літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

3

17

6

25

84

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Ото щастя — написати таку книжку, щоб читач навмисне розтягував читання її надовше, мацав недочитані сторінки і думав радо:

ще є, ще й на завтра зостанеться.

Г. Тютюнник

Його герої вражають громадянською мужністю, високим талантом, красою слова й милосердям душі, в якої не було «зерна неправди за собою».

Р. Вітренко

1. Воєнне дитинство в повісті

1.1. Розповідь учителя.

Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни.

Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі місце мешкання, їжу, одяг.

Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам — хворобу, знущання, голод, смерть.

Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.

Саме Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час. 1.2. Бесіда за питаннями.

Яким, на ваш погляд, було дитинство Климка? Свою думку вмотивуйте.

Через що він залишився самотнім?

У яких умовах жили такі діти, як Климко, під час війни?

Що змусило хлопця вирушити у подорож? Чи була вона небезпечною? Чому?

Чи співчуває письменник своєму герою? Про що це свідчить?

Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до життя, зважаючи на складність і небезпечність того часу.

Чи розповідали вам дідусь, бабуся, батьки про страшні часи воєнного лихоліття? Що саме?

Назвіть відомі вам твори художньої літератури про життя дітей під час Великої Вітчизняної війни. Який з творів вас найбільше схвилював? Чому?

Як українці вшановують пам’ять тих, хто загинув на війні заради мирного життя на землі?

2. Опрацювання змісту ІІ розділу повісті

2.1. Переказ найбільш вражаючого епізоду з розділу повісті з відповідною аргументацією.

2.2. Тема: зображення нелегкого шляху Климка до великого міста.

2.3. Ідея: уславлення сили волі, мужності, завзятості, впевненості, працьовитості (на прикладі подорожі Климка).

2.4. Основна думка: тільки сильна духом людина може подолати будь-які труднощі, перешкоди.

2.5. Композиція.

Експозиція: знайомство з дідом Бочонком. Зав’язка: червиві сухарі, пошуки їжі.

Кульмінація: хвороба Климкових ніг, самолікування. Розв’язка: хлопець побачив велике місто у долині.

2.6. Сюжет.

Климко після смерті дядька Кирила не залишився жити у тітки Моті і вирушив до великого міста. Дід Бочонок, він же аптекар, полюбляв ходити по базару і рекомендувати торговцям ліки. Він дав Климку білі сухарі, які потім виявилися червивими. Хлопець, щоб не зголодніти, вимушений був шукати їжу. Йому пощастило: накопав п’ятдесят сім картоплин. Тяжким випробуванням для Климка була хвороба ніг, які він самотужки вилікував. Під час перепочинку подорожуючий помилувався горобцями-бешкетниками, красою осінньої природи. Незабаром можна було побачити велике місто у долині.

2.7. Бесіда за питаннями.

Ким був дід Бочонок? («...Станційний аптекар і дядьків Кирилів товариш. ...Цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі») Як до нього ставилися люди? («Йому тут-таки просто посеред скаржилися на всілякі немочі, і він... призначав ліки...»)

Чим дід допоміг Климку? («Сухарів дав... в дорогу...») Як це характеризує Бочонка?

Чому Климко любив ходити хвостиком» по базару за дідом Бочонком? (Щоб «...послухати оті його таємничі слова — «куальцексс», «хіна», «авспіріні...». Найдужче йому подобалося в них «а»: кругле, глибоке, воно, мов луна

зколодязя, перекочувалося в аптекаревому горлі — теж як бочонки...)

Через що Климко майже не скористався допомогою Бочонка під час подорожі? («Перший сухар Климко розломив... і побачив, що всередині аж кишить дрібної білої черви. Скривившись від огиди, Климко повикидав їх соломиною, ще раз розломив сухар і ще раз повикидав... Їсти довелося вже крихти...»)

Яким чином хлопець продовжив подорож, хоча у нього і боліли ноги? («Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану йдіть! Ану йдіть мені зараз!»)

Як Климко здобув картоплиння? («Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. ...При самій межі знайшов кілька невикопаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто картопельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!»)

Застосовуючи текст твору, опишіть красу осінньої пори? («А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж каміннями водою»)

Чим нове містечко нагадувало Климку те, де він жив з дядьком Кири-

лом? («...Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею і тоненько і коротко свиснув паровоз — «кукушка...»)

Яке задоволення отримав герой під час перепочинку під яблунею? («Горобці, ганяючись один за одним, тучами в гіллі й оббивали крильцями листя. Яблука теж погойдувалися від того гороб’ячого бешкету разом

зтоненькою гілочкою, на якій росли... Горобці аж кишіли в яблуневих вітах, а яблука гойдалися і не падали, наче їх прив’язано ниткою»)

V.Закріплення опрацьованого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Яких істот бачив хлопець під час подорожі?

а) Земляних жаб; б) ящірок; в) безліч метеликів.

2.Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав Климкові в дорогу:

а) картоплі і луку; б) шість великих сухарів з білого хліба;

в) шматок сала і часник.

3.Діда називали Бочонком, через його:

а) зовнішність; б) постійне бажання багато поїсти; в) манеру вимовляти слова і бубоніти.

4.Яке лихо сталося з Климком під час подорожі?

а) Заболіли ноги; б) загубив гроші; в) порвалося взуття.

5.До обіду хлопець накопав великих, менших і зовсім дрібних картоплин

у кількості:

а) п’ятдесяти семи; б) сімнадцяти; в) двадцяти трьох.

6.Коли Климко присів перепочити біля якогось двору містечка, його увагу привернули:

а) горобці, що вчинили бешкет; б) хлопці, які плескалися в річці; в) човни на узбережжі озера.

7.Де вирішив перепочити хлопець, коли ввечорі побачив велике місто? а) В копичці сіна; б) у дуплі старого дуба; в) у старому човні.

8.Коли Климко біг до школи, він частенько: а) купував солодощі;

б) звертав у базарні ряди, щоб походити за Бочонком;

в) любив послухати гру і спів старого бандуриста.

9.Через що Климко не став їсти сухарі, які дав йому Бочонок? а) Бо в них були черви; б) вони були вкриті цвіллю; в) через їх неприємний смак.

10.Якої пори року здійснював подорож хлопець? а) Восени; б) влітку; в) взимку.

11.«Сивий, вусатий... в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці» — так Г. Тютюнник описав зовнішність: а) старого Кіндратовича; б) діда Бочонка; в) торговця базару.

12.Якого кольору на ногах у Бочонка були величезні черевики? а) Чорного; б) жовтого; в) білі.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Чому, на вашу думку, Климко не виявив бажання залишитися жити з тіткою Мотею після загибелі дядька Кирила і вирушив у подорож? Відповідь вмотивуйте.

2.Доведіть, що Климко здатен долати труднощі, віднайти шляхи для їх вирішення. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

3.Краплі якого короля дід Бочонок-аптекар обіцяв приготувати хворому торговцю:

а) англійського; б) датського; в) шотландського.

Картка № 2

1.Дослідіть, які риси характеру виявилися у Климка, коли він подорожував до великого міста. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади з твору.

2.Висловіть власне ставлення щодо рис характеру, поведінки діда Бочонка? Чи можна вважати допомогу діда Климку щирою? Відповідь вмотивуйте.

3.Який художній засіб використано Г. Тютюнником у фразі: «А вгорі над струмком дрімала... тиша осені»?

а) Метафору; б) епітет; в) алегорію.

Картка № 3

1.Дослідіть, як у творі перемежовуються описи краси природи і тих страждань, яких зазнав і відчув хлопець-подорожуючий. Свої спостереження узагальніть.

2.З чим пов’язано те, що Климко раз по раз згадував поселення, де він жив з дядьком Кирилом? Як ви ставитеся до рідного вам міста, селища, села. Власні міркування, обґрунтовуючи, вмотивуйте.

3.Цілими днями, навіть у неділю, дід Бочонок просиджував: а) на базарі; б) в аптеці; в) на залізничній станції.

V. Підсумок уроку

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати зміст ІІІ розділу повісті; підготувати малюнки на тему «Мій улюблений епізод з твору «Климко» Г. Тютюнника», вміти його прокоментувати.

Урок № 29 Г. Тютюнник «Климко».

Особисте життя автора і сюжет твору

Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читання твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння оцінювати високохудожній текст, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати доброту, чуйність, взаєморозуміння, спостережливість, старанність, людяність, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, учнівські малюнки до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Перевірка домашнього завдання

Огляд-конкурс на кращий малюнок із цікавим коментарем на тему «Мій улюблений епізод з твору Г. Тютюнника «Климко» .

Малюнки повинні бути розташовані у відповідності до сюжету твору.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Гейм «Кому з героїв твору Г. Тютюнника «Климко» належать висловлювання:

1.«Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті)

2.«О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”...» (Дядьку Кирилу)

3.«Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось». (Діду Бочонку)

4.«Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!» (Климку)

5.«Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!» (Діду Бочонку)

6.«Ти ж там хазяйнуй... А вночі спи і не бійся... Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» (Дядьку Кирилу)

7.«То в мене... після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло» (Климку)

8.«Ай, добра ж... У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець». (Дядьку Кирилу)

9.«А хочеш, їх зараз не буде, хочеш?.. Всіх вижену пастися в степ!

Хочеш? (Зульфату)

10.«У нас є вугілля. ...Більш нічого в нас немає» (Діду Горєєву)

11.«Спасибі. ...Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива...» (Наталі Миколаївні)

12.«Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? ...Виміняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю». (Зульфату)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Бесіда за питаннями

Дайте визначення поняттю сюжет. (Сюжет — організована в життєво правдоподібну картину система подій за участю певних персонажів)

Чи можна вважати повість Г. Тютюнника «Климко» автобіографічною? Відповідь обґрунтуйте.

Чому головними героями твору Григір Михайлович обрав дітей? Як він ставиться до своїх героїв?

Як сам письменник, на ваш погляд, сприймає ті події, які відбуваються в його творі?

З чим пов’язано те, що дитинство Г. Тютюнника, як і у його героїв твору, було складним, нещасливим.

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

Г. Тютюнник — живописець правди.

О. Гончар

Добрий чоловік — надійніше кам’яного мосту.

Народне прислів’я

1. Особисте життя автора і сюжет твору

1.1. Розповідь учителя.

Повість «Климко» Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він втілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.

«Климко» побудований на автобіографічному матеріалі. З повним правом можна назвати цей твір історико-психологічною хронікою певного періоду нашого життя — років фашистської окупації українського народу.

1.2. Бесіда та обговорення питань.

Яким було дитинство письменника? Чи можна його вважати щасливим? Відповідь вмотивуйте.

Про що свідчить автобіографічність твору Г. Тютюнника «Климко»?

Що хотів відобразити у своєму творі Г. Тютюнник?

Як, на ваш погляд, Климко — це реальний чи вигаданий герой? Вмотивуйте свої міркування, наводячи переконливі приклади з повісті.

Чому автобіографічність твору «Климко» не означає абсолютне відтворення хроніки життя Г. Тютюнника? Наведіть про це факти з повісті.

Доведіть, що в основі твору «Климко» — враження малого Григора від того пам’ятного свого походу в дитинстві тяжкими дорогами війни.

Чи однакові риси характеру, поведінка самого автора повісті «Климко» і його героя? В чому це виявилося?

З якою метою Г. Тютюнник написав повість «Климко»?

2. Опрацювання ІІІ розділу повісті

2.1. Виразне читання, переказування учнями найбільш вражаючих епізодів з розділу повісті з відповідною аргументацією.

2.2. Тема: зображення дружніх стосунків Климка і Зульфата, їх прагнення допомогти вчительці Наталі Миколаївні.

2.3. Ідея: возвеличення міцної дружби, взаємодопомоги, порядності, доброти, чемності, бажання робити добро.

2.4. Основна думка: вміння долати труднощі, надати безкорисливу допомогу в скрутний час — це свідчить про щирість, взаєморозуміння, душевну красу в людських стосунках.

2.5. Композиція.

Експозиція: життя Климка у кімнаті шахтної сортувальниці. Зав’язка: зустріч Климка і Зульфата.

Кульмінація: допомога хлопців учительці з її немовлям. Розв’язка: Климко вирушає в дорогу до великого міста по сіль.

2.6. Сюжет.

На шляху до Слов’янська Климко побачив чорну копичку, але помилився, то був старий курень на баштані, де він і переночував.

Після того як згоріла станція від бомбардування, Климко оселяється у ваговій кімнаті шахтної сортувальниці.

Зустріч Климка і Зульфата. Зульфат допомагає другу облагородити його життя.

На висілку, після приходу італійців, голод.

Найцінніший харч — сіль. Климко вирушає у подорож до Слов’янська, щоб здобути сіль і допомогти вчительці з немовлям, які оселяються

унього.

2.7.Бесіда за питаннями:

Чим повечеряв Климко біля куреня, де він вирішив переночувати?

Чому Климко вимушений був змінити місце мешкання і оселитися у невеличкій кімнаті на шахтній сортувальні? («Того задушливого від полум’я і диму серпневого дня, коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у невеличкій кімнаті...») Опишіть приміщення нового житла хлопця. («Товсті кам’яні стіни вагової і зовні, й зсередини були густо вкриті чорною кіптявою: зовні від вугільної куряви й штибу, що лежав тут-таки..; зсередини — від диму з круглої чавунної грубки — «буржуйки», що виходила іржавою трубою надвір через бляшану шибку у вікні...»)

Хто такий Зульфат Гарєєв? («...Давній Климків товариш») Чим пояснити його дружнє ставлення до Климка?

Яким чином Зульфат позбавив житло Климка від пацюків? («Він хутко познаходив усі пацючі ходи й виходи, «вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився затовкувати його палицею в кожну нору, втираючи сльози від гарячого їдкого диму»)

Як поводили себе італійці, прибувши на станцію? («Вони цілий день ганялися по висілку за курми, стріляли по них з карабінів та автоматів

ілементували, як цигани. Поївши курей, італійці гуртами, найменше по двоє-троє, пхались від двору до двору і шукали собі їжу за гроші»)

Що можна засудити в їх поведінці? («...Італійці кинулися грабувати

ібрали не тільки їжу, а й одяг, де кращий. Через тиждень вони пішли далі, а у висілку почався голод»)

Чому сіль була найціннішим продуктом у голодні часи? («Та най-

частіше в натовпі було чути: «Солі... Солі ні в кого немає? Віддаю за склянку солі...»)

За яких обставин Зульфат і Климко зустріли вчительку Наталю Миколаївну? Що вони їй запропонували? Чому? («Не треба всім нічого промінювати, а переходьте... жити до нас. Ми вам помагати будемо,

маленьку глядітимемо...») Як це характеризує хлопців?

З яким гостинцем з’явився дідусь Гарєєв до помешкання хлопців? («Дідусь приніс торбинку сухарів...») Чому він зазначив, що «хліб не буває брак. Хліб ніколи не брак?..»

У зв’язку з чим виникла думка у Климка піти по сіль? («У Слов’янськ.

Чув, як отой мурло бородатий на базарі казав: «Сіль слов’янська, біла»? А це ж недалеко. ... Що, що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молоко, може...»)

Для чого Г. Тютюнник паралельно зображує події в житті Климка у минулому і теперішньому?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1.Потрапивши до куреня, Климко дозволив собі посмакувати: а) яблук; б) кавунів; в) груш.

2.Барак, в якому жив Климко з дядьком Кирилом: а) захопили німці; б) згорів; в) підлягав негайному капітальному ремонту.

3.Зульфат Гарєєв — онук дідуся з:

а) перукарні; б) хлібопекарні; в) кав’ярні.

4.Климкові перші дні у ваговій жилося несприятливо через: а) відсутність харчів; б) обмеженість в освітленні;

в) наявність великої кількості пацюків.

5.У товаристві Климко завжди був:

а) енергійний і веселий; б) небалакучий; в) байдужий до оточуючих.

6.Коли шахту затопили водою, то коней, які в ній працювали: а) віддали циганам; б) забрали на війну; в) продали заможним селянам.

7.Після короткого бою на станцію зі степу прийшли і почали грабувати населення:

а) італійці; б) німці; в) угорці.

8.Потрапивши одного разу на базар, Климко і Зульфат зустріли там: а) діда Бочонка; б) вчительку Наталю Миколаївну; в) голодних німців.

9.Найціннішим продуктом у голодні роки війни була: а) сіль; б) картопля; в) капуста і морква.

10.Вчителька була рада і вдячна Климку і Зульфату, які:

а) подарували їй трояндову сукню; б) запросили її жити разом з ними; в) намагалися заспокоїти жінку.

11.За наказом діда Зульфату необхідно було сходити до Файзуліних і принести дитині вчительки:

а) пелюшок; б) ліків; в) молока.

12.Доньку вчительки звали: а) Оля; б) Олена; в) Ніна.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Дослідіть, посилаючись на зміст твору, як військові події вплинули на життя мешканців поселення станції, що згоріла. Свої спостереження узагальніть.

2.Поміркуйте, чому Наталя Миколаївна відчула себе щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися у них. Власну думку обґрунтуйте.

3.Зульфат у італійців на їжу виміняв:

а) пістолет; б) декілька куль; в) кинджал.

Картка № 2

1.Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їх милосердя чи обов’язок? Свої думки вмотивуйте.

2.Чи можна, на ваш погляд, вважати Зульфата і Климка справжніми друзями? Доведіть це, посилаючись на факти з твору.

3.Який художній засіб використав Г. Тютюнник у творі, висловившись: «...не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне»?

а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.

Картка № 3

1.Прокоментуйте рішення Климка вирушити у подорож до Слов’янська. Це самопожертва, добрий вчинок, ентузіазм? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з твору.

2.Доведіть, що поведінку італійців по відношенню до мешканців поселення можна вважати аморальною, жорстокою, підступною. Відповідаючи, наведіть переконливі обґрунтування, застосовуючи переконливі факти із твору.

3.В курені, де Климко вирішив перепочити вночі, було багато: а) соломи; б) різноманітного ганчір’я; в) лісових горіхів.