I. Порівнювати різні точки зору, робити власні висновки.

II. Класифікувати юридичні факти; проаналізувати кон­ ституційне законодавство, дати оцінку.

3. Диференціювати або інтегрувати знання за окреми­ ми проблемами;

4. Застосовувати правила, методи, принципи, норма­ тивно-правові акти для вирішення конкретної ситуації.

V. Будувати схеми, графіки, діаграми, інтерпретувати їх.

403

ДОДАТКИ КОНСТИТУЦІЇ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

КОНСТИТУЦІЯ РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЯ

(витяги)

(Прийнята Великими Народними Зборами 12 липня 1991 року)

Глава друга ОСНОВНІ ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ ГРОМАДЯН

Стаття 58

1. Громадяни зобов'язані додержувати Конституції та законів і виконувати їх. Вони зобов'язані поважати права і законні інтереси інших.

2. Релігійні та інші переконання не є підставою для відмови ви­ конувати обов'язки, встановлені Конституцією і законами.

Стаття 59

і. Захист Вітчизни є обов'язком і честю кожного болгарського громадянина. Зрада та зрадництво Вітчизни є найтяжчим злочином і караються з усією суворістю закону.

2. Виконання військових обов'язків, умови та порядок звільнен­ня від них або заміна їх альтернативною службою встановлюються законом.

Стаття 60

1. Громадяни зобов'язані платити податки та збори, встановлені законом, відповідно до своїх доходів та майна.

2. Податкові пільги та надбавки можуть встановлюватися тільки законом.

Стаття 61

Громадяни зобов'язані сприяти державі та суспільству у випад­ку, коли трапляється стихійне чи інше лихо, на умовах і в порядку, визначених законом.

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Глава третя НАРОДНІ ЗБОРИ

Стаття 62

Народні Збори здійснюють законодавчу владу і застосовують парламентський контроль. Стаття 63

Народні Збори складаються з 240 народних представників. Стаття 64

1. Народні Збори обираються строком на чотири роки.

2. На випадок війни, воєнного чи іншого надзвичайного стану, що виник під час або після закінчення мандата Народних Зборів, строк їхніх повноважень продовжується до припинення цих обста­ вин.

3. Вибори до нових Народних Зборів проводяться не пізніше ніж через два місяці після припинення повноважень попередніх.

Стаття 65

1. Народним представником може бути обраний болгарський громадянин, який не має іншого громадянства, досяг 21 року, не пе­ ребуває під опікою та не відбуває такого покарання, як позбавлення волі.

2. Кандидати в народні представники, зайняті на державній службі, припиняють її виконання після своєї реєстрації.

Стаття 66

Законність виборів може бути заперечена в Конституційному Суді в порядку, визначеному законом. Стаття 67

1. Народні обранці представляють не тільки своїх виборців, а й увесь народ. Покладення обов'язкового мандата недійсне.

2. Народні представники діють на основі Конституції та законів згідно зі своїми совістю та переконаннями.

Стаття 68

1. Народні представники не можуть виконувати іншу державну службу або займатися діяльністю, яка згідно з законом є несумісною зі статусом народного представника.

2. Народний представник, обраний міністром, припиняє повно­ важення на час, протягом якого є міністром. У такому разі він заміщається у визначеному законом порядку.

405

С. К. Бостан, С. М. Тимченко

Стаття 69

Народні представники не несуть кримінальної відповідальності за висловлення своєї думки і за своє голосування в Народних Збо­рах.

Стаття 70

Народні представники не можуть бути затримані і проти них не може бути порушене кримінальне переслідування, за винятком тяж­ких злочинів, до того ж з дозволу Народних Зборів, а коли вони не засідають - Голови Народних Зборів. Запит про дозвіл на затриман­ня не робиться при затриманні в момент вчинення тяжкого злочину, але в такому разі негайно сповіщаються Народні Збори, а коли вони не засідають - Голова Народних Зборів.

Стаття 71

Народні представники одержують винагороду, розмір якої виз­начається Народними Зборами.

Стаття 72

1. Повноваження народного представника припиняються дост­ роково:

1. якщо робиться заява про відставку перед Народними Збора­ ми;

2. якщо набуває чинності вирок, що встановлює покарання у ви­ гляді позбавлення волі за умисний злочин або коли виконання пока­ рання у вигляді позбавлення волі не відкладено;

3. якщо встановлюється невиборність або несумісність;

4. у разі смерті.

2. У випадках, зазначених у пп. 1 і 2, рішення приймається На­ родними Зборами, а у випадку, зазначеному в п. З, - Консти­ туційним Судом.

Стаття 73

Організація та діяльність Народних Зборів провадяться на ос­нові Конституції та ухваленого ними регламенту.

Стаття 74

Народні Збори є постійно діючим органом. Вони самі визнача­ють час, протягом якого не засідають.

Стаття 75

Новообрані Народні Збори скликаються на перше засідання Президентом Республіки не пізніше ніж через один місяць після об-

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

рання Народних Зборів. Якщо у визначений строк Президент нескликає Народних Зборів, вони скликаються однією п'ятою народ­них представників. Стаття 76

1. Перше засідання Народних Зборів відкривається найстаршим з-поміж присутніх народним представником.

2. На першому засіданні народні представники складають таку присягу: "Присягаю іменем Республіки Болгарія додержувати Кон­ ституції та законів країни і в усіх своїх діях керуватися інтересами народу. Присягу склав".

3. На тому самому засіданні Народних Зборів обираються Голо­ ва і заступник Голови.

Стаття 77

1. Голова Народних Зборів:

1. представляє Народні Збори;

2. пропонує проект порядку денного засідань;

3. відкриває, керує і закриває засідання Народних Зборів і за­ безпечує порядок при їх проведенні;

4. засвідчує своїм підписом прийняті Народними Зборами акти;

5. опубліковує рішення, декларації та звернення, прийняті На­ родними Зборами;

6. організовує міжнародні зв'язки Народних Зборів.

2. Заступник Голови Народних Зборів допомагає Голові і здійснює покладені на нього обов'язки.

Стаття 78

Народні Збори скликаються на засідання Головою Народних Зборів:

1. з його ініціативи;

2. за ініціативою однієї п'ятої народних представників;

3. за ініціативою Президента;

4. за ініціативою Ради Міністрів. Стаття 79

1. Народні Збори обирають зі свого складу постійні та тимчасові комісії.

2. Постійні комісії сприяють діяльності Народних Зборів і здійснюють від їхнього імені парламентський контроль.

406

407

С. К.Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

КОНСТИТУЦІЯ ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(від 22 грудня 1947 p.) (витяги)

Тимчасовий Глава держави відповідно до рішення Установчих зборів, що схвалили у засіданні 22 грудня 1947 р. Конституцію Італійської Республіки, і згідно з XVIII заключною постановою Кон­ституції промульгує Конституцію Італійської Республіки, текст якої містить:

Основні принципи

Стаття 1. Італія - демократична Республіка, що ґрунтується на праці.

Суверенітет належить народу, що здійснює його у формах і в ме­жах, установлених Конституцією.

Стаття 2. Республіка визнає і гарантує невід'ємні права людини - як окремої особистості, так і в соціальних утвореннях, у яких вияв­ляється ця особистість, і вимагає виконання невід'ємних обов'язків, що випливають з політичної, економічної і соціальної солідарності.

Розділ II. Президент Республіки

Стаття 83. Президент Республіки обирається Парламентом на спільному засіданні його членів. У виборах беруть участь по три де­легати від кожної області, що обираються обласною радою з забезпе­ченням представництва меншості. Область Валле-д'Аоста має одно­го делегата.

Обрання Президента Республіки провадиться таємним голосу­ванням більшістю двох третин зборів. Після третього голосування досить абсолютної більшості.

Стаття 84. Президентом Республіки може бути обраний будь-який громадянин, якому виповнилося п'ятдесят років і який корис­тується цивільними і політичними правами.

Посада Президента Республіки несумісна з якою-небудь іншою посадою.

408

Платня й інші асигнування Президенту встановлюються зако-

ном.

Стаття 85. Президент Республіки обирається на сім років. За тридцять днів до закінчення цього терміну голова Палати депутатів скликає Парламент і делегатів від областей на спільне засідання для обрання нового Президента Республіки.

Якщо палати розпущені чи коли до закінчення їх повноважень залишається менше трьох місяців, вибори проводяться протягом п'ятнадцяти днів після скликання нових палат. На цей час продов­жуються повноваження Президента, що знаходиться на посаді.

Стаття 86. Функції Президента Республіки у всіх випадках, ко­ли він не в змозі їх виконувати, здійснюються головою Сенату.

При наявності триваючої перешкоди й у випадку смерті чи відставки Президента Республіки голова Палати депутатів призна­чає вибори нового Президента Республіки протягом п'ятнадцяти днів. Більш тривалий термін може бути передбачений, якщо палати розпущені чи залишається менше трьох місяців до закінчення терміну їх повноважень.

Стаття 87. Президент Республіки є Главою держави і представ­ляє національну єдність.

Він може направляти палатам послання;

призначає вибори нових палат і визначає день першого засідання;

санкціонує представлення палатам урядових законопроектів;

промульгує закони, видає декрети, що мають силу закону, і по­станови;

призначає народний референдум у випадках, передбачених Кон­ституцією;

призначає у випадках, зазначених законом, посадових осіб дер­жави;

акредитує і приймає дипломатичних представників, ратифікує міжнародні договори, у відповідних випадках - з попереднього доз­волу палат;

є командуючим збройними силами, головує в створеному відповідно до закону Верховній раді оборони, оголошує, за рішенням палат, стан війни;

головує у Вищій раді магістратури;

може дарувати помилування і пом'якшувати покарання;

жалує відзнаки Республіки.

409

С.К.Бостан, С. М. Тимченко

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Стаття 88. Президент Республіки може, заслухавши голів палат, розпустити обидві палати чи одну з них.

Він не може використовувати це право в останні шість місяців своїх повноважень, за винятком випадку їх повного чи часткового збігу з останніми шістьма місяцями терміну повноважень Парламен­ту.

Стаття 89. Ніякий акт Президента Республіки не дійсний, якщо він не контрасигнований міністрами, що його запропонували, та за цей акт відповідальні.

Акти, що мають силу закону, і інші зазначені в законі акти кон­трасигнуються також головою Ради міністрів.

Стаття 90. Президент Республіки не відповідальний за дії, зроб­лені під час виконання своїх функцій, крім державної зради чи зазіхання на Конституцію.

У таких випадках він віддається суду Парламентом на спільно­му засіданні палат абсолютною більшістю голосів його членів.

Стаття 91. Президент республіки до прийняття на себе своїх функцій складає перед Парламентом на спільному засіданні палат присягу на вірність Республіці і дотримання Конституції.

410

КОНСТИТУЦІЯ ЛАТВІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ