кочемас застерігав Дениску, що лелеки:

а) тільки в гарних людей мостять гнізда; б) дуже полохливі птахи;

в) примхливі і тендітні.

4.Для чого Дениска хотів порахувати лелеченят у гнізді? Бо:

а) був дуже допитливим; б) на прохання Олега Кочемаса;

в) щоб розповісти друзям у школі.

5.Намагаючись навчитися літати, лелеченята стрибали з хати на: а) грушу; б) клен; в) ясен.

6.Лелька не змогла відлетіти у вирій через те, що їй крило підбив: а) Максим Крутивушко; б) Олег Кочемас; в) браконьєр.

7.Чим харчувалися лелеки на луках?

а) Метеликами; б) вужами; в) зеленою травичкою.

8.Де зимували лелеки?

а) На подвір’ї Олега Кочемаса; б) у хаті Дениски; в) у колгоспному хліві.

9.Від чого раділи батьки і Дениска навесні? Бо лелеки:

а) вирішили залишитися у них;

б) допомагали їм боротися зі шкідниками на городі; в) за народним повір’ям приносять щастя.

10.Визначте художній засіб, який використав Є. Гуцало у творі, висловлюючись: «...потяглися у небі перші ключі перелітних птахів». а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.

11.Характеризуючи лелеченят, автор зазначає, що вони: а) полохливі; б) прудкі; в) безпорадні.

12.Весняний ранок, про який Є. Гуцало зазначає на початку твору, був: а) лагідним і ніжним; б) м’яким і теплим; в) сонячним і дзвінким. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Про що свідчить те, що на хаті, де жив Олег Кочемас, лелеки не звили жодного гнізда? Як це характеризує хлопця?

2.Чим, на ваш погляд, життя лелек схоже з людським? Для чого автор пов’язує долю людей і птахів? Відповідь вмотивуйте.

3.Коли лелеки розпочали мостити гніздо на хаті, батько Дениски підклав їм:

а) ганчір’я; б) гілки з дерев; в) старе колесо.

Картка № 2

1.Дослідіть, як протягом твору змінювалося ставлення Олега Кочемаса до лелек? Свої спостереження узагальніть.

2.Дениска хвилювався, що на його хаті не поселяться лелеки, бо він грішний? Які гріхи він мав на увазі? Власні припущення обґрунтуйте.

3.Як поставився Олег Кочемас до того, що лелеки залишилися зимувати

у Дениски?

а) Був здивованим; б) надто часто прибігав і допитувався про птахів;

в) насміхався і критично висловлювався з цього приводу.

Картка № 3

1.Чому біль лелеки Дениска сприймає як власний? Як це характеризує героя?

2.Поміркуйте, якими людьми в дорослому житті будуть Дениска, Олег. Власну думку доведіть.

3.Через що, на думку Дениски, на хаті, де він жив, не гніздилися лелеки? Бо:

а) у хлопця було багато гріхів; б) у дворі жив собака;

в) батьки не хотіли мати зайвих клопотів.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VІІІ. Домашнє завдання

Знати ідейно-художній зміст твору Л. Пономаренко «Гер переможений», охарактеризувати образ Фрідріха.

Урок № 47 Л. Пономаренко «Гер переможений».

Наскрізний гуманістичний пафос новели

Мета: стисло ознайомити школярів з життям і творчістю Л. Пономаренко, проаналізувати її новелу «Гер переможений», визначаючи наскрізний гуманістичний пафос твору; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збагачувати

словник учнів; формувати їх світогляд, кругозір; виховувати почуття поваги до творчості Л. Пономаренко; риси чуйності, доброти, милосердя, гуманності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Пономаренко, бібліотечка її творів, історичні ілюстрації про наслідки воєнного лихоліття, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни?

Чому народ-борець переміг фашизм?

Назвіть відомі вам твори художньої літератури, в яких описані страшні часи воєнного лихоліття.

За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим?

Чи живуть поруч з вами люди — учасники війни? Як ви ставитеся до них?

Доберіть до слова «війна» синоніми. (Наприклад, війна — смерть,

каліцтво, жорстокість...)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Якщо зібрати сльози матерів, Що пролились за дочок і синів, Які навік у битвах полягли, Які за щастя юність віддали,

То море створиться із сліз отих, Із сліз печально гнівних і палких.

В. Ткаченко

Людину можна розпізнати за оточенням, в якому вона знаходиться.

Д. Свіфт

1. Життєвий і творчий шлях Л. Пономаренко. Матеріал для вчителя

Любов Петрівна Пономаренко

(1955)

Народилася 25 травня 1955 року в селі Іванівці Срібнянського району на Чернігівщині. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1978). Працювала вчителем російської мови та

літератури на Срібнянщині, завідуючою відділом в Срібнянській райгазеті. З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала в школах та редакціях райгазет Оржицького і Гребінківського районів. З 1999 року — власний кореспондент всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини». Мешкає і працює в м. Гребінка.

Твори друкувалися в багатьох газетах і часописах, видавалися в колективних збірках та антологіях, зокрема в антології української «жіночої» прози та естетики другої половини ХХ — початку ХХІ століття (авторський проект Василя Габора) «Незнайома антологія (Львів, 2005), за кордоном — в Німеччині та Японії, в альманасі «Біла альтанка» (Полтава, 1996).

Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (Київ, 1984), «Дерево облич» (Київ, 1999), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (Миколаїв, 2004), «Портрет жінки у профіль з рушницею» (Київ, 2005).

Лауреат літературних премій: міжнародної імені Олеся Гончара (2000), всеукраїнської «Благовіст» (1998) та обласної імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.

2. Теорія літератури

Новела (від італ. novella — новина) — близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинків. Новела — один із жанрів епічного роду літератури.

3. Робота над твором Л. Пономаренко «Гер переможений»

3.1. Виразне читання твору, переказування окремих епізодів з коментарем. 3.2. Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, само-

тніми жінками).

3.3. Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.

3.4. Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму.

3.5.Жанр: новела.

3.6.Композиція.

Експозиція: полонені німці зводили будинки.

Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.

Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.

3.7. Сюжет.

Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті. Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав

невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою.

Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх закінчив життя самогубством.

Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів ногіток, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.

3.8. Бесіда за питаннями.

Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».

Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («...Цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)

Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з любов’ю?

Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («...Ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»)

Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«...Часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів “фрау”»)

Опишіть зовнішність Фрідріха («...Був худий, гнилозубий і брудний...») Про що вона свідчить?

Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)

Чим дивував полонений німець жінок? («...Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху...»)

Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?

Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити нагіток? Що символізує ця квітка?

Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що на-

лежала Фрідріху? («Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)

Поясніть назву твору.

Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест,

зроблений з паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)

Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?

Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.

Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку вмотивуйте.

Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Як полонені німці ставилися до зведення будинків? а) Із великим почуттям відповідальності; б) абияк;

в) з любов’ю і розпачем.

2.Будинок, який зводили німці, міг би, на їх думку, стояти на околиці: а) Берліна; б) Лейпцига; в) Дрездені.

3.Які квіти посадив Фрідріх, скопавши маленьку грядочку? а) Чорнобривці; б) мальви; в) нагідки.

4.Чим пригощали жінки полонених німців?

а) Печеним гарбузом; б) вареною картоплею; в) сухим хлібом.

5.Як німці віддячували жінкам за їх увагу? а) Сплачували гроші; б) всміхалися їм; в) низько прихилялися перед ними.

6.Фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити:

а) русяву жінку з усмішкою на обличчі;

б) двох дівчаток у білих сукеньках і білих черевичках;

в) його самого, молодого і красивого.

7.Діти своє місто, розруйноване під час війни, називали: а) жалюгідним; б) жахливим; в) злиденним.

8.Незважаючи на те що діти дражнили Фрідріха, він їм:

а) грав на сопілці; б) робив з паперу ляльок; в) співав німецькою.

9.Під осінь німець захворів і йому на відміну від інших полонених дозволялося:

а) лікуватися; б) лежати під стіною барака;

в) виконувати неважку роботу.

10.Із цегли Фрідріх виробляв:

а) ляльок для дітей; б) прикраси; в) посуд.

11.Коли люди переселилися у новий дім, який був збудований полоненими німцями?

а) Навесні; б) влітку (наприкінці серпня);

в) восени (в кінці листопада).

12.Про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха?

а) «Для чого нас замуровано у стіну нового будинку»? б) «Ви не бажаєте з нами познайомитися?»

в) «Ви не знаєте, де наш тато?»

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Чому, на ваш погляд, самотні жінки співчували полоненим німцям, хоча мало б бути навпаки? Свої міркування обґрунтуйте.

2.Дослідіть, чим був схвильований Фрідріх, коли спілкувався з українськими дітьми. Як вони ставилися до полоненого?

3.Який художній засіб використала Л. Пономаренко, висловлюючись: «...Дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували...»?

а) Епітет; б) метафору; в) порівняння.

Картка № 2

1.Що, на вашу думку, хотіла довести Л. Пономаренко у своєму творі? Наведіть переконливі приклади своїм міркуванням.

2.Охарактеризуйте майстерність полонених німців під час зведення будинку. Чи можна вважати їх ставлення до трудової діяльності сумлінним, відповідальним?

3.Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли?

а) Подовгу стояли і навіть сплакували;

б) посміхалися і плескали в долоні; в) придивлялися до них з презирством.

Картка № 3

1.Яким чином Л. Пономаренко намагалася відтворити у новелі наслідки воєнного лихоліття? Наведіть переконливі приклади, посилаючись на текст новели.

2.Вмотивуйте ставлення і поведінку дітей до Фрідріха. Чому полонений німець намагався порозумітися з дітьми?

3.Що нагадало жінці про Фрідріха з того часу, коли минуло півстоліття?

а) Квітка біля вікна; б) місце, де збирався гурт дітей біля німця; в) його вироби з цегли.

VІ. Підсумок уроку

Бесіда за питаннями

Що, на ваш погляд, символізувала квітка, яка цвіла у зимову пору? (Добро, щирість, пам’ять...)

Яким чином Фрідріх намагався зберегти фотокартку з двома дівчатками?

Чому Л. Пономаренко у творі не зазначила назву міста, яке відбудовували полонені німці?

Як би ви поставилися до полонених німців? Відповідь вмотивуйте.

Висловіть свою думку стосовно назви твору.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичної контрольної роботи № 3.

Урок № 48 Тематична контрольна робота № 3

(«Ти знаєш, що ти людина?»)

Мета: виявити рівень учнівських знань, умінь та навичок із вивченої теми, закріпити їх; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, вміння застосовувати отриманні знання під час виконання запропонованих завдань; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пошану до творчої діяльності, пунктуальність.

Тип уроку: контроль та користування знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання і питання для контролю за темою у 3-х ва-

ріантах з різними рівнями навчальних досягнень учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Пояснення вчителем питань, які стосуються виконання завдань тематичної контрольної роботи

ІV. Завдання для проведення тематичної контрольної роботи

І варіант

Початковий рівень

1.Завдяки кому герой твору Б. Лепкого «Цвіт щастя» пізнав усі квіти на світі?

а) Матері; б) вчителю ботаніки; в) викладачу університету.

2.За жанровою спрямованістю новела — це:

а) драматичний твір, де зображуються нерозв’язні моральні проблеми що призводять, як правило, до загибелі героя;

б) короткий фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру;

в) невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

3.В якому творі автор використовує гумор для характеристики свого героя?

а) Юрка (Є. Гуцало. «Сім’я дикої качки»);

б) Павлуся (О. Стороженко. «Скарб»);

в) Фрідріха (Л. Пономаренко. «Гер переможений»).

Середній рівень

4.Які прикраси і для кого виготовляв Фрідріх зі шматочків цегли? (Л. Пономаренко «Гер переможений»)?

5.Чому мати не дозволяла Павлусю відвідувати вечорниці? (О. Стороженко «Скарб»)

6.Стисло опишіть зовнішність сестер мишки, які мешкали у місті. (Б.Лепкий «Мишка»)

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань.

7.Обґрунтуйте, чи дійсно Юрко в оповіданні Є. Гуцала «Сім’я дикої качки» осмислив свій негативний вчинок.

8.В чому, на ваш погляд, полягає моральний вибір кожної людини за повістю Б. Харчука «Планетник»?

9.Доведіть на прикладі поеми Л. Костенко «Чайка на крижині», що духовне багатство — найбільший скарб у житті.

Високий рівень

Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

10.«Щастя — то найцінніший скарб» (За творами О. Сторженка, Б. Лепкого).

11.«Природа — мати, бережи її» (За творами Б. Харчука, Є. Гуцала).

12.«Для чого людині потрібні крила?» (За твором Л. Костенко «Чайка на крижині»).

ІІ варіант

Початковий рівень

1.Визначте прислів’я, яке виражає основну думку казки Б. Лепкого «Мишка».

а) «Лиходій у переможцях довго не ходить»;

б) «Од зла ще ніколи й ніде добра не вродило».

в) «Не роби комусь, що тобі не мило»

2.Герой якого твору знає, що не росте квітка-щастя, а все ж таки продовжує її пошуки?

а) Хлопець (Б. Лепкий. «Цвіт щастя»);

б) Планетник (Б. Харчук. «Планетник»); в) Павлусь (О. Стороженко. «Скарб»).

3.Гумор — це:

а) різновид комічного відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах;

б) художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення;

в) зле, в’їдливе висміювання серйозних вад у характері персонажів, подіях та явщах громадського або побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну сутність.

Середній рівень

4.Про які побрехеньки розповідав Юрко Тосі (Є. Гуцало «Сім’я дикої качки»)?

5.Де намагався знайти хлопчик квітку-щастя (Б. Лепкий «Цвіт щастя»)?

6.Що нагадувало людям про Фрідріха після його смерті (Л. Пономаренко «Гер переможений»)?

Достатній рівень

Виконайте одне із завдань.

7.Вмотивуйте, чи перемогла людська доброта над жорстокістю у творі Є. Гуцала «Сім’я дикої качки».

8.Що мала на увазі Л. Костенко у творі «Чайка на крижині», зазна-

чаючи:

Для мене лиш той край найкращий, де виросли крила мої.

9.Чому за добро хлопець отримав людську жорстокість (Б. Харчук «Планетник»)?

Високий рівень Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:

10.«О люди — це дуже цікаві створіння!»

11.«Земля — найпривітніша людська домівка» (За твором Б. Харчука «Планетник»).

12.«Чи заздрю я щастю Павлуся» (За твором О. Стороженка «Скарб»).

ІІІ варіант

Початковий рівень

1.Назвіть твір, рядки якого містять таке пояснення про щасливу людину: «... той тільки щасливий хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»:

а) «Мишка» Б. Лепкого; б) «Скарб» О. Стороженка;

в) «Гер переможений» Л. Пономаренка.