Кіровоград олімпіади
.pdfA
hH K M m
C B
Мал. 56
3. Нехай функція f задовольняє обидві умови задачі. Тоді для x = n, y = kn, де n, m – довільні натуральні числа, а k = 1, ..., m − 1, маємо такі рівності:
f (2n) = 2 f (n) + n2 ,
f (3n) = f (n) + f (2n) + 2n2 , f (4n) = f (n) + f (3n) + 3n2 ,
................................................
f (mn) = f (n) + f ((m − 1)n) + (m − 1)n2 .
Додавши всі ці рівності, одержимо
f (mn) = mf (n) + (1+ 2 + 3 + ... + (m − 1))n2 .
Враховуючи, що 1+ 2 + 3 + ... + (m − 1) = m(m − 1) , маємо рівність
2
f (mn) = mf (n) + m(m − 1) n2 , 2
яка виконується для всіх натуральних m, n . Зокрема, для n = 1 одержуємо
рівність |
f (m) = m(m + 1) , що визначає функцію f на множині натуральних |
|||||||
чисел. Перевірка: |
2 |
|
|
|
|
|
||
1(1+ 1) = 1, |
|
|
|
|
||||
а) |
f (1) = |
|
|
|
|
|||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
б) |
f (x + y) = (x + y)(x + y + 1) |
= (x2 + x) + ( y2 + y) + 2xy |
= |
|||||
|
|
|
x(x + 1) |
|
2 |
y( y + 1) |
2 |
|
|
|
= |
|
+ |
+ xy = f (x) + f ( y) + xy , |
|
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
2 |
|
2 |
|
|
4. Зрозуміло, що йдеться про будинки з непарними номерами. Нехай 2x + 1 – номер першого, а 2y − 1– номер останнього будинку названого кварталу.
Беручи до уваги, що сума перших n непарних натуральних чисел обчислюється за формулою 1+ 3 + 5 + ... + (2n − 1) = n2 , дістанемо рівняння
y2 − x2 = 235 ( y − x)( y + x) = 235,
яке на множині натуральних чисел рівносильне сукупності чотирьох систем:
y − x = 1, |
y − x = 235, |
y − x = 5, |
y − x = 45, |
y + x = 235; |
y + x = 1; |
y + x = 45; |
y + x = 5. |
|
121 |
|
|
Звідси знаходимо x = 117, y = 118 і x = 21, y = 26 . Отже, або в кварталі один
будинок з номером 235, або 5 будинків з номерами 43, 45, 47, 49, 51. 5. Сума
квадратів лівих частин рівнянь дорівнює 1, тому
y2 cos6 t + y2 sin6 t = 1 y2 (cos2 t + sin2 t)(cos4 t + cos4 t − sin2 t cos2 t)= 1y2 ((cos2 t + cos2 t)2 − 3sin2 t cos2 t)= 1 y2 (1− 3sin2 t cos2 t)= 1
sin2 t cos2 t = y2 − 1. 3y2
Далі помножимо перше рівняння на cos3t , а друге на sin 3t і додамо їх: cos(x + 3t) cos3t + sin(x + 3t)sin 3t = y cos3 t cos3t − y sin3 3t sin 3t
cos x = y(cos3 t cos3t − sin3 3t sin 3t).
Враховуючи формули потрійних аргументів
cos3t = 4cos3 t − 3cost, sin 3t = 3sin t − 4sin3 t
і отриману рівність y2 cos6 t + y2 sin6 t = 1, маємо:
cos3 t cos3t − sin3 3t sin 3t = 4cos6 t − 3cos4 t − 3sin4 t + 4sin6 t =
|
= |
|
4 |
− 3(cos4 |
t + sin4 t)= |
|
4 |
− 3(1− 2cos2 t sin2 t). |
|||||
|
|
|
|
||||||||||
|
4 |
|
|
y2 |
|
|
|
|
y2 |
|
|||
Тому cos x = |
− 3(1− 2cos2 t sin2 t). Насамкінець отримуємо рівність |
||||||||||||
|
|||||||||||||
|
y2 |
|
|
|
|
|
y2 + y cos x = 2 , |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
що залишається після виключення параметра t . |
6. Нехай C і D точки, в яких |
||||||||||||
прямі BM і |
AM перетинають кола ω1 |
і ω2 відповідно (мал. 57). Тоді відрізки |
|||||||||||
AC і BD є діаметрами цих кіл, а відрізки BO1 і |
AO2 – медіанами трикутників |
||||||||||||
ABC і BAD відповідно. Тому |
|
|
|
|
|
|
|||||||
4BO2 + |
4r2 = 2AB2 |
+ 2CB2 , 4AO2 + 4r2 = 2AB2 + 2AD2 . |
|||||||||||
Звідси |
1 |
1 |
|
|
|
|
2 |
2 |
|||||
|
2BO2 |
+ 2AO |
2 |
+ 2r2 + 2r2 = 2AB2 |
+ CB2 + AD2 . |
||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
|
1 |
2 |
1 |
2 |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
D |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
ω1 |
|
|
|
|
M |
ω2 |
|||||
|
|
|
|
|
|
O2 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
O1 |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A L B
|
Мал. 57 |
|
|
Нехай |
L – середина відрізка AB . Тоді |
LO1 |
– середня лінія трикутника BAC , |
LO2 |
– середня ліня трикутника |
BAD . |
Тому CB = 2O1L, AD = 2LO2 і |
122
O LO = 90°. |
Далі знаходимо CB2 + AD2 = 4LO2 + 4LO2 |
= 4O O2 = 4d 2 , де d – |
||||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
|
відстань між центрами кіл. Насамкінець маємо BO2 |
+ AO2 |
− AB2 |
= 2d 2 − r2 − r2 . |
|||
|
|
1 |
2 |
|
1 |
2 |
7. Позначимо |
через Sn задану суму. Нескладно |
переконатися, що |
Sn > n . |
Знайдемо її верхню межу. Для цього оцінимо зверху кожний доданок суми, використовуючи нерівність Коші:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
k −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
64748 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
k |
|
|
k |
|
|
... 1 ≤ |
|
+ 1+ 1+ ... + 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
k |
|
= k |
|
1 1 |
|
k − 1 |
|
= |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
k − 1 |
|
k − 1 |
|
14243 |
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
k −1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
= k 2 − k + 1 = 1+ |
|
1 |
|
|
= 1+ |
|
1 |
|
|
− |
1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
k(k − 1) |
k |
− |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
Маємо |
|
|
|
|
k 2 − k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Sn ≤ 1+ 1 − 1 |
+ |
1+ |
1 − |
1 |
+ ... + 1+ |
1 − |
|
|
1 |
|
|
= n + 1− |
|
|
1 |
|
|
< 1+ n. |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
n + |
1 |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
1 2 |
|
2 |
3 |
|
|
|
n |
n + 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Оскільки n < Sn+1 < n + 1, то |
[Sn ] |
= n . 8. Розглянемо множину раціональних чисел |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
k , де k = 1, ...,100; |
n = 1, ...,100. |
У цій множині 10000 чисел, |
серед них 100 |
||||||||||||||||||||||||||||||||
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
n |
|
|
|
дорівнює 1, |
а інші утворюють 4950 |
пар обернених чисел |
|
|
і |
. Оскільки |
|||||||||||||||||||||||||||||
f (1) = 1 , а f |
n + f |
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
k |
|
|
||
= 1, то шукана сума дорівнює 5000. 9. Нехай (a, b, c) – |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
|
k |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
розв’язок системи і |
a, b, c 0; |
π |
. Якщо a = b = c, то система вироджується в |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
одне рівняння cos a = tga , |
з якого знаходимо |
|
|
sin a = |
5 − 1 |
. У випадку, коли |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 − 1, а |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
a = b , спочатку знаходимо |
sin a = |
|
потім |
з рівності |
|
cos c = tga |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
визначаємо sin c = |
5 − 1. Насамкінець зупинимося на випадку, коли всі числа |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
у прядку зростання. Нехай |
a < b < c . Тоді |
||||||||||||||||||||||||||
a, b, c різні. Розташуємо їх |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
cos a = tgb < tgc = cosb . |
|
Одержана |
|
нерівність |
|
|
|
cos a < cosb |
|
суперечить |
|||||||||||||||||||||||||
монотонності косинуса. Отже, a = b = c, а тому sin a = sin b = sin c = |
5 − 1. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. Нехай α 2 |
+ α = x, α 3 + 2α = y . Тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
y = ( α 3 + α 2 ) − α 2 − α + 3α = α (α 2 + α ) − (α 2 + α ) + 3α = αx − x + 3α . |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звідси α = |
x + y |
. Оскільки x |
і |
y |
|
– |
раціональні |
числа, то |
число |
α також |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
x + 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a, b, c |
|
||||||
раціональне. 11. Припустимо, |
|
що |
|
існують непарні |
числа |
такі, що |
ab3 − 2003, bc3 + 2005 і ca3 − 2007 є квадратами натуральних чисел. Тоді кожне з них повинне ділитися без остачі на 4. Тому ab3 = 4k + 3 , bc3 = 4m + 3 ,
123
ca3 = 4n + 3 . Розглянемо рівність ab3 bc3 ca3 = (abc)4 . При діленні лівої
частини рівності на 4 одержимо остачу 3, а ділячи праву частину на 4, матимемо остачу 1. Ця суперечність виникла за рахунок хибного припущення. Отже, не існують непарні числа a, b, c , які задовольняють умові задачі.
12. Виконуючи очевидні рівносильні перетворення, отримаємо рівняння
|
− |
2004 |
|
= 0. |
(x − [x]) 1 |
x[x] |
|
||
|
|
|
|
Оскільки x не є цілим числом, то x − [x] ≠ 0 , а тому |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
[x] |
= k, |
|
|
2004 |
|
|
|
|
|
|
2004 |
|
|
|
|
x |
= |
k |
, |
|
|
|
||
|
1− |
= 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
x[x] |
x[x] = 2004 k < x < k + 1, |
|
2004 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
kx = 2004, |
k |
< |
< k + 1. |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
Спочатку з подвійної нерівності знаходимо k = −45, а потім x = − 2004 . |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
45 |
|
|
|
13. З умови задачі безпосередньо випливає, що трикутник ABC гострокутний |
|||||||||||||||
(мал. 58). Нехай H – точка перетину висот AA1 , BB1 , CC1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
L |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
F |
A1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
N |
E K |
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B1 |
H |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
C1 |
Мал. 58 |
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
цього трикутника. Якщо |
K = AA1 IMN , |
то NK = KM . |
Проведемо висоту |
NL |
|||||||||||
трикутника |
NCM . Тоді |
NL || AA1 . |
За теоремою Фалеса CL = LA1 = A1M . Нехай |
||||||||||||
F = CC1 I NL, E = CC1 I NM . |
Оскільки |
MN || AB |
і |
|
AH : HK = 2 :1, |
|
то |
||||||||
C H : HE = 2 :1. |
Далі, якщо |
h = CC , то |
CE = EC = 1 h , |
HE = 1 EC = |
1 h , |
||||||||||
1 |
1 h . Таким чином, |
|
c |
1 |
1 |
2 |
c |
|
3 |
1 |
6 |
c |
|||
HC = |
CH = 2 h , CF = FH = 1 h , |
бо точка F середина CH. |
|||||||||||||
1 |
3 c |
|
|
|
|
3 |
c |
3 c |
|
|
|
|
|
|
|
З рівності відношень CH : CC1 = 2 : 3 = CA1 : CM випливає, |
що C1M || HA1 . Тому, |
||||||||||||||
C1M CB , |
а отже, рівності C1M = MC = MB дають підставу зробити висновок, |
||||||||||||||
що ABC = 45°. |
14. 1-й спосіб. Спочатку доведемо допоміжну нерівність для |
||||||||||||||
додатних чисел u, v : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
u3 |
+ v3 |
≥ (u + v)2 |
2u4 |
+ 2v4 ≥ uv(u + v)2 |
|
|
|
|
||||
|
|
|
v |
u |
|
2 |
(u4 − 2u2v2 + v4 )− uv(u + v)2 ≥ 0 |
|
|
|
|||||
|
|
(u4 + 2u2v2 + v4 )+ |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
124 |
|
|
|
|
|
|
|
|
(u2 − v2 )2 + (u − v)2 (u2 + uv + v2 )≥ 0.
Далі будемо перетворювати і послаблювати ліву частину заданої нерівності.
x3 |
|
y3 |
|
z3 |
|
x3 |
|
y3 |
|
z3 |
x3 |
|
y3 |
z3 |
|
x3 |
y3 |
|
z3 |
|
|
||||||
|
+ |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
|
= |
|
+ |
|
|
+ |
|
+ |
|
|
+ |
|
+ |
|
|
≥ |
|
y |
z |
x |
z |
x |
y |
y |
x |
x |
z |
z |
y |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
≥ |
(x + y)2 + ( y + z)2 + (z + x)2 |
= (1− z)2 + (1− x)2 + (1− y)2 |
= |
|||||
|
2 |
2 |
|
|
|
|||
|
|
x2 + y2 + z2 + 3 − 2(x + y + z) |
= |
x2 + y2 + z2 + 1 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
2 |
2 |
|
u2 |
|
|||
2-й спосіб. Цього разу використаємо |
допоміжну нерівність |
≥ 2u − v , яка |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
випливає з співвідношення між середнім арифметичним і середнім геометричним для двох додатних чисел:
|
|
|
|
u2 ≥ 2u − v u2 ≥ 2uv − v2 u2 + v2 ≥ uv , |
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
v |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
і нерівність x2 |
+ y2 |
+ z2 |
≥ 1 , яка випливає з рівності x + y + z = 1: |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x + y + z = 1 (x + y + z)2 = 1 x2 + y2 + z2 + 2xy + 2yz + 2zx = 1 |
|||||||||||||||||||||||||
1 = x2 + y2 + z2 + 2xy + 2yz + 2zx ≤ x2 + y2 + z2 + (x2 + y2 )+ (y2 + z2 )+ (x2 + z2 )= |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
=3(x2 + y2 + z2 ) x2 + y |
2 + z2 ≥ 1 . |
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Перетворимо ліву частину заданої нерівності. |
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
+ |
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
= |
x4 |
+ |
y4 |
+ |
z4 |
+ |
x4 |
|
+ |
y4 |
+ |
z4 |
≥ |
|
y |
z |
x |
z |
x |
y |
xy |
yz |
xz |
xz |
xy |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
yz |
≥2x2 − xy + 2y2 − yz + 2z2 − xz + 2x2 − xz + 2y2 − xy + 2z2 − yz =
=4(x2 + + )− (2xy zx) =y2 z + 2yz + 22
= 5(x2 + y2 + z2 )− (x2 + y2 + z2 + 2xy + 2yz + 2zx) =
= 5(x2 + y2 + z2 )− (x + y + z)2 = 5(x2 + y2 + z2 )− 1 =
= |
1 |
(x2 |
+ y2 |
+ z2 + 9(x2 + y2 + z2 )− 2)≥ |
1 |
x2 |
+ y2 |
+ z2 |
+ 9 |
1 |
− 2 |
= |
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
|
3 |
|
|
= x2 + y2 + z2 + 1. 2
3-й спосіб. Послабимо ліву частину нерівності за допомогою нерівностей КошіБуняковського і Коші.
|
|
x |
3 |
|
|
y |
3 |
|
z |
3 |
|
|
x |
4 |
|
y |
4 |
|
z |
4 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
4 |
|
y |
4 |
|
z |
4 |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
+ |
|
+ |
|
|
= |
|
+ |
|
+ |
|
|
= |
|
(xy + yz + zx) |
x |
|
+ |
|
+ |
|
|
≥ |
|
|
||||||||||||||
|
|
y |
|
z |
x |
xy |
yz |
zx |
|
xy + yz + zx |
|
|
yz |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xy |
|
|
|
zx |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
≥ |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
xy |
x2 |
+ yz |
|
y2 |
z2 |
2 |
(x2 + y2 + z2 )2 |
= x |
2 |
+ y |
2 |
2 |
. |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ zx |
|
|
≥ |
|
|
|
|
|
|
|
+ z |
|||||||||||||||||
|
xy |
+ yz + zx |
|
|
|
|
xy |
|
|
|
|
|
|
|
yz |
|
zx |
|
x2 + y2 + z2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналогічно отримуємо нерівність
125
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x3 |
|
+ |
y3 |
+ |
z3 |
≥ x2 + y2 + z2 . |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Тому |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 + y2 + z2 + 3(x2 + y2 + z2 ) |
|
|||||||
|
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
+ |
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
≥ 2(x2 |
|
+ y |
2 + z2 )= |
. |
|||||||||||||||||||||
|
y |
z |
x |
z |
x |
y |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|||||||||
Оскільки x2 |
+ y2 |
+ z2 |
≥ |
1 , то |
|
x3 |
+ |
y3 |
|
+ |
z3 |
|
+ |
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
≥ |
x2 + y2 + z2 +1 |
. |
||||||||||||||||
|
y |
z |
x |
|
z |
x |
y |
|
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
4-й спосіб. Перетворюватимемо ліву частину заданої нерівності, послаблюючи її за рахунок аналога нерівності Коші-Буняковського (див. додаток), нерівності Коші та встановленої вище нерівності 3(x2 + y2 + z2 )≥ 1:
|
|
|
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
+ |
x3 |
+ |
y3 |
+ |
z3 |
= |
x4 |
+ |
y4 |
+ |
z4 |
+ |
x4 |
|
+ |
y4 |
+ |
z4 |
|
≥ |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
y |
z |
x |
z |
x |
y |
xy |
yz |
zx |
|
|
xy |
yz |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xz |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
≥ |
(x2 + y2 + z2 + x2 + y2 + z2 )2 |
|
4(x2 + y2 + z2 )2 |
|
|
|
|
|
|
4(x2 + y2 + z2 )2 |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
xy + yz + zx + xz + xy + yz |
|
= 2(xy + yz + zx) ≥ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|||||||||||||||||||||||||||
|
x2 + y |
2 |
+ |
y2 + z2 |
|
+ |
z2 |
+ x2 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|||||||||||
|
|
4(x2 + y2 + z2 )2 |
|
|
(x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
= |
|
= |
+ y2 + z2 )+ 3(x2 + y2 + z2 ) |
≥ |
(x2 + y2 + z2 )+1 |
. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
2(x2 + y2 + z2 ) |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
15. Покажемо, що існує тільки два розфарбування, котрі задовольняють умову задачі. А саме, коли всі непарні числа сині, а парні жовті, і навпаки. Припустимо, що існують числа n і n + 2 , які пофарбовані в різні кольори. Не обмежуючи загальності, вважатимемо, що n синє, а n + 2 жовте число. Візьмемо жовте число m1 > n + 2 таке, що s1 = m1 +1 синє число, а також жовте
число |
m2 |
> m1 таке, |
що |
s2 = m2 +1 |
синє число. Далі, виберемо жовте число |
mi > mi−1 так, щоб число |
si = mi +1 було синім, а також синє число si+1 > mi +1 |
||||
таке, |
що |
число mi+1 |
= si+1 +1 жовте |
(тут i = 3, 5, 7, ..., 2001). Оскільки чисел |
кожного кольору безліч, то таке завжди можна здійснити. Розглянемо набір із
2003 синіх чисел n < s1 < s2 < s3 < ... < s2002 , сума елементів яких становить
S = n + (m1 +1)+ (m2 +1)+ ((m3 +1)+ s4 )+ ((m5 +1)+ s6 )+ ... + ((m2001 +1)+ s2002 )
і є числом синім. Розглянемо також набір із 2003 жовтих чисел
n + 2 < m1 < m2 < m3 < ... < m2002 ,
сума елементів якого дорівнює жовтому числу M , де
M = (n + 2) + m1 + m2 + (m3 + (s4 +1))+ (m5 + (s6 +1))+ ... + (m2001 + (s2002 +1)).
Оскільки S = M , в чому нескладно переконатися, то ми прийшли до суперечності. Таким чином, всі числа однакової парності обов’язково є одноколірними, а різної парності – різноколірними. Отже, числа 1 і 2004 є різноколірними.
126
ХІ КЛАС
1. 1-й спосіб. Нехай O – точка перетину діагоналей чотирикутника, α – кут між ними. Тоді, застосовуючи теорему косинусів, одержимо
AB2 + CD2 = AO2 + OB2 − 2AO OB cosα + CO2 + OD2 − 2CO OD cosα , BC2 + AD2 = BO2 + OC2 − 2BO OC cos(180° − α )+
+ AO2 + OD2 − 2AO OD cos(180° − α ).
Порівнюючи праві частини цих співвідношень, матимемо рівність
− 2(AO OB + CO OD)cosα = 2(BO OC + AO OD)cosα ,
яка можлива тільки за умови, що cosα = 0 . Отже, α = 90°.
2-й спосіб. Запишемо задану рівність, використовуючи вектори (мал. 59), і перетворимо її:
|
b |
C |
|
|
|
B |
|
|
ar |
α O |
c |
|
||
A |
d |
D |
|
||
|
Мал. 59 |
|
a2 + c2 = b2 + d 2 a2 − b2 = d 2 − c2 (a − b)(a + b)= (d − c)(d + c)
(a − b)AC = −(d − c)AC AC(a − b + d − c)= 0
AC((a + d )− (b + c))= 0 2AC DB = 0 AC DB.
2. 1-й спосіб. |
a + b 3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a + b 3 |
|
|||
|
a3 + b3 |
3(a + b)(a − b)2 |
≥ 0 |
a3 |
+ b3 |
|
|||||||||
|
2 |
− |
= |
|
8 |
|
|
|
2 |
|
≥ |
. |
|
||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|||
2-й спосіб. Утворимо функцію |
f (x) = |
a3 |
+ x3 |
a + x 3 |
, де a ≥ 0 |
і знайдемо її |
|||||||||
|
2 |
− |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
||
найменше |
значення |
на |
|
проміжку |
[0; + ∞) . |
|
Оскільки |
похідна |
|||||||
f ′(x) = 3 (x − a)(3x + a) |
від’ємна |
на проміжку |
[0; a) |
і |
додатна в |
інтервалі |
|||||||||
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(a; + ∞) , то функція в першому проміжку спадає, а в другому – зростає, тобто
f (x) > f (a) , якщо 0 < x < a , і |
f (x) > f (a) |
для x > a . Тому f (a) = 0 – найменше |
значення функції, а отже, |
f (x) ≥ 0 для |
всіх x ≥ 0. Якщо x = b , то маємо |
нерівність f (b) ≥ 0 , яка рівносильна даній в умові задачі нерівності.
127
3-й спосіб. У правильності нерівності легко переконатися, використовуючи мал.
60, де c = a + b . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
y = x3 |
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b3 |
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
a3 + b3 |
|
|
|
|
|
|
|
c |
D |
|
|
|
|||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|||
|
|
|
c3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
a3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
α |
|
|
|
|
|
a |
|
|
c |
b |
|
|
x |
A |
α |
b |
|
|
C |
|
||
|
|
Мал. 60 |
|
|
|
|
|
|
Мал. 61 |
|
|
|
|
|||
3. Нехай BAC = 2α . Оскільки S∆ABC |
= S∆ABD + S∆ACD |
(мал. 61), то |
|
|
|
|||||||||||
1 bc sin 2α |
= cl 1 sinα + |
1 bl sin |
α bc cosα = b + c l l |
= |
2bc |
cosα . |
|
|||||||||
2 |
|
|
2 |
|
|
n2 |
2 |
|
|
|
|
2 |
|
b + c |
|
|
4. Нерівність 1 |
4 |
9 ... |
|
|
> |
1 , |
яка рівносильна заданій, будемо доводити |
|||||||||
2 |
5 |
|
10 |
|
n2 + 1 |
|
4 |
|
|
|
|
k 2 |
> k 2 − 1 |
|
||
способом послаблення, використовуючи очевидну нерівність |
|
для |
||||||||||||||
k = 2, 3, ..., n . Маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k 2 + 1 |
k 2 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
1 4 9 ... |
|
n2 |
> |
1 |
3 8 |
... |
n2 − 1 > |
1 1 3 |
2 4 ... (n − 1)(n + 1) = |
|
||||||
2 5 10 |
|
n2 + 1 |
|
|
2 |
4 9 |
|
n2 |
2 22 |
32 |
|
n2 |
|
|
=12 12 n n+ 1 > 14 .
5.Припустимо, що (x, y, z) – розв’язок системи. Застосуємо нерівність Коші-
Буняковського до лівої частини другого рівняння системи
x2 + y2 + 2z2 = 1 x2 + 1 y2 + 2 z2 ≤ 12 + 12 + 22 x4 + y4 + z4 .
З урахуванням першого рівняння приходимо до суперечності 7 ≤ 6 . Отже, система рівнянь не має розв’язків. 6. Нерівність будемо доводити способом послаблення лівої частини, застосовуючи при цьому нерівність Коші:
2sin x + 2tgx ≥ 2 |
2sin x |
2tgx = 2 2sin x+tgx |
= |
2sin x+tgx+2 |
= 2 |
sin x+tgx+2 |
. |
|||||||||
|
|
2 |
||||||||||||||
Доведемо, що sin x + tgx + 2 ≥ x +1. Для цього утворимо функцію |
|
|
||||||||||||||
2 |
|
|
y = sin x + tgx − 2x. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Вона неперервна на проміжку |
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
|
0; |
π |
|
|||
0; |
, а її похідна в інтервалі |
|
2 |
, додатна: |
||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y′ = cos x + |
1 |
|
− 2 |
≥ 2 |
cos x |
|
1 |
|
− |
|
1 |
|
|
|
|
|
cos2 |
x |
cos2 |
x |
2 = 2 |
cos x |
− 1 > 0. |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
128 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тому функція зростає і y(x) > y(0). Оскільки y(0) = 0, то |
|
|
|
|
|
||||||
sin x + tgx − 2x > 0 sin x + tgx + 2 |
≥ x + 1. |
|
|
||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
> 2x+1 , що й треба |
||
За властивістю транзитивності нерівностей маємо 2sin x + 2tgx |
|||||||||||
було довести. 7. Нехай a |
– сторона |
квадрата, |
α |
|
– |
кут |
BAL . Тоді |
||||
DAK = 90° − 2α (мал. 62). Оскільки AK = |
a |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
, BL = atgα , DK |
= actg2α , то |
||||||||
sin 2α |
|||||||||||
рівність BL + KD = AK рівносильна тригонометричній рівності |
|
||||||||||
tgα + ctg2α = |
1 |
, |
|
|
|
|
|
|
|||
sin 2α |
|
|
|
|
|
|
|||||
яку легко довести: |
+ cos 2α = 2sin2 α + cos 2α |
|
|
|
|
|
|||||
tgα + ctg2α = sinα |
= |
|
|
1 |
. |
||||||
|
sin 2α |
||||||||||
cosα |
sin 2α |
|
sin 2α |
|
|
|
|
||||
B |
L |
|
C |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
a
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
α α |
a |
|
|
|
D |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 62 |
|
|
|
|
|
|
||
8. Виконуючи рівносильні перетворення рівняння, отримаємо |
|
|
|||||||||||||
|
|
x{x} + {x}[x] + [x]x |
|
x{x} |
+ {x}[x] + [x]x = 0, |
|
|||||||||
|
|
= 0 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
x[x]{x} |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
x[x]{x} ≠ 0. |
|
|
|
|||||||||
Оскільки |
{x} = x − [x], |
то |
з рівняння |
системи |
маємо квадратне |
рівняння |
|||||||||
відносно змінної x : x2 |
+ [x]x − [x]2 = 0 . |
Тому, беручи до уваги, що |
[x]x ≥ 0 , |
||||||||||||
знаходимо |
x = ( |
5 − 1)[x] . |
Розв’язування |
цього |
рівняння |
зводиться до |
|||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розв’язування мішаної системи з цілим параметром k : |
|
|
|||||||||||||
|
|
|
k |
< x < k + 1, |
|
< ( 5 |
− 1)k |
< k + 1, |
|
|
|||||
|
|
|
k |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
= ( 5 − 1)k |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
( |
5 |
− 1)k |
|
|
|
|
|||
|
|
|
x |
|
= |
. |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
x |
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k = −2 і |
k = −1, для яких |
||
Подвійна нерівність системи має два цілі розв’язки |
|||||||||||||||
знаходимо |
x = 1− |
5 і |
x = |
1− 5 |
. 9. Якщо |
a = 0 , |
то рівняння має єдиний |
||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розв’язок |
2 + 2 . В інших випадках задачу розв’язуватимемо графічно. Для |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
129 |
|
|
|
|
|
|
|
|
цього побудуємо графіки функцій y = x − 2 і y = 2 − ax . Якщо a < 0 , то
графіки мають єдину спільну точку (мал. 63 а). У випадку, коли a > 0 , графіки матимуть спільну точку тільки тоді, коли a ≤ 1 (мал. 63 б). Відповідь: a ≤ 1.
|
y |
|
|
y |
|
|
|
|
2 |
|
|
2 |
|
|
|
2 |
0 |
2 |
x |
0 |
2 |
2 |
x |
a |
|
|
|
|
|
a |
|
а |
б |
|
Мал. 63 |
10. Нехай BAC = α . Тоді BAC = ACN = ABM = α , а MBN = =180° − α
(мал. 64). У чотирикутнику MBNC сума протилежних кутів дорівнює 180° , а тому навколо нього можна описати коло. Вписані кути BNM і BCM рівні, бо
стягуються однією дугою. Використовуючи |
теорему синусів і рівність |
|||
BC = MN , маємо |
|
|
|
|
sin BMC |
= sin BCM |
= sin BNM |
= sin MBN |
|
BC |
BM |
BM |
MN |
|
sin BMC = sin MBN BMC = MBN AMB = ABM = α α = 60°.
|
|
N |
|
D1 |
P |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A1 |
F |
B1 |
|
|
|
|
||
|
B |
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
|
|
K α |
|
|
|
|
|
|
|
E |
Q |
|
|
|
|
|
D |
|
|
α |
|
|
|
|
A |
L |
C |
|
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
Мал. 64 |
A |
|
B |
|
|
|
|
Мал. 65 |
Нескладно переконатися, що чотирикутник MBNC – рівнобічна трапеція, а BPM і CPN – рівнобедрені прямокутні трикутники. Тому PCN =
= PBM = 45° , а отже, ACB = 15°, ABC = 105°. Відповідь: 15°, 60°,105°.
11. Рівність доведемо, виконуючи такі перетворення:
130
C1
C