- •Правові засади підприємницької діяльності
- •1. Теоретичні засади формування правових основи підприємницької діяльності в Україні
- •1.1 Правове забезпечення розвитку підприємництва на сучасному етапі
- •1.2 Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності
- •1.3 Ліцензування підприємницької діяльності
- •2. Аналітичні аспекти правового регулювання підприємницької діяльності
- •2.1 Дослідження організаційно-правових форм підприємств в Україні
- •2.2 Зміст та структура установчих документів підприємства
- •2.3 Аналіз стану підприємництва в Україні на сучасному етапі
- •3. Проблеми та перспективи вдосконалення правого забезпечення підприємницької діяльності в Україні
2.3 Аналіз стану підприємництва в Україні на сучасному етапі
Підприємництво - це організаційно-господарське новаторство на основі використання нових можливостей розвитку виробництва й збуту продукції. Підприємництво - один із економічних ресурсів, що бере участь у зростанні вартості і утворенні доходу. Змістом підприємництва є реформування або реорганізація виробництва шляхом використання різноманітних ресурсів і можливостей для випуску товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини і ринків.
Особливості розвитку українських підприємств на сучасному етапі формуються у відповідності зі змінами стратегічних орієнтирів на всіх рівнях господарювання. На регіональному рівні стратегічні орієнтири. незважаючи на складний і суперечливий характер взаємодії, цілком визначають відповідні умови для діяльності підприємств.
У табл. Б.1 [26] наведено кількість суб’єктів ЄДПРОУ за регіонами України станом на 1 липня 2007 року. Як свідчить табл..Б.1, найбільша кількість суб’єктів господарювання зареєстрована в Києві (207041 од.), Дніпропетровській (94896 од.), Донецькій області (85651 од.), Харківській (72024 од.) та Одеській (69725 од.) областях. [26]
Найменша кількість зареєстрованих за ЄДПРОУ суб’єктів господарювання у Закарпатській (19468 од.), Чернігівській (18565 од.), Рівненській (17918 од.), Волинській (17581 од.) та Чернівецькій (15124 од.) областях.
У таблиці 2.2 наведено кількість об’єктів, що змінили форму власності за період за період незалежності України [26].
Таблиця 2.2 - Кількість об’єктів, що змінили форму власності
Error: Reference source not found |
В цілому по економіці |
у тому числі | |
|
|
державної форми власності |
комунальної форми власності |
Всього, одиниць |
96549 |
25060 |
71489 |
У тому числі по роках | |||
1992-1993 |
3593 |
1624 |
1969 |
1994 |
8249 |
2731 |
5518 |
1995 |
16212 |
4098 |
12114 |
1996 |
19430 |
4501 |
14929 |
1997 |
8488 |
1878 |
6610 |
1998 |
5365 |
1681 |
3684 |
1999 |
5173 |
1485 |
3688 |
2000 |
5184 |
1584 |
3603 |
2001 |
6020 |
1554 |
4466 |
2002 |
6144 |
1458 |
4686 |
2003 |
6533 |
1400 |
5133 |
2004 |
6155 |
1066 |
5089 |
2005 |
5664 |
745 |
4919 |
2006 |
5481 |
720 |
4761 |
За основними видати економічної діяльності найбільша частка малих підприємств зосереджена в оптовій та роздрібній торгівлі, послугах із ремонту, торгівлі транспортними засобами. Друге місце посідають малі підприємства у промисловості, операції з нерухомістю, послуги юридичним особам.
На фінансові результати малих підприємств впливає багато факторів, але, мабуть, головними з них можна назвати фактори нестійкості законодавчого регулювання.
У таблиці 2.3 наведено основні показники розвитку підприємств – суб’єктів підприємницької діяльності та малих підприємств у 2005-2006 роках. [26]
Таблиця 2.3 - Основні показники розвитку підприємств - суб’єктів підприємницької діяльності та малих підприємств
Показник |
Одиниця виміру |
2005 рік |
2006 рік |
Всього по підприємствах - суб’єктах підприємницької діяльності | |||
Кількість підприємств |
одиниць |
318359 |
331122 |
Кількість малих підприємств на 10 тис. чоловік наявного населення |
одиниць |
67 |
70 |
Середньорічна кількість зайнятих1) працівників |
тис. осіб |
9744,5 |
9581,7 |
Середньорічна кількість найманих2) працівників |
тис. осіб |
9725,6 |
9527,4 |
Фонд оплати праці |
млн. грн. |
45467,8 |
67178,5 |
Середньомісячна заробітна плата одного найманого працівника |
грн. |
456,09 |
587,59 |
Операційні витрати на одиницю виробленої продукції |
коп./грн. |
91,8 |
96,0 |
По малих підприємствах | |||
Кількість малих підприємств |
одиниць |
272741 |
283398 |
Кількість малих підприємств на 10 тис. чоловік наявного населення |
одиниць |
57 |
60 |
Середньорічна кількість зайнятих працівників на малих підприємствах |
тис. осіб |
2052,2 |
1978,8 |
Середньорічна кількість найманих працівників на малих підприємствах |
тис. осіб |
2034,2 |
1928,0 |
Середня чисельність найманих працівників на одному малому підприємстві |
осіб |
7 |
7 |
Фонд оплати праці |
млн. грн. |
6541,7 |
7608,9 |
Середньомісячна заробітна плата одного найманого працівника |
грн. |
267,99 |
328,87 |
Операційні витрати на одиницю виробленої продукції |
коп./грн. |
101,4 |
102,9 |
Питома вага малих підприємств до загальних показників по підприємствах - суб’єктах підприємницької діяльності |
|
|
|
за кількістю найманих працівників |
відсотків |
20,9 |
20,2 |
за обсягами виробленої продукції, робіт, послуг (у діючих цінах) |
відсотків |
7,7 |
283398 |
Незважаючи на те, що кредитування населення знаходиться ще на початку свого розвитку, в той же час частка середнього класу серед тих, хто одержує кредит банківський дорівнює 24-25%, іпотечний кредит майже 45-50%[17, c. 11]. У складі кредитів дасть помітну частку складають гроші, запозичені у родичів та знайомих. Частка середнього класу тут порівнює 19-20%. Більш відповідально ставляться представники середнього класу до погашення кредитів, подання податкових декларацій Можна стверджувати, що податкові надходження в державний бюджет значною мірою забезпечують підприємці середнього класу. Однак сплата податків та подача декларацій ще не стала для цих верств населення громадським обов'язком, що певною і мірою пояснюється недосконалістю податкового законодавства, зокрема, його надмірний фіскальній рівень. Тому тінізація доходів спостерігається серед представників підприємців середнього класу, як і інших категорій населення, які займаються дрібним бізнесом Цеп факт відмічають дослідники середнього класу, вважаючи, що середній клас «вписався» у тіньові економічні схеми і не особливо намагається «світитися». В той же час цей клас, хоча і недостатньо чітко сформований, є досить активним провідником інноваційних форм економічної діяльності. Одночасно він виконує функцію «мотиватора» нових форм діяльності, поширюючи підприємницьку діяльність на інші соціальні групи. Тим самим підприємницьку діяльність і можна вважати обмежувачем масштабів бідності саме за показниками доходів.