літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

3.Тополина під вікном батьківської хати шумить і цим наче (А. Малишко «Вогник»):

а) нагадує про минулі щасливі роки дитинства;

б) звісточку дальню несе;

в) обурюється на тих, хто забув свою рідну домівку.

VІІ. Підсумок уроку

Тонкий ліризм, широта людських почуттів у піснях А. Малишка розкриваються через просту і довершену форму. Емоційно наснажені, щирі, місткі за змістом, вони є окрасою духовної скарбниці нашого народу.

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

ІХ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять одну поезію А. Малишка (на вибір); підготуватися до ідейно-художнього аналізу твору «Приходять предки».

Урок № 55 А. Малишко «Приходять предки».

Ліризм поезій А. Малишка

Мета: визначити особливості ліризму поетичних творів А. Малишка, проаналізувати його вірш «Приходять предки», з’я- сувавши ідейно-тематичне спрямування, жанр, художні особливості даної поезії; розвивати вміння аргументовано висловлювати власні роздуми, спостереження; аналізувати зміст поетичних творів; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю; пунктуальність, бажання творити на благо народу.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет А. Малишка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Домашнє завдання

Міні-конкурс на кращого виконавця напам’ять поезії А. Малишка. Визначення переможця.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.Відгадування кросворду «А чи все ви знаєте про А. Малишка та його твори?»

18

2

3

4

5

6

7

По горизонталі: 1. Назва села, де народився поет-пісняр. (Обухів) 2. Композитор, який поклав слова поета «Пісні про рушник» на музику. (Майборода) 3. Що «оживе» на рушникові з «Пісні про рушник» А. Малишка? (Розлука) 4. За «Піснею про рушник» А. Малишка мати водила сина у поля край... (Села) 5. Дерево, яке «шуміло» під вікнами батьківського дому з твору Андрія Самійловича «Вогник». (Тополя) 6. Стежина у творі А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю» — це символ... (Життя) 7. «Чорнокнижником» називали дядьку А. Малишка — ...

(Микиту)

По вертикалі: 8. Прізвисько А. Малишка у шкільному середовищі. (Базелик)

2. Літературна вікторина «Пізнай поезію А. Малишка»

Синів виростали, не зводили з ока, Любили в житті над усе...

(«Вогник»)

Ів дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

Ірушник вишиваний на щастя дала.

(«Пісня про рушник»)

Дарують ласку, повну болю й змоги, Щоб в очах уздріть нові прологи.

(«Приходять предки»)

Між круглих соняхів із літа Мій рівний біль і ревний жаль.

(«Чому, сказати, й сам не знаю»)

Чи ти не став розщепленим, як атом, Недовірком, схизматом чи прелатом...

(Приходять предки»)

Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

(«Пісня про рушник»)

Шумить під вікном молода тополина, Неначе у серці моїм.

(«Вогник»)

Нема кінця їй в темнім лузі, Та й повороту теж нема.

(«Чому, сказати, й сам не знаю»)

І кайдани подзвонюють з плугами, Зерно, і кров, і ночі із снігами.

(«Приходять предки»)

Кудись пішла, не повертає, хоч біля серця стеле цвіт...

(«Чому, сказати, й сам не знаю»)

Ітвоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

Ізасмучені очі хороші блакитні твої.

(«Пісня про рушник»)

Там батько не спить і задумалась мати, Ота, що у світі одна.

(«Вогник»)

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

Співучий, пристрасний, невтомний, Сердечний, мужній, бойовий. Знаходить струни неповторні В душі народу наш Андрій.

З «Літературної газети»

А я обрав нелегке ремесло Шукати слово скарбом таємничим, Плести й кромсати свій убогий вірш...

А. Малишко

1. Вступне слово вчителя

Чесність, безкомпромісність викликає в душі А. Малишка почуття невдоволення зробленим, прагнення творити краще, сплатити народові борги за все прекрасне й величне, що він дав поетові. Це святе почуття вічної невдоволеності звучить у віршах «В завійну ніч у незвіданих доріг...», «Приходять предки, добрі і нехитрі...», «Заборгував тобі я, чорний хлібе».

Поет глибше, по-новому розуміє обов’язок перед тими, кого вже немає, хто жив і віддав життя за нас, за щастя нових поколінь.

Так, А. Малишко у творі «Приходять предки» ніби звітує перед своїми предками — чи так він живе, як треба, чи не зрадив він сподівань тих, хто «кайданами подзвонював», виборюючи світле майбутнє для нащадків.

2. Опрацювання поезії А. Малишка «Приходять предки»

2.1. Виразне і вдумливе читання твору.

2.2. Тема: згадування предків, які, виборюючи волю, страждали, терпіли поневіряння, знущання.

2.3. Ідея: висловлення почуття пошани, подяки до тих, хто творив історію, захищав рідний край, відстоював його інтереси.

2.4. Основна думка:

а) сучасне покоління повинно шанувати тих, завдяки кому на теперішній час має щасливе і вільне життя;

2.5.Жанр: громадянська поезія.

2.6.Ідейно-художній зміст твору.

Увірші «Приходять предки» А. Малишко натякає на трагічне минуле українського народу.

Водночас вустами предків поет звертається до своїх сучасників і нащадків з болючим запитанням, чи зуміли вони зберегти національну самосвідомість, чи не втратили вони те, заради чого гинули їхні діди та прадіди:

Чи ти не став розщепленим, як атом, Недовірком, схизматом чи прелатом, Ярижкою, нікчемним, псом на влові? Дитино наша, ягодо любові!

(Схизмат — розкольник, прелат — найвищий титул у католицький церкві). Дуже прикро, що навіть зараз, на початку ХХІ століття, ці питання зберігають свою емоційно-тривожну напруженість: чи зуміємо ми бути гідними своїх предків, чи буде їм за що нас поважати, нами пишатись. Проте фінальний акорд вірша А. Малишка звучить доволі оптимістично:

Дарують ласку, повну болю й змоги, Щоб у очах уздріть нові прологи.

Тобто є шанс, є надія, що історія України не стала епілогом, фінальною згадкою про загиблу державу.

2.7. Художні засоби у творі. Метафора: «приходять предки». Епітети: «предки добрі і нехитрі». Антитези: «не руки — а... віти»;

«не очі — а... орбіти». Порівняння: «не став розщепленим, як атом». Звертання: «Дитино наша...»

Риторичне запитання: «Ярижкою нікчемним, псом на влові?» Риторичний оклик: «Дитино наша, ягодо з любові!..»

2.8. Бесіда за питаннями.

Кого називають предками?

Чи все ви знаєте про своїх предків? Розкажіть про них.

Як А. Малишко описує предків? Що про це зазначено у творі?

(«...Добрі і нехитрі, У бородах, простелених на вітрі,

Не руки — а погнуті чорні віти, Не очі — а прозористі орбіти»)

Які труднощі мали терпіти предки?

З яким питанням звертається поет до сучасників? Від чого він їх застерігає?

Чому Андрію Самойловичу не байдужа доля майбутніх поколінь?

Яким, на вашу думку, хоче бачити поет майбутнє своїх українців?

Чи варто шанувати, пам’ятати тих, завдяки кому маємо щасливе сьогодення? Відповідь обґрунтуйте.

Що б ви розповіли своїм предкам, зустрівшись з ними?

Чому поет великі сподівання покладає на дітей щодо майбутнього рідної країни?

Чим твір А. Малишка є актуальним?

2.9. Додатковий матеріал. Тлумачення слова «предок».

Предок: 1) Старший родич на висхідній лінії з боку матері чи батька (звичайно старший за діда, бабу) // Той, від кого веде початок рід. 2) Попередники сучасних поколінь; люди, що жили задовго до теперішніх часів // Ті, від кого походять певні людські племена, народності і т. ін.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1.А. Малишко у творі назвав предків:

а) енергійними і сильними; б) мудрими і цілеспрямованими;

в) добрими і нехитрими.

2.Бороди предків простелені на: а) шляху; б) вітрі; в) землі.

3.Руки предків порівнюються з:

а) чорними вітами; б) селянським плугом; в) цілющими коренями.

4.«Прозористі орбіти» в поезії А. Малишка — це: а) щасливе майбутнє; б) воля; в) очі.

5.У поезії «Приходять предки» А. Малишко звертається до:

а) ворогів українського народу; б) дитини; в) дослідників минулого.

6.Що подзвонює у предків:

а) кайдани; б) серпи; в) цвяхи.

7.У чому предки намагаються уздріти «нові прологи»? а) Очах; б) сумлінній праці; в) коханні і красі.

Урок № 56 А. Дімаров «Блакитна дитина».

Автобіографічна повість («На коні й під конем»)

Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю А. Дімарова, стисло охарактеризувати автобіографічну повість-тетралогію «Блакитна дитина»; розпочати роботу над аналізом частини тетралогії «На коні й під конем»; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, виразність під час читання художніх творів, уміння коментувати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани до творчості А. Дімарова, пунктуальність, риси доброти, чуйності, щирості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Дімарова, виставка його художніх творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учні зачитують міні-твір на тему «Моя улюблена поезія А. Малишка» з подальшим його обговоренням і коментарем.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

Який твір називається автобіографічним? Наведіть приклади.

Чим повчальні твори художньої літератури? Чи бувають у їх змісті негативні речі? Як ви на них реагуєте?

Які риси характеру ви поважаєте в людині? Що необхідно для їх виховання? Чи однаково ви поводите себе під час перебування у колі сім’ї, у школі, серед друзів? Чим це зумовлено?

Дайте визначення гумору. З якою метою він використовується у творах художньої літератури? Наведіть приклади гумористичних творів.

Чим відрізняється гумор від сатири?

Що характерно для комічного?

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Кожна людина — неповорна.

Народна мудрість

От і проживи, чоловіче, свій вік, щоб твоя дитина, щоб чиясь сирота, щоб люди тебе людиною називали...

М. Стельмах

1. Життєвий і творчий шлях А. Дімарова. (Матеріал для вчителя)

Анатолій Андрійович Дімаров

(05.05.1922)

Анатолій Дімаров народився 05.05.1922 р. у Миргороді на Полтавщині в учительській сім’ї. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. У цей час розпочалася Велика Вітчизняна війна, письменник воював на Південно-Західному фронті, побував у окупації, був поранений, після одужання деякий час партизанив. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився в його творах.

У 1949 р. він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині». Протягом 1950–1951 рр. А. Дімаров навчався в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві, у 1951–1953 рр.— у Львівському педагогічному інституті, потім (1953–1956 рр.) — Вищій партійній школі в Москві. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництві.

Творчий доробок письменника складає кілька десятків творів. Найважливіші з них: «Зінське щеня» (1969), «Містечкові історії» (1983), «На коні і під конем» (1978), «Вершини» (1986).

Найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії» — сільські, містечкові, міські.

Твори Анатолія Дімарова — багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.

2. Вступне слово вчителя

Деякі люди вважають, що писати для дітей — дуже лекга справа. Але це не так. Писати для дітей — це дуже відповідальна і важка праця. Діти не будуть читати книжку, якщо вона нецікава.

А. Дімаров саме той письменник, який намагався писати свої твори для дітей цікаво і захоплююче. Так, у творі «На коні й під конем» розповідається про дітлахів передвоєнних років, про їх радощі й невдачі. Герої повісті не балувані життям. Нелегкими й непростими були їх дитинство

іюність, обпалені пожежою початої Великої Вітчизняної війни. Так життя одразу ж примушує їх подорослішати.

Повість читається з незгасаючою цікавістю, тому що в ній яскраво й виразно вималювані люди. Вони живі й справжні. Хіба не схвилюють читача бурхливі події у восьмому класі, хіба проблеми школярів тих далеких років не близькі учням сьогоднішньої школи? Питання честі, справедливості, безкорисливої дружби завжди актуальні.

Твори Анатолія Дімарова — багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути Вашої уваги. Органічно переплітаючи трагічне з комічним, митець налаштовує на життєлюбство й оптимізм, стійкість, співчуття й добро. Ці морально-філософські категорії А. Дімаров зображує як найвищі людські цінності.

Інасамкінець хочеться побажати Вам приємної зустрічі з правдивим

імайстерним словом Анатолія Андрійовича Дімарова.

3.Опрацювання окремих частин твору А. Дімарова «Блакитна дитина» («На коні й під конем»)

3.1. «Ми вступаємо у восьмий».

3.1.1.Виразне читання або переказування цікавих епізодів розділу.

3.1.2.Тема: зображення хвилюючої події в житті героя — після закінчення семирічки він був зарахований до учнів середньої школи.

3.1.3.Ідея: возвеличення важливості навчання у житті людини, мрії матері і хлопця про можливість отримання ним в подальшому вищої освіти.

3.1.4.Основна думка: навчання — це благородна справа, яка робить людину грамотною, корисною суспільству.

3.1.5.Композиція.

Експозиція: закінчення героєм твору семирічки.

Зав’язка: мати з Толею вирушають у місто для влаштування на навчання до середньої школи.

Кульмінація: радість матері з приводу зарахування її дитини до середньої школи.

Розв’язка: зустріч матері і Толі із Сергійком. 3.1.6. Зміст розділу.

Після закінчення Толею семирічки мати з ним вирушають у місто для вирішення питання подальшого навчання сина. Відвідавши шкільного директора, який задовольнив прохання матері, Толю зарахували до складу учнів середньої школи. Після чого мати з сином відвідали їдальню, а потім і кіно.

Ввечорі, повертаючись додому, мати і Толя побачили Сергійка, який також потайки від них їздив до міста.

3.1.7. Бесіда за питаннями.

Які труднощі були у Толі під час навчання?

Чому герой твору вважає, що його мама безсмертна? («Хоч я давно вже вивчив, що земля кружляє навколо сонця, однак підсвідомо ще вірю в те, що весь видимий світ обертається довкола мами. Тож мама не може померти, бо це означало б кінець усього світу»)

Опишіть приміщення, де жив герой твору. («І порізаний, подовбаний, зали-

тий чорнилом трудяка-стіл, за яким ми часто збиралися втрьох: я, мама й Сергійко. І ослони з міцними дубовими ніжками... І ніч-годувальниця та зігрівальниця... І пощербині миски та чашки, і понадкушувано дерев’яні ложки, якими так ловко їсти... І пузатий комод, потрісканий і обруднений...

І зметений до самісінької ручки віник, який не раз танцював на наших спинах...») Про що свідчить даний опис? (Рівень життя людей)

Якою була успішність у хлопця після закінчення семирічки? («В чорній клейончастій сумці — має свідотство про закінчення семирічки. Оцінки не такі вже й погані, хоч мама й твердить, що вони могли б бути кращими. Я теж з нею згоден, що могли б, але то вже не моя провина, бо не я ж виставляв усі ті оцінки»)