Клас: 10 – А Дата____________
Урок № 5
Тема: П. Мирний – «перший симфоніст української прози». Життєвий і творчий шлях письменника. Загальна характеристика творчості.
Мета:глибше ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом П. Мирного, розкрити етапи творчості прозаїка, познайомити з основними творами, їх жанровою та тематичною різноманітністю; розвивати вміння сприймати почуте, аналізувати та виділяти основне; виховувати любов та повагу до творчості письменника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Форма проведення: урок-лекція
Методи і прийоми: слово вчителя, робота з епіграфом, лекція, «Гронування», «Думка в подарунок»,»Мікрофон».
Обладнання: портрет П. Мирного, презентація, виписані на дошці цитати про значення творчості письменника.
Використана література:
1. Українська література за новою програмою: 10 клас: І семестр / упор. О. Бондаренко та ін. – К. : Шкільний світ, 2010. – 128 с.
2. Усі уроки української літератури в 10 класі. Академічний рівень та рівень стандарту/ О.П. Ващенко/ упор. О.М. Чхайло. – Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 485.
4. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: Ленвіт, 2000. – 384с.
5. Коваленко Гр. Панас Мирний. Посмертна згадка. – Полтава, 1920.
6. Корсунський М. Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) як службовець, громадянин і людина. Знадоби до загальної характеристики.// Червоний шлях. – 1927. — № 7-8.
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
1.1. Слово вчителя
На
мальовничій околиці Полтави
(Кобищанах)
знаходиться садиба видатного українського
письменника Панаса
Мирного (Панаса Яковича Рудченка).
З вулиці ледве видно в глибині подвір’я
будиночок під зеленим дахом. Весь він
оточений деревами, кущами бузку. На тлі
білої с
тіни
височить бронзовий бюст письменника,
встановлений 1951 року. Садиба й досі
зберігає риси патріархальної старовини,
яку любив письменник: невелике затишне
подвір’я, чисті доріжки, одна з яких
веде в садок і до озера внизу, дерев’яні
віконниці... Просте і скромне оточення
створює поетичний настрій, навіває
спокій. За одним із вікон, першим від
ґанку, — кабінет письменника. Маленький
скромний закуточок з письмовим столом,
ліжко, етажерка з книжками... Священне
місце, де народжувалися геніальні в
своїй простоті твори української
класичної літератури!
1.2. Робота з епіграфом
«Хочеться мені слави запобігти в письменстві? Ні, не хочу тії слави, їй-Богу не хочу. Вся моя слава — Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і була слава, я більшої не хочу. Якби я зміг показати безталанную долю життя людського, високую його душу, тепле серце, як вони є в мирі — то б моя слава і моя надія справдилися...»
Панас Мирний.
Як ви розумієте слова П. Мирного?
Чи можемо ми з даного вислову, сказати, що П. Мирний був вірний своїй Україні і своєму народу?
Кого з раніше вивчених письменників можемо зарахувати до однодумців П. Мирного?
1.3. Слово вчителя
Перед вами портрет письменника Мабуть, таким його запам’ятав і полтавський лікар С. Мороз. «…Високого зросту, трохи згорблений старик з похиленою вниз головою, зосереджений, вдумливий, привіт у розмові, добродушний, скромний у повсякденному житті, глибокий гуморист – таким пригадується мені П. Мирний. Менш усього він говорив про свої прекрасні літературні твори. Складалося враження, що він навіть намагався приховати свій великий письменницький талант».
Глибше зрозуміти життєві принципи та пріоритети письменника допоможе він сам. Ось уривок з листа до свого видавця.
«…Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу, то задля діла (справжнього діла) – вони одні тільки потрібні, а не моє ймення. Котре, якщо наші нащадки признають, що його личить уславити. То знайдуть, як і чим. Самому ж себе уславляти – не приходиться, та й не личить».
Де ж витоки життєвих доріг письменника?
ІІ. Вивчення нового матеріалу