- •92Цивільна правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •95. Характеристика форми держави.
- •97. Правовий статус Конституційного Суду України
- •98. Поняття мета та підстави адміністративної відповідальності.
- •99. Правові форми підприємницької діяльності в Україні.
- •100. Адміністративно-правовий статус дитячих громадських організацій.
- •101. Правові засади боротьби з корупцією в Україні.
- •102. Поняття та види часу відпочинку
- •103. Характеристика злочинів проти здоров’я громадян
- •104. Поняття, види та характеристика адміністративних стягнень.
- •105. Правовий статус народного депутата.
- •106. Основні етапи становлення Конституції України.
- •1) 16 Липня 1990 р. - 26 жовтня 1993 р.
- •2) 10 Листопада 1994 р. - 8 червня 1995 р.
- •4) 28 Червня 1996 р. - теперішній час
- •107.Поняття та ознаки громадянського суспільства і правової держави.
- •108.Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади.
- •109.Поняття, принципи, види виборів та виборчих систем
- •110. Поняття системи права як внутрішньої його організації.
- •111.Правове регулювання економічної конкуренції
- •112.Трудова дисципліна та методи її забезпечення
- •113.Поняття, сторони, зміст та види трудового договору
- •114.Випробування при прийнятті на роботу.
- •115. Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення та підвідомчість справ про адміністративні правопорушення.
- •117. Характеристика речових прав на чуже майно в цивільному праві.
- •118. Правовий режим цінних паперів у сфері господарювання
- •119. Особливості та види цивільно-правової відповідальності.
- •120. Обєктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину
105. Правовий статус народного депутата.
Вивчаючи це питання, студенти повинні знати не лише статті 76—81 Конституції України, а й норми, що містяться в Законі України “Про статус народного депутата України” (1992 р.). Народні депутати України є повноважними та відповідальними представниками народу України у Верховній Раді України. Вони покликані виражати і захищати суспільні інтереси та інтереси своїх виборців, брати активну участь у здійсненні законодавчої та контрольної функцій Верховної Ради України. Виконуючи свої функції і повноваження, народні депутати керуються Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, а також своєю совістю. Народним депутатом України може бути лише громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Народний депутат повинен мати громадянство України, бо саме ця властивість визначає наявність повноцінних правових зв’язків між особою і державою, у тому числі й наявність усіх юридичних прав і обов’язків, передбачених Конституцією України. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Це означає, що вони повинні відмовитись від іншого представницького мандата і не можуть перебувати на державній службі, їм забороняється займатись будь-якою діяльністю, крім наукової та викладацької. Повноваження народних депутатів України набувають чинності з моменту складання ними перед Верховною Радою України відповідної присяги. Якщо народний депутат відмовляється складати присягу, то він втрачає депутатський мандат, і у відповідному виборчому окрузі мають відбутися нові вибори до Верховної Ради України. Конституція України закріпляє низку гарантій депутатської діяльності, які покликані забезпечити сприятливі умови для виконання народними депутатами своїх повноважень. Однією з таких гарантій є депутатська недоторканність, яка означає, що народний депутат не може бути притягнутим до будь-якої юридичної відповідальності за діяльність, яку він здійснює під час реалізації своїх депутатських повноважень. Депутатська недоторканність також означає й те, що народного депутата України не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати, якщо на це немає згоди Верховної Ради України, вираженої у відповідній постанові, що приймається на її пленарному засіданні. Обсяг повноважень народних депутатів України визначається Конституцією України та чинним законодавством. Повноваження народного депутата припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. Ст. 81 Конституції України передбачає підстави дострокового припинення депутатських повноважень: 1) складення повноважень за особистою заявою депутата; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо депутата; 3) визнання депутата в судовому порядку недієздатним або безвісти відсутнім; 4) припинення громадянства України або виїзд депутата на постійне проживання за межі України; 5) смерть депутата. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (має проголосувати не менше 226 народних депутатів). Важливими формами депутатської діяльності є депутатський запит і депутатське звернення. Депутатський запит — це поставлена на сесії Верховної Ради України вимога народного депутата України до певних органів та посадових осіб дати офіційне роз’яснення з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатське звернення — це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до посадових осіб державних органів, керівників підприємств, установ та організацій, здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції. Чинне законодавство передбачає відповідальність посадових осіб за невиконання законних вимог народного депутата України.