Дитячий колектив.

Колектив показує найвищу стадію добровільно організованої людської спільноти. Він виступає як умова індивідуального розвитку дитини. Ознаки колективу.

1. наявність соціально значущої мети, яку усвідомлюють усі члени дитячої спільноти.

2. спільна суспільно-корисна діяльність, спрямована на досягнення мети.

3. відношення взаємної залежності. Система підпорядкування і відповідальності за себе та інших.

4. психологічний клімат

5. традиції, атрибути.

Лутошкін подав стадії розвитку колективу у вигляді образів:

1. піщаний розсип - коли нема зв’язків між дітьми, а разом вони завдяки зовнішнім впливам.

2. м’яка глині - коли між дітьми з’являються неміцні зв’язки, що можна легко змінити чи зруйнувати.

3. мерехтливий маяк - поява привабливої, манливої мети.

4. червоне вітрило - як символ руху задля її досягнення.

5. палаючий смолоскип - коли колектив, як певна згуртована єдність.

Принципи природовідповідності.

Принцип екологічної спрямованості нагадує, що людина - частина природи, її дитя. Частина не може бути більшою за ціле, вона функціонує за його законами, і будь-яке їх протистояння неухильно приведе до обопільного руйнування. У цих умовах однією з основних задач педагогічного процесу є формування людини з планетарною свідомістю, що бачить своє місце і роль у природному еволюційному процесі, знає його ритми і вміє в них вписатися. Цьому служить впровадження в навчально-виховний процес сучасної школи екологічних і валеологічних знань, здійснюваних при вивченні окремих навчальних дисциплін

Принцип природовідповідності педагогічного процесу говорить про те, що сама природа з системою зв'язків між її складовими становить скарбницю педагогічного досвіду. Будучи частиною природи, дитина живе за її законами та особливо жваво відгукується на її впливи. Досвід показує, що успіхи в навчанні та вихованні напряму залежать від побудови навчального процесу відповідно до біоритмів людського організму та навколишнього середовища.

Принцип урахування вікових особливостей. Шкільне дитинство складається з трьох вікових періодів: молодший шкільний вік, середній (підлітковий) і старший (юнацький). Кожен із цих періодів має свої характерні риси в розвитку організму (опорно-рухового апарата, серцево-судинної системи, внутрішніх органів), психіки (розвиток мозку, психічних функцій, вищої нервової діяльності) і в соціальному розвитку (проблеми спілкування, авторитету, дружби, професійної спрямованості). Принцип індивідуального підходу говорить про те, що крім загальних закономірностей розвитку дитини в педагогічному процесі необхідно враховувати індивідуальні особливості, якими наділила її природа. Задача вчителя полягає в розвитку індивідуальності кожного учня, у виявленні його схильностей, розвитку здібностей і організації навчально-виховної роботи відповідно до природних задатків і потреб дитини. Принцип диференційного підходу наголошує на необхідності організації педагогічного процесу з певними групами дітей. В загальноосвітній школі 4 типи диференціації:

- вікова, - профільна

- рівнева, - позаурочний час - диференціація а інтересами.

Для реалізації вимог необхідно дотримуватись наступних правил:

1. не нашкодь

2. розвивай, а не руйнуй здібності

3. зумій побачити в учні талант і розвинь його