
- •Інтегративні методи.
- •Статистико-математичні методи.
- •Принципи культуровідповідності, народності та інтеркультурності педагогічного процесу.
- •Способи діяльності (уміння і навички)
- •Закони і закономірності.
- •Дидактика.
- •Система педагогічних знань.
- •Методи усного опитування
- •Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •Принципи комплексності
- •Загальні закони.
- •Методи письмового опитування.
- •Усесвітні закони.
- •Теоретичні методи науково-педагогічних досліджень
- •Дитячий колектив.
- •Принципи природовідповідності.
- •Досвід творчої діяльності.
- •1. Навчити дитину творчо мислити. Самостійне рішення проблемних завдань. В основі дтд лежить проблемне завдання. Існує декілька видів мислення і відповідно існує кілька видів проблемності:
- •Пізнавальна проблемність.
- •Форми навчання.
- •Організаційно-виробнича (практична) проблемність у навчанні.
- •Класифікації методів навчання
- •Практичні методи навчання.
- •Словесні методи навчання.
- •Наочні методи навчання.
Система педагогічних знань.
Сучасна педагогіка існує як певна галузь теоретичних і емпіричних знань про педагогічні явища і являє собою систему педагогічних наук. На теоретичному рівні педагогіка вивчає закони, закономірності, принципи та правила визначеної педагогічної цілісності; на технологічному - мету, зміст, методи, форми та результат педагогічного процесу; на змістовному - знання, способи діяльності, досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісних відносин. Загальна педагогіка містить у собі дидактику (теорію навчання), що вивчає закони й закономірності навчання, визначає його принципи та правила, розглядає цілі, зміст, форми, засоби, результат навчального процесу.
Вікова педагогіка містить у собі:
1. ясельну педагогіку, що досліджує навчання, виховання та розвиток дітей ясельного віку,
2. дошкільну, котра вивчає закономірності навчання та виховання дітей переддошкільного й дошкільного віку,
3. педагогіку школи, що розглядає освіту дітей шкільного віку. Вона має додаткову градацію за типами навчально-виховних закладів, які поєднують дітей зазначеного віку, на:
- педагогіку загальноосвітньої школи,
- педагогіку професійного навчання,
- педагогіку середньої фахової освіти;
- педагогіку вищої школи, що розглядає специфіку вищої освіти;
- педагогіку дорослих, розвивається, в основному, в двох напрямках: як педагогіка післядипломної освіти (перекваліфікації або підвищення кваліфікації) та як педагогіка «третього віку» (старості).
Галузева педагогіка являє собою систему спеціальних педагогічних знань, що використовуються в різних галузях науки та виробництва. Це військова педагогіка, інженерна, медична, юридична тощо.
Порівняльна педагогіка вивчає закономірності розвитку освітніх систем у різних країнах світу шляхом їх зіставлення, знаходження подібностей і розбіжностей, оцінки позитивних і негативних сторін.
Спеціальна педагогіка присвячена проблемам навчання й виховання дітей, що мають відхилення в фізичному, психічному та розумовому розвитку.
- Сурдопедагогіка вивчає закономірності навчання та виховання глухих дітей,
- тифлопедагогіка - сліпих,
- олігофренопедагогіка - розумововідсталих.
Лікувально-профілактична педагогіка - порівняно нова галузь педагогіки, що швидко прогресує в наш час. Розвивається вона на стику з медициною, розглядає закономірності навчання та виховання хворих і потенційно хворих дітей, що потребують особливих умов для попередження та відновлення здоров'я.
Виправно-трудова педагогіка являє собою теорію та практику перевиховання людей, позбавлених волі. В останні роки в нашій країні набула особливої популярності соціальна педагогіка, що розглядає закономірності позашкільної освіти дітей і дорослих.
Методи усного опитування
Методи опитування - це діалог дослідника з респондентами, з метою виявлення думки останніх, щодо досліджуваного явища. Усне опитування проводиться при безпосередньому контакті дослідника з випробуваним.
Усне: - дослідницька бесіда, - інтерв’ю. Вони являють собою комунікативний акт, в ході якого одержуючи відповіді на поставлені питання, випробувач з’ясовує сутність явища, що його цікавить. Питання повинні бути: - короткими, - зрозумілими. Діалог (бесіда) має бути етичною і проводитись в доброзичливій атмосфері. Кількість питань жорстко не фіксується. Розмова триває до виявлення суті досліджуваного явища.