літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

По горизонталі: 1. Євген Пилипович закінчив Ніжинський педінститут ім. М.  (Гоголя) 2. Професія батьків письменника. (Учителі). 3. Діяльність Євгена Пилиповича окрім письменницької. (Кіносценарист) 4. Назва дитячої книжки письменника. («Саййора») 5. Книга без початку і кінця зі скрині баби Ликери. (Біблія) 6. Прізвище англійського письменника, твори якого полюбляв читати Є. Гуцало. (Лондон)

1

2

3

4

5

6

2. Бесіда за питаннями

Який художній твір називають оповіданням? (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого застосований на певному епізоді з життя одного персонажа (іноді кількох)

На що звертає увагу Є. Гуцало у творі «Сім’я дикої качки»?

Яке значення приділяє письменник перебуванню людини у природному середовищі. Свої міркування доведіть, посилаючись на текст твору.

Які риси характеру намагається виховувати Є. Гуцало у читача на прикладі свого програмового твору?

Для чого на території України та багатьох інших країн світу створені заповідники? Які з них вам відомі?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Не всяка стежечка без спориша, не в кожної людини добра душа.

Народне прислів’я

Головним завданням людини у будь-якій діяльності — бути людиною.

В. Белінський

1. Вступне слово вчителя

Одвічні поняття добро і зло, милосердя і жорстокість, над якими замислюється кожна людина. Вона, до речі, і є уособленням цих понять.

Доброта у кожної людини асоціюється з любов’ю, щирістю, чуйністю, а зло — жорстокістю, жадністю, бездуховністю. Щоб краще зорієнтуватися у цих поняттях, читачеві надається можливість оцінити вчинки, поведінку героїв, їх ставлення одне до одного. Висловити свої почуття, враження, спостереження. Саме таким є оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки», де ми засуджуємо Юрка, захоплюємося Тосею, співчуваємо качці і її дітям.

2.Словникова робота

2.1.Складові добра:

 доброзичливість — щире бажання людям добра, приязне ставлення до людей, прихильність до них;

 людяність — співчутливе, зацікавлене ставлення до інших;  чесність — відверта, щира поведінка з людьми;  сміливість — здатність переборювати труднощі;

 ввічливість — дотримання добрих манер, вихованість, люб’язність. Уважність у поводженні з іншими людьми.

2.2.Компоненти зла:

 боягузтво — пасування перед труднощами;  грубість — некультурна, неввічлива поведінка;

 егоїзм — себелюбство, нехтування інтересами інших людей заради задоволення власних забаганок;

 злість — недобре, сповнене злоби ставлення до інших;  зазнайство — вияв зверхності, зневажливе ставлення до інших;  скупість — надмірна ощадливість, що викликає осуд.

3.Характеристика образів твору

3.1. Образ Юрка.

3.1.1. Цитатна характеристика.

«Він радів, що сьогодні таки проснувся вчасно, що не очікував ні на батька, ні на матір, а подався сам до річки, щоб порибалити» «...Юркові хотілося не йти, а бігти, не мовчати, а співати»

«Він демонстративно відвернувся, не бажаючи вступати з нею ні в які розмови... Спочатку Юркові подобалась її увага, але скоро та увага стала йому надокучати й заважати»

«Це я набрехав, щоб побачити, чи ти розумна...»

«Знову долинув крик сірої качки, але він нітрохи не схвилював Юрка»

«Він уявляв, як повезе каченят у місто, як показуватиме своїм товаришам, як вони заздритимуть. Він ішов і пританцьовував»

«Про себе Юрко погрожував Тосі якнайстрашніше, він, нарешті, пообіцяв собі розправитися з нею, щоб знала своє місце, щоб не лазила слідом за ним, не втручалася»

«Після того Юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. Чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав Юрко, він не захотів більше з ними знатися. А коли батьки запитували, чому ж Тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і він її прогнав. Що, мовляв, од неї і слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота».

«А поки їхав у машині, то тільки про неї й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? І, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла б...»

3.1.2.Орієнтовний план характеристики образу Юрка. 1) Юрко — міський хлопець.

2) Риси характеру героя: а) брехливий і жорстокий; б) грубий у ставленні до Тосі; в) байдужий до страждань качки-матері та її дітей; г) хвалькуватий та підступний.

3) Юрко — уособлення людської жорстокості.

3.1.3.Бесіда за питаннями.

Які враження виникли у вас від першого знайомства з Юрком?

Чому спілкування з Тосею дратувало хлопця?

Для чого Юрко розповідав побрехеньки дівчині?

В чому виявилася жорстокість хлопця до качки та її дітей?

Яким вчинком Тосі був незадоволений Юрко?

Чим пояснити самостійність хлопця наприкінці твору?

Про що свідчить бажання хлопця побачити сім’ю дикої качки перед від’їздом до міста?

Яким, на ваш погляд, буде Юрко, коли стане дорослим? Відповідь вмотивуйте.

Чи можна вважати Юрка уособленням зла?

Що б ви запропонували для перевиховання героя?

3.2. Образ Тосі.

3.2.1. Цитатна характеристика.

«Вона, відчуваючи свою провину, зовсім тихо присіла неподалік. Тепер вона й сама була не рада, що прийшла, бо сподівалася на те, що Юрко стріне привітно, а він...»

«А вона, не зважившись повернутись і піти одразу, тепер деталі почувала себе ніяково й пригнічено. Її засмучувало й те, що Юрко нічого не зловив. Якби зловив, то почав би радуватись, і тоді вони б якось помирились».

«Вона з першого ж дня прив’язалась до нього, весь час намагалась бути в його товаристві, не спускала з нього очей».

«Випусти... бо вони повмирають без води».

«У її вухах стояв отой качин крик, довго ще стояв, навіть тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи йшли до хати».

«Вона хотіла податися разом із Юрком, щоб слухати його розповіді про місто, про те, чого їй ніколи не випадало бачити. Коли вона була з Юрком, то здавалося, що на неї падає чарівніше світло його знань, що вона на якийсь час переселяється у той світ, що постає з його розповідей».

«Спочатку сиділа під своєю хатою й намагалася помітити, як сонячне проміння падає на землю… Потім з кленового полінця робила свистка, але всі вони свистали не так, як той, учорашній, який грав тоненьким, наче аж зеленим звуком. Притулялася до берези, що росла в їхньому подвір’ї, хотіла підслухати, про що вона шумить, але сьогодні чомусь береза крилася від неї, не бажала повідати своїх думок».

«Дуби співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти. Тільки кущі перепиняли їй дорогу, тільки кущі шмагали по литках, ніби мстилися невідомо за що… спускала на воду й благала душею й очима».

«Вона сама ладна була стати тією качкою, сама ладна була попливти з ним, тільки якби, вони пливли… — Пливіть, рідні, пливіть, ненаглядні!.. Що то вона їх посилає на воду, а вони вже не пливуть».

«І вона й справді появилась. Стала біля своєї хати й дивилась, як

вони сідають у машину. Їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась».

3.2.2. Орієнтовний план характеристики образу Тосі.

1)Сільська дівчина, яка прагнула пізнати міське життя.

2)Риси характеру: а) чемна і порядна; б) чуйна і добра; в) здатна

до співпереживання; г) вміє прощати образи Юрка, його зневажливе ставлення до неї;

д) любить природу, турбується про неї.

3) Тося — уособлення людської доброти, милосердя. 3.2.3. Бесіда за питаннями.

Чим Юрко приваблював Тосю?

Чому дівчина повсякчас прощала зневажливе до себе ставлення з боку Юрка?

Що відчувала Тося, коли хлопець «полював» на малих диких каченят? Чому вона не змогла заборонити Юркові чинити шкоду сім’ї дикої качки?

Які факти свідчать, що Тося розумілася з природою?

Що спонукало дівчину віднести каченят до води?

Яким чином Тося намагалася «оживити» каченят?

Чому, коли Юрко від’їжджав додому, дівчина хотіла підійти до нього, але не наважувалася це зробити?

Яким духовним скарбом Є. Гуцало наділив свою героїню?

V.Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Після того як Юрко наловив малих каченят, він вважав себе: а) проворним; б) щасливим; в) енергійним.

2.Де тримав хлопець каченят?

а) У клітці для кроликів; б) великому ящику; в) курнику.

3.Від якої небезпеки захищав каченят Юрко: а) кішки; б) щурів; в) ворони.

4.Якої страви не давав хлопець малечам: а) пшона; б) вареної картоплі; в) каші.

5.Тося полюбляла слухати Юрка, коли він розповідав їй про: а) місто; б) свої пригоди в таборі відпочинку; в) життя диких качок.

6.Щоб не спілкуватися з Тосею, бо дівчина набридла Юрку, він:

а) сів на велосипед і поїхав до хлопців; б) пішов допомагати бабусі;

в) вирушив у мандрівку для пошуку качки-матері.

7.З деревини якого полінця Тося робила для себе свистка: а) дубового; б) кленового; в) вишневого.

8.Дикі каченята простилались на воді і нагадували квітки: а) троянди; б) мальви; в) кульбаби.

9.Хто допомагав Тосі підтримувати кволих каченят на воді: а) Юрко; б) батьки Юрка; в) сільські хлопці.

10.Перед від’їздом додому Юрко бігав до: а) Тосі і просив у неї вибачення;

б) річки, щоб побачити сім’ю дикої качки;

в) сільських хлопців і запрошував їх до себе в гості.

11.Через що затримував Юрко від’їзд на вокзал? Бо він казав батькам, що: а) ліхтарика забув; б) хоче проститися з Тосею; в) має велике бажання напам’ять сфотографуватися з малими каче-

нятами.

12.Що відчував Юрко, від’їжджаючи додому?

а) Болісний сором; б) піднесеність і радість; в) страх. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Чому, на ваш погляд, сільські хлопці вирішили допомогти Тосі врятувати каченят і змінили своє ставлення до Юрка? Відповідь вмотивуйте.

2.Дослідіть, як Тося розумілася з природою. Чи є щось спільного героїні і Планетника (Б. Харчук «Планетник»). Свої міркування обгрунтуйте.

3.Юрко у своїй невдалій рибалці звинуватив:

а) сільських хлопців, які плавали по річці на човнах; б) Тосю; в) диких каченят, які плюхалися у воді неподалік від нього.

Картка № 2

1.Порівняйте вчинки і поведінку Тосі і Юрка. Чим вони зумовлені? Зробіть висновок.

2.З якою метою, на вашу думку, Є. Гуцало протиставляє у творі людську доброту і жорстокість. Відповідаючи, наведіть переконливі приклади з твору.

3.Розповідаючи Тосі побрехеньку, Юрко зазначив, що одного разу в озері він на вудку спіймав:

а) черепаху; б) змію; в) крокодила.

Картка № 3

1.Чим зумовлено бажання Юрка задовго до від’їзду додому й перед самим від’їздом збігати до річки для того, щоб побачити сім’ю дикої качки. Свої міркування обґрунтуйте.

2.Про що свідчить прагнення Тосі «душею й очима» допомогти вижити каченятам? Чому дівчина була впевнена у порятунку дітей качки?

3.Вранці Юрко йшов до річки стежкою, яка пролягала між зарослями: а) лепехи; б) конвалії; в) кінського щавелю.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати власну версію подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала.

Урок № 45 Висловлення власної версії

подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»

Мета: навчити школярів висловлювати власні думки, зокрема версії подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»; закріпити знання, які учні отримали на попередніх заняттях; розвивати творчу уяву, логічне мислення, фантазію, вміння грамотно викладати свої міркування, поєднуючи їх із фактичним матеріалом; виховувати любов до природи, естетичні почуття.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення.

Обладнання: портрет Є. Гуцала, текст твору, ілюстративний матеріал до оповідання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

Що схвилювало вас під час читання оповідання Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»?

Які проблеми намагається вирішити у своєму творі Євген Пилипович?

Для чого письменник вводить у твір не дорослих людей, а дітей?

Як сам Є. Гуцало ставиться до вчинків і поведінки своїх героїв?

Чому, на ваш погляд, Євген Пилипович наприкінці твору остаточно не зазначив про подальшу долю качиної родини?

Над чим вас примушує задуматися письменник після ознайомлення зі змістом його оповідання?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Добрим або злим стають завдяки вихованню.

Д. Локк

Насолода бачити і розуміти — найкращий дар природи.

А. Ейнштейн

1.Вступне слово учителя

Шановні друзі!

Уявіть собі, що ви стали письменниками. Вам запропонували написати прозовий твір художньої літератури.

З чого б ви розпочали свою роботу?

Який матеріал використали б?

Скільки часу тривала б ця робота?

Чи зверталися б ви по допомогу? Якщо так, то до кого?

Кому б ви присвятили свій твір? Чому?

Зразу виникає безліч питань, які необхідно осмислити, зрозуміти

іна які слід надати відповідь.

Сьогодні вам необхідно продумати і висловити власну версію подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки».

Як ви думаєте, від чого вона буде залежати?

Яким буде продовження, а потім закінчення твору.

Отже, давайте спробуємо власні сили, творчі здібності, талант.

2. Бесіда за питаннями

Чи залишилися живими каченята?

Де б, на ваш погляд, могла перебувати качка-мати? Як її можна було знайти?

Що, на вашу думку, відчував Юрко наприкінці твору? Чи вважав він себе винним у заподіяній шкоді?

Чи можна виправдити поведінку і вчинок Юрка?

Чому діти не звернулися по допомогу до дорослих?

3. Конкурс «Я — письменник»

Клас розподіляється на дві команди. Даний розподіл буде залежати від того, як закінчиться твір — позитивно чи негативного. Учасниками команд складається орієнтовний план-версія продовження твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки».

3.1. Складання орієнтовного позитивного плану-версії щодо продовження твору.

Одночасні пошуки качки та її дітей Тосею та сільськими хлопцями.

Звернення дітей по допомогу до людей, які знають поведінку диких качок.

Зібрати інформацію про диких качок, звернувшись до бібліотеки, до наукової літератури.

Бути цілеспрямованими у досягненні своєї мети.

...

3.2. Складання орієнтовного плану-версії щодо продовження твору.

Каченята померли без догляду матері.

Страждання Тосі і сільських мешканців з цього приводу.

Через цей прикрий випадок дикі качки не гніздилися у цій місцевості.

Тося і сільські хлопці постійно звинувачували Юрка у скоєному.

...

4.Кожна команда презентує висловлювання версії подальшого розвитку подій твору Є. Гуцала «Сім’я дикої качки»

V. Підсумок уроку

Я сподіваюсь, шановні письменники, ви зрозуміли про важливу необхідність оберігати природу, цінувати її красу. Не втручайтеся у тваринний світ, не завдавайте йому шкоди.

Сім’я — заснована на шлюбі або кровному спорідненні мала група, члени якої пов’язані спільністю побуту, взаємною допомогою і реальною відповідальністю (Радянський енциклопедичний словник). Чим сильніша родина, тим згуртованішими є і людина, і природа.

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VІІ. Домашнє завдання

Підготуватися до позакласного читання на тему «Є. Гуцало. Оповідання та повісті». Учням пропонується прочитати твір Є. Гуцала «Перебите крило».

Урок № 46 Є. Гуцало. Оповідання та повісті

(Є. Гуцало «Перебите крило»)

Мета: поглибити знання учнів про творчу майстерність Є. Гуцала, ознайомитися з його твором «Перебите крило», з’ясовуючи ідейно-художнє спрямування оповідання, його зміст; розвивати читацький смак школярів, їх логічне мислення. увагу, спостережливість, пам’ять, уміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, раціонально використовувати навчальний час; прищеплювати повагу до мистецтва слова, його творців; виховувати любов до природи, рідного краю.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Є. Гуцала, виставка художніх творів письменника, ілюстрації з пейзажами весни; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за питаннями

Чим для вас цікаві твори Є. Гуцала?

Яке значення для природного середовища мають птахи? Чи допомагаєте ви їм у зимову пору?

Якими конкретними справами ви можете сприяти збереженню і примножуванню краси природи рідного краю?

Назвіть відомі вам художні твори, в яких порушується проблема бережливого ставлення до природи. Чим вони актуальні?

Поясніть народне прислів’я «Природа одному мама, а другому мачуха».

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

Добре бачить тільки серце: найголовнішого очам не видно.

А. Де Сент-Екзюпері

1. Вступне слово вчителя

На прикладі своїх творів Є. Гуцало вчить читача оберігати, захищати від усякого лиха те, що народжується, дбати не тільки про себе, а й про всіх; бути чесним і чистим душею, помислами; творити добро, бути співчутливим, щирим.

Сьогодні ми познайомимося ще з одним твором Є. Гуцала — «Перебите крило».

2. Опрацювання твору Є. Гуцала «Перебите крило»

2.1. Переказ цікавих, на думку учнів, епізодів з твору.

2.2. Тема: зображення взаємостосунків людей з пташиним світом (лелеки). 2.3. Ідея: уславлення доброти, щирості, співпереживання. Прагнення порозумітися з родиною лелек; засудження жорстокості, байдужості,

необдуманих вчинків.

2.4. Основна думка: лелеки мостять гнізда тільки у гарних людей.

2.5.Жанр: оповідання.

2.6.Композиція.

Експозиція: бажання Дениски, щоб на хаті, де він живе, поселилися лелеки.

Зав’язка: радість хлопця — на хаті гніздо з лелеками.

Кульмінація: Олег Кочемас підбив лелеці крило, через це вона не змогла відлетіти у вирій.

Розв’язка: після зими лелеки знову залишилися гніздитися на хаті, як і першого разу.

2.7. Сюжет.

Серед народу говорять, що лелеки гніздяться тільки у добрих людей. Дениска дуже хотів, щоб на хаті, де він мешкав, звили гніздо лелеки. Так навесні і сталося. Батько і син дуже раділи.

Одного разу Олег Кочемас, сусід, прийшов до Дениски. Трапилося так, що Олег підкинув дрючок, показуючи, куди не долетить незграбне лелеченя, і тим самим влучив ним у крило лелеки, яка саме пролітала над хатою.

Внаслідок цього лелечиха не змогла відлетіти у вирій, а разом з нею залишився і лелека, бо, як сказав батько Дениски, він її любив. Цілу зиму Дениска доглядав за лелеками, а навесні пташки залишилися на подвір’ї добрих людей.

2.8. Бесіда за питаннями.

Чим пояснити велике бажання Дениски, щоб на хаті, де він жив,

оселилися лелеки? («...В лихого вони не поселяться, а тільки в доброго

йсердечного»)

Які, на ваш погляд, міг мати гріхи хлопець?

Як реагували батьки Дениски на те, що лелеки на хаті мостили гніздо?

Для чого батько на хаті поклав лелекам старе колесо?

Чому Дениска образився на Олега? Про що свідчать слова Дениски, адресовані Олегу: «А на твоїй хаті і досі нема жодного лелеки, й досі її обминають»?

Чим Дениска похвалявся Олегу? Що порадив сусід хлопцю?

Опишіть, посилаючись на текст твору, як лелеченята вчилися літа-

ти. («Спершу з хати на ясен, на нижні гіллячки, а потім і на верхні. А з ясена — назад на хату»)

Якої шкоди і через що завдав Олег лельці? («Олег узяв дрючок та

йкинув у гору, показуючи, куди не долетить незграбне лелеченя. І кинув так, що влучив у крило лельці, яка саме пролітала над хатою»)

Чому діти птахів відлетіли у вирій, а батьки-лелеки повернулися до гнізда?

Чим, на думку батька Дениски, пояснити те, що боцюн не покинув лелеку? («...Любить він її, вірний своїй лельці, тому й зостався з нею. Не залишив напризволяще в горі й біді»)

Як взимку Дениска доглядав за лелеками?

Що запропонував Олег Денискові? («Чуєш... віддай мені обох, чи хоч одного, я сам доглядатиму»)

Чим намагався виправдати свою провину Олег? («...Як там крило,

а може, їсти щось принести, то він миттю. Видно, справді переживав хлопець, що заподіяв лиха лелекам»)