- •Правові засади підприємницької діяльності
- •1. Теоретичні засади формування правових основи підприємницької діяльності в Україні
- •1.1 Правове забезпечення розвитку підприємництва на сучасному етапі
- •1.2 Суб’єкти та об’єкти підприємницької діяльності
- •1.3 Ліцензування підприємницької діяльності
- •2. Аналітичні аспекти правового регулювання підприємницької діяльності
- •2.1 Дослідження організаційно-правових форм підприємств в Україні
- •2.2 Зміст та структура установчих документів підприємства
- •2.3 Аналіз стану підприємництва в Україні на сучасному етапі
- •3. Проблеми та перспективи вдосконалення правого забезпечення підприємницької діяльності в Україні
1. Теоретичні засади формування правових основи підприємницької діяльності в Україні
1.1 Правове забезпечення розвитку підприємництва на сучасному етапі
Особливості розвитку українських підприємств на сучасному етапі формуються у відповідності зі змінами стратегічних орієнтирів на всіх рівнях господарювання. На регіональному рівні стратегічні орієнтири. незважаючи на складний і суперечливий характер взаємодії, цілком визначають відповідні умови для діяльності підприємств.
Практика підприємницької діяльності в країнах з перехідною економікою засвідчує необхідність самостійного правового забезпечення підприємництва. На етапі становлення ринкової економіки перед державою постають такі основні завдання:
формування нової системи відносин власності, які притаманні змішаній, багатоукладній економіці;
формування основних елементів ринкової інфраструктури;
сприяння становленню підприємництва.
Розвиток національного підприємництва значною мірою залежить від створення відповідної правової бази, яка стимулювала б підприємницьку активність та добросовісну конкуренцію.
Правова база підприємницької діяльності - це сукупність законів, нормативних та інструктивних документів, які визначають порядок створення підприємств, реєстрацію фізичних осіб-підприємців, їхні правові та організаційні форми, порядок організації виробництва, забезпечення його необхідними ресурсами, збут, систему оподаткування, відносини між державою та підприємцями, суб'єктів підприємницької діяльності між собою, а також дають підприємцям певні правові гарантії. [16]
Законодавство у сфері підприємництва має становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності.
У розвинених країнах немає спеціальних законів про підприємництво. Свобода підприємницької діяльності в цих країнах закріплена у конституції, цивільному законодавстві та в інших нормативно-правових актах, що регламентують господарську діяльність.
В Україні, як і в інших країнах з перехідною економікою, необхідність прийняття спеціального закону з питань розвитку підприємництва зумовлена двома причинами: по-перше, необхідністю відмінити існуюче в законодавстві обмеження (до 1991 р. приватна підприємницька діяльність була заборонена); по-друге, необхідністю сформувати правове поле, яке стимулювало б розвиток підприємництва та його підтримку [12, c. 201].
Здійснення підприємницької діяльності регламентує Господарський Кодекс України. Слід зазначити, що неперевершене значення, з погляду нормативно-правового забезпечення, в умовах перехідної економіки має конституційне закріплення свободи підприємництва. Відповідно до Конституції України (ч. 1 ст. 42) [1] кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
В умовах високомонополізованої економіки становлення та розвиток підприємництва як приватного сектору економіки набуває неабиякої актуальності.
Аналіз законодавчого забезпечення розвитку підприємництва в Україні дає змогу зробити такі загальні висновки:
законодавча база, що забезпечує розвиток та регулювання підприємництва в Україні, знаходиться на етапі формування;
недостатні правові гарантії усіх форм власності та захисту приватної власності як основної умови розвитку підприємницької діяльності;
відсутність єдиної державної політики підтримки підприємництва, зокрема малого, відповідної нормативно-правової бази та дійового механізму реалізації такої політики.
Основними недоліками правового забезпечення підприємництва в Україні є:
відсутність єдиної законодавчої стратегії щодо розвитку підприємництва; нестабільність і суперечливість чинної нормативно-правової бази розвитку підприємництва;
практично нефункціонуючий характер багатьох правових актів;
низька виконавська дисципліна щодо нормативно-правових документів;
наявність у законодавстві багатьох нечітких норм, які за бажання можна трактувати по-різному;
необґрунтованість законодавчих обмежень і вимог, що містяться в окремих нормативно-правових актах;
наявність правового нігілізму як антиподу правової культури.