Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Кіровоград олімпіади

.pdf
Скачиваний:
220
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
2.14 Mб
Скачать

Мал. 82

 

 

 

10. 2 . Виконаємо рівносильні перетворення рівняння:

 

 

 

 

[2x 1] = k,

[2x 1][3 x] = 2 [2x 1] = [5 x] [5 x] = k,

 

 

k ,

 

 

k + 1

x <

k + 2

.

k 2x 1< k + 1,

2

2

k 5 x < k + 1, 4 k < x 5 k,

 

k ,

k .

 

 

 

 

 

 

 

Необхідною умовою існування розв’язків останньої системи нерівностей з цілим параметром k є нерівності k 2+ 1 5 k і 4 k < k +2 2 . Звідси знаходимо

k = 3. З останньої системи нерівностей дістаємо x = 2.

11. Ні, не може. Нехай

n – кількість членів

 

гуртка, x – кількість

хлопчиків у гуртку. Нескладно

переконатися, що x >

 

91

n, n 200 . Тому x >

 

91

200

> 20. 12. Вказівка. Для

100

100

 

9

9

 

доведення скористайтесь формулою

a2n+1 + b2n+1 = (a + b)(a2n + a2n1b + ... + ab2n1 + b2n ),

яка має місце для всіх дійсних чисел a, b і натуральних чисел n . 13. Рівняння

рівносильне рівнянню

 

(2x)3 + (x + 2)3

= 0.

Тому

x = −

2 .

14. Нехай

a + b = c, ab = d . Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

d

 

c 2

 

d

 

 

 

2 c

1c + d

 

 

1

c + d

 

 

 

2

c

 

 

 

 

 

 

 

161

 

 

 

 

 

 

 

(c2 4d)(1c) 0 (a b)2 (1a b) 0.

 

 

 

 

 

Одержана нерівність очевидна. Розглянемо рівність

 

 

 

 

(a b)2 (1a b) = 0 a b = 0,

a = b,

 

 

 

 

 

1

.

 

 

1a b = 0

a = b =

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

Отже, нерівність перетворюється в рівність тільки тоді, коли a = b 0;

1

.

 

 

 

 

2

 

15. Перенесемо всі доданки з правої частини рівності в ліву, додамо й віднімемо вираз x2 y2 z2 і розкладемо на множники: (x2 yz)(y2 zx)(z2 xy)= 0. Якщо один з множників, наприклад перший, дорівнює нулю, а всі інші відмінні від нуля, то x y z . Тому x2 – площа квадрата, довжина сторони якого дорівнює x , а yz – площа прямокутника, довжини сторін якого дорівнюють y і

z . Якщо два множники дорівнюють нулю, то й третій дорівнюватиме нулю, а x = y = z. У цьому випадку прямокутник вироджується у квадрат. 16. Якщо α

гострий кут трикутника, b – довжина прилеглого катета, то довжина шляху дорівнює 2bsinα , а отже, не залежить від стартового положення кулі на гіпотенузі. 17. Кут BCA більший за кут DCA . Справді, з умови випливає, що DC > BC , оскільки проекція DC на BD більша за DE ( E – середина BD ), а проекція BC менша за BE . Зважаючи на те, що площі трикутників BCE і DCE однакові, відстань від E до BC більша за відстань від E до CD , тому кут BCE більший за кут DCE . (Останній не може бути тупим). 18. Шукані

значення

параметра

m

визначаються

умовами:

m > 0

та

(m 2)2 4m(3 2m) = 0

і дорівнюють

8 ± 2 7

. 19. Зрозуміло, що хорд більше

 

 

 

 

9

 

 

 

 

семи, бо довжина кожної хорди не перевищує 2. Сумарна довжина всіх дуг, що стягують ці хорди, більша за 7 2π . Тому на колі знайдеться точка, що покривається щонайменше вісьмома дугами. Діаметр, проведений з цієї точки, перетне не менше восьми хорд.

Х КЛАС

1. ± 4 36 ; m 496 . 2. Якщо пара цілих чисел x і y є розв’язком рівняння, то

ці числа повинні бути одночасно або парними, або непарними. В обох випадках ліва частина рівняння ділитися без остачі на 4. Оскільки 2002 на 4 без остачі не ділиться, то рівняння не має цілих розв’язків. 3. Нехай пряма l , що паралельна заданій прямій, має з параболою єдину спільну точку P , а Q – основа

перпендикуляра, опущеного з точки P на задану пряму (мал. 83). Очевидно, що відрізок PQ – шуканий. Обчислимо його довжину. Для цього визначимо

162

координати точок P і Q . Координати точки P дістанемо, знайшовши єдиний розв’язок системи рівнянь

 

 

 

 

2

,

 

2

x b = 0,

 

 

 

 

 

y = x

 

x

 

 

 

 

 

1

y = x + b,

y = x + b.

1

 

Якщо

b = −

, то перше рівняння системи має єдиний розв’язок x =

, а

 

 

4

 

 

 

 

 

 

2

 

система – єдиний розв’язок: 12 ; 14 . Ці числа є координатами точки P .

Нескладно переконатися, що y = − x + 34 – рівняння прямої PQ , а 78 ; 18

координати точки Q . Далі обчислюємо PQ = 3 82 .

Мал. 83

Мал. 84

Зауважимо, довжина відрізка PQ дорівнює відстані d точки P(a, b) до прямої

Ax + By + C = 0 , яка обчислюється за формулою d = aA + bB + C . 4. Нехай

A2 + B2

трикутник ABC такий, що точка O – середина сторони BC , а AMN – довільний трикутник (мал. 84). Доведемо, що трикутник ABC має найменшу площу. За властивістю площі маємо рівності

SABC = SABON + SCON , SAMN = SABON + SBOM .

Якщо точка N лежить між точками A і C , то нескладно переконатися, що

ON < OM . Тому

SCON

= 1 ON OC sinϕ 1 OM OBsinϕ = SBOM ,

 

2

2

а SABC SAMN . Для побудови точок B і C потрібно на промені AO побудувати

точку D так, щоб

AO = OD , і

провести через точку D прямі, паралельні

сторонам даного кута. У перетині дістанемо точки B і C . 5. Позначимо даний

163

многочлен через

Pk (x) . Нехай k = 2m 1. Тоді многочлен має парну кількість

одночленів, які згрупуємо попарно.

 

 

 

+ ... + (C2m2

C2m1x)x2m2 .

 

 

P

(x) = (1C1 x)+

(C

2 C3 x)x2

 

 

 

2m1

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

n

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

Встановимо знак кожної різниці для

x 0, 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

1 = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1Cn1 x = 1nx

1n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

Cn2 Cn3 x = n(n 1) n(n 1)(n 2) x = n(n 1)

(3 (n 2)x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n(n 1) 3

(n

2) 1

= 2(n + 1)(n 1) 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3!

 

 

 

 

 

 

n

 

3!

 

 

 

 

 

 

 

 

……………………………………………………………….

 

Cn2m2 Cn2m1x = n(n 1) ... (n 2m + 3)

n ... (n 2m + 3)(n 2m + 2) x =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2m 2)!

 

 

 

 

 

 

(2m 1)!

 

 

 

 

 

= n(n 1) ... (n 2m + 3) (2m 1(n 2m + 2)x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2m 1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n(n 1) ... (n 2m + 3)

2m 1(n 2m +

2) 1

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2m 1)!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

= 2(m 1)(n + 1)(n 1) ... (n 2m + 3) 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(2m 1)!

 

 

 

 

 

 

P2m1(x) 0

 

З урахуванням

отриманих

нерівностей

маємо

нерівність

для

x 0, 1 . Якщо k = 2m ,

то

P

 

(x) = P

 

(x) + C2m x2m

0. Отже, P (x) 0

для

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2m

 

 

2m1

 

n

 

 

 

 

 

k

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

всіх

x 0,

1

і

k = 1, 2, ..., n .

6.

 

Побудуємо рекурентну послідовність (x ) , у

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

якої

x 2 ,

а

x

 

=

 

 

 

для

n = 1, 2, ....

Виразимо всі члени послідовності,

 

 

 

 

 

1

 

n+1

 

 

2

xn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

починаючи з другого, через x1

 

 

 

 

 

2x1 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

=

 

4

 

, x3

=

 

4

 

=

, x4

=

 

4

 

= x1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

2 x3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 x1

 

2 x2

 

 

 

 

 

 

 

Зрозуміло, що побудована послідовність є періодичною послідовністю з періодом 3. Нехай функція f – розв’язок рівняння. Тоді для

x = x1, x = x2 , x = x3 виконуються такі рівності:

164

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

(x1) + f

 

 

 

 

 

= x1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 x1

 

 

f

(x1) + f (x2 ) = x1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

(x ) + f

 

 

 

 

 

= x ,

f

(x

) + f (x

) = x

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

2

 

3

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

x2

 

 

f

(x

) + f (x

) = x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

3

 

1

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

(x ) + f

 

 

 

 

 

= x ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

2

x

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

(x1 x2 + x3 )

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

4

 

2x1 4

 

Звідси знаходимо

f (x1)

=

 

 

або

f (x1) =

 

x1

 

 

 

 

 

+

 

 

.

2

2

2

x1

x1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

4

 

 

2x 4

 

 

Перевіркою встановлюємо,

що

функція

 

f (x) =

 

x

 

 

 

 

 

+

 

 

 

є

 

 

 

2 x

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

розв’язком рівняння. 7. Ліва частина рівняння є квадратним тричленом відносно параметра a . Тому рівняння запишемо так:

a2 2a(x2 5x 1) + (x4 10x3 + 22x2 + 12x) = 0.

Оскільки його дискримінант невід’ємний: D = (x 1)2 0 , то маємо рівняння a2 + 10a + 25 = 0, якщо x = 1, і (a x2 + 6x)(a x2 + 4x + 2) = 0 в іншому разі. У

першому випадку a = −5 і дане рівняння набуває вигляду

x4 10x3 + 32x2 38x + 15 = 0 (x 1)2 (x 3)(x 5) = 0 .

Звідси маємо 4 корені рівняння:

1,1, 3 і 5. У випадках, коли a 5 маємо

сукупність квадратних рівнянь

x2 6x a = 0 і x2 4x 2 a = 0, яку

пропонуємо розв’язати самостійно. Розв’язки даного рівняння, залежно від

параметра, наведеніaнижче.

 

x

(−∞; 9)

розвязків немає

9

3; 3

(9; 6)

3 ±

9 + a

6

3 ±

2, 2, 2

5

1,1, 3, 5

(6; 5), (5; + ∞)

3 ± 9 + a, 3 ± 6 + a

8. Шуканий двогранний кут A, BD1,C1

і двогранний кут A, BD1,C – суміжні

(мал. 85). Тому сума їх лінійних кутів дорівнює 180° . Визначимо лінійний кут α двогранного кута A, BD1,C . У гранях цього кута містяться рівні прямокутні

трикутники BAD1 і BCD1 . Якщо AM BD1 , то CM BD1 . Тому AMC = α – лінійний кут двогранного кута A, BD1,C . За теоремою косинусів

cosα =

AM 2

+ MC2

AC2

=

2AM 2

2a2

,

2AM MC

2AM 2

 

 

 

 

 

 

165

 

 

 

 

 

 

 

4

2

 

 

2

 

 

 

де a – ребро куба. Оскільки AM 2 =

2 a2

,

то cosα =

3 a

 

2a

 

= −

1

. Тому

 

4

 

 

 

2

 

3

 

 

 

a

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α = 120° , а шуканий кут дорівнює 60° .

Мал. 85

Мал. 86

9. Доведення нерівності проведемо способом послаблення з залученням співвідношення між середнім арифметичним і середнім геометричним та властивістю модуля дійсного числа.

3

(a4

+ b4 + c4 )+ 24 = a4 + 16 + b4 + 16 + c4 + 16

 

 

+ a4

+ b4 + c4

 

2

 

 

2

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16a4 + 16b4 + 16c4 + a4 + b4 + c4 =

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

4

 

+ 4b

2

 

 

 

4

+ 4c

2

 

 

= 4a2 +

4b2 + 4c2 + a4 + b4 + c4 = 2 4a

 

+ c

 

 

 

 

+ a

 

 

+ b

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2(

4a2c4 + 4b2a4 + 4c2a4

)= 4(

 

a

 

c2 +

 

b

 

a2 +

 

a

 

b2 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4(ac2 + ba2 + cb2 ).

10.Виконаємо наступні рівносильні перетворення рівняння:

(xy)2 + (yx)2 = 2005 ((10x + y) + y)2 + ((10y + x) + x)2 = 2005

99(x2 y2 ) = 2005.

Одержане рівняння не має цілих розв’язків, бо його права частина не ділиться

без остачі на 99. 11. Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

y x

 

1

1

 

1

1

1

 

0 ,

x

y

x

y

y

xy

 

 

 

 

 

 

то дана нерівність рівносильна такій сукупності систем нерівностей:

166

 

x y,

 

xy > 0,

 

x y,

 

 

xy < 0.

 

 

 

 

Множину точок, координати яких задовольняють нерівності систем сукупності

зображено

на мал.

86.

12. Нехай

k > 1 –

натуральне число

таке, що

3n + 5n

= k(3n1 + 5n1) .

Тоді

рівність

5n1(5 k) = 3n1(k 3)

 

може

 

 

виконуватися

тільки

за

умови,

що

k = 4 , а

5n1 = 3n1 .

Звідси

 

n = 1.

13.

Оскільки

P(x, y) = P(x, y) = P(x, y) = P( y, x) ,

де P(x, y) =

 

x + y

 

+

 

x y

 

,

то задана

 

 

 

 

множина точок симетрична відносно координатних осей і бісектрис координатних кутів. Якщо 0 y x , то x 1, і множина точок, координати

яких задовольняють

нерівність 0 y x 1,

є трикутником

з вершинами

в

точках (0; 0) , (1; 0) і

(1;1) . Тому нерівність

 

x + y

 

+

 

x y

 

2

задає квадрат зі

 

 

 

 

стороною 2 (мал. 87), а його площа дорівнює

4. 12x + 2x2 набувають в точці

1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Мал. 87

 

 

Мал. 88

14. Позначимо вираз через P(x, y) . З урахуванням

умови x + y = 1 він

запишеться так:

 

 

1

 

P(x,1 x) = 1 3x + 3x2

 

 

.

1

2x + 2x2

 

 

Різниця буде найменшою, якщо одночасно зменшуване найменше, а від’ємник

– найбільший. Найменше

значення

квадратні

тричлени 1 3x + 3x2 і

12x + 2x

2

 

1

 

1

 

1

 

3

 

 

набувають в точці

2

. Тому P

2

,

2

= −1

4

– найменше значення.

15. Поділимо першу рівність на xy , другу – на yz і одержані рівності додамо:

167

 

x

y

=

z

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

y

 

y

 

 

z

 

 

 

 

x

 

z

z

 

z

 

 

 

y

y x x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

=

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

1

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

x

 

 

y x z y y x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

=

 

 

x y

 

 

 

x

 

 

 

y

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

y = − z,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( y + z)

 

+

 

1 1 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

y z

 

 

 

 

 

x

+

 

 

= z .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо y = − z , то з рівності y2

 

z2 = xz

 

 

випливає,

що

xz =

умові задачі. Тому повинна виконуватися рівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 +

1

 

= 1 z =

 

 

xy

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x + y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

y

 

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Далі, враховуючи задані рівності й отриману, знаходимо

x2 z2 = (x2 y2 ) + ( y2 z2 ) = yz + xz = (x + y)z

+ 1y = 0 z

0, а це суперечить

= xy.

16.Нехай AM і BN бісектриси гострих кутів (мал. 88). Покладемо

AC = a, BC = b, AM = x, BN = y, BAM = MAC = α , ABN = NBC = β .

Тоді α + β = 45° , а tg2α = b , cosα = a ,

cos β =

b

;

cos β

 

= b

 

x

. З умови задачі

 

cosα

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

x

 

 

y

 

 

a

 

y

 

 

випливає, що числа

p = tg2α і q

=

cos β

 

є раціональними. Крім того, з рівності

cosα

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos β = cos(45° − α ) =

 

(cosα + sinα ) і

останньої

рівності, наведеного вище

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ланцюжка рівностей, маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2tgα

 

 

 

2

2q 1

 

 

 

 

q =

(1+ tgα ), tgα = 2q 1,

p =

 

=

 

 

 

)

 

.

 

 

 

 

2

 

 

 

 

(

)

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

1tg α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2q 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси

2

( pq q) = pq2 1. Через те, що числа

pq q,

pq2 1 – раціональні, а

число

2

– ірраціональне, то остання рівність може виконуватися тільки тоді,

коли pq q = pq2 1 = 0. Тому p = 1, 2α = 45° . Отже, трикутник рівнобедрений,

і його гострі куди дорівнюють 45° . 17. Зрозуміло, що x – невід’ємне ціле число. Якщо x = 0, то й y = 0. Якщо x > 0, то y – непарне ціле число. Нехай

y = 2z 1, де z – ціле число. Тоді рівняння запишеться так: 2x2 = 3z(z 1) + 1.

Звідси випливає, що x = 2 , а

z = 0

або

z = 1.

Тому (0; 0), (2; ±1)

шукані

розв’язки рівняння. 18. Виконавши спочатку

заміну x 2005 = t ,

а

потім

1t t , отримаємо систему рівнянь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ 2006 f (t) = t

2

,

 

 

2005 f (1t)

 

 

 

 

(t) + 2006 f

(1t) = (1t)2 ,

 

 

2005 f

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

168

 

 

 

 

 

 

з якої нескладно знайти f (t) = 40111 (t2 + 4010t 2005) . Перевірка підтверджує правильність визначення функції. 19. Складемо куб довільним чином. Нехай на

його поверхні буде

a білих і b чорних квадратів.

Зрозуміло, що

a + b = 24 .

Розглянемо число

x = a b . Воно парне. Якщо

x = 0 , то a = b ,

і задача

розв’язана. В іншому разі поворот одного з кубиків на кут 90° відносно однієї з осей, що проходить через центри протилежних граней, залишає число x незмінним або змінює його на 2. За три такі операції можна досягти, щоб грані кубика, які були на поверхні куба сховалися всередину, а ті, що були всередині,

опинилися на поверхні. За 24

такі

операції

число x дорівнюватиме

(24 a) (24 b) = b a = −(a b),

тобто

стане

протилежним початковому

значенню. Отже, на якомусь кроці воно дорівнюватиме нулю.

 

 

 

 

ХІ КЛАС

 

 

1. 7, 3.

Вказівка: Виконайте заміну: x + 5 = t . 2. Помножимо другу

рівність на 2 і віднімемо від першої.

 

 

 

 

x2 + y2 + z2 2xz + 2xy 2yz = 0 (x + y z)2 = 0 z = x + y .

Після цього з другої рівності дістанемо

 

 

 

 

 

 

x2 + xy + y2 = 4 y2 + xy + (x2 4) = 0.

Здобута рівність може виконуватися тільки за умови, що

 

 

 

 

x2 4(x2 4) 0 3x2 16

 

x

 

4

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

3. Вказівка: дивись задачу 6 для Х класу. 4. n + 2. 5. ±

 

2. Уведемо нову змінну

t = 3x

π

, 3π

 

і знайдемо ті значення параметра m , для яких рівняння

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos2 t + (2m2 3,5)cost + m2 2 = 0

на проміжку

π

, 3π має точно 5 розв’язків. Нескладно переконатися, що це

 

 

 

2

2

 

 

рівняння рівносильне такій сукупності рівнянь:

cost = − 12 ,

cost = 4 2m2.

Далі вдамося до графічного способу розв’язування рівнянь. Для цього

побудуємо графік функції y = cost на проміжку

π

,

3π

(мал. 89). Перше

 

 

2

 

2

 

рівняння сукупності на цьому проміжку має два розв’язки 56π і 116π . Тільки за

169

умови, що 4 2m2 = 0 , друге рівняння має три розв’язки: π2 , π2 і 32π . Звідси m = ± 2.

Мал. 89

 

 

 

 

Мал. 90

 

 

 

6. Якщо в піраміді ABCD (мал. 90) ребра AD і CB рівні, а KL і NM – середні

лінії трикутників CDB і CAB відповідно, то чотирикутник KLMN

 

– ромб.

Нехай AD CB . У цьому

випадку

KLMN

– паралелограм.

 

Будемо

переміщувати площину KLMN паралельно прямим AD і BC до тих пір, поки

не буде виконуватися умова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AM

= AN

= DK

= DL = λ .

 

 

 

 

 

AB

AC

DC

DB

 

 

 

 

 

 

 

 

При цьому відрізки KL і NM ,

KN і LM залишатимуться паралельними. Тому

при деякому значенні λ паралелограм KLMN

перетвориться

у

 

ромб. 7.

Виконаємо рівносильні перетворення рівняння.

 

 

 

 

 

 

 

 

2x4 + 2y4 = 4xy 1 2x4 + 2y4 4x2 y2 = −4x2 y2 + 4xy 1

 

 

 

2(x2 y2 )2 + (2xy 1)2 = 0 x2 y2 = 0,

x = ±

2

, y = ±

 

 

2

.

 

 

2

 

 

2xy 1 = 0,

2

 

 

 

 

8. Нехай x – кількість перемог, одержаних чоловіками над жінками у турнірі. Тоді кількість перемог, одержаних окремо чоловіками і окремо жінками

дорівнює

2n(2n 1)

+ x

 

2

 

задачі, дістаємо рівняння

2n(2n 1) 7

2

і n(n 1)

+ 2n2 x

відповідно.

Враховуючи умову

 

2

 

 

 

 

 

+ x

= 5 n(n 1)

+ 2n2 x

x =

3n n2 .

 

 

2

 

 

 

8

Оскільки x – ціле невід’ємне число, n – натуральне число, то x = 0 , а n = 3 . 9. З умови випливає, що площина перерізу перетинає ребро BB1 у деякій точці T .

Зробивши розгортку бічної поверхні (мал. 91) призми ABCA1B1C1 , маємо периметр p трикутника AKT :

p = AT + TK + KA AK + KA,

170