- •1. Комерційний банк: поняття, функції, особливості діяльності
- •2. Класифікація комерційних банків та її вплив на особливості діяльності банків
- •3. Капітал банку його структура і формування
- •4. Активні операції комерційного банку
- •5. Пасивні операції комерційного банку
- •6. Склад та структура ресурсів комерційного банку
- •7. Власний капітал банку: склад, порядок формування
- •8. Форми безготівкових розрахунків та способи платежу.
- •9. Депозитні ресурси комерційного банку
- •10. Розрахункові операції банків
- •11. Касові операції банків
- •12. Векселі: економічна природа та правова основа банківських вексельних операцій
- •13. Операції банків з цінними паперами
- •14. Комісійні та кредитні операції банків з цінними паперами
- •15. Кредитування в іноземній валюті
- •16. Способи захисту від кредитного ризику, які використовуються в комерційних банках.
- •17. Нбу: його задачі, функції, правова основа діяльності
- •18. Кредитування нбу комерційних банків та політика рефінансування
- •19. Депозити та депозитна політика комерційного банку
- •20. Загальна характеристика банківських послуг
- •21. Склад і структура банківських операцій
- •22. Формування власного капіталу комерційного банку. Фактори, що впливають на його розмір
- •23. Резервний фонд комерційного банку, мета і порядок його створення
- •24. Класифікація депозитів та їх характеристика
- •25. Види міжбанківських кредитів
- •26. Готівкові і безготівкові розрахунки, сфера їх застосування
- •27. Кредитний ризик. Способи захисту від кредитного ризику
- •28. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку
- •29. Управління банківською ліквідністю
- •30. Активні і пасивні операції комерційного банку
18. Кредитування нбу комерційних банків та політика рефінансування
Центральний банк надає кредити комерційним банкам на емісійній основі, тобто в процесі кредитування (рефінансування) він емітує (створює) гроші (платіжні засоби обігу). Найбільш поширені способи кредитування (рефінансування) комер¬ційних банків: - редисконтування векселів; - ломбардний кредит (кредит під заставу цінних паперів); - операції РЕПО (купівля у комерційних банків цінних паперів на умовах угоди про зворотний їх викуп). Центральний банк встановлює певні вимоги до тих цінних паперів, які він використовує в процесі кредитування комерційних банків. Як пра¬вило, це повинні бути або державні цінні папери, або першокласні комерційні векселі. Він визначає також умови надання кредиту: розмір про¬центної ставки, ліміт (квоту) кредитування, строки надання кредиту, частку покриття портфеля цінних паперів кредитом тощо. Обсяг і умови кредиту¬вання комерційних банків змінюються залежно від основних напрямків грошово-кредитної політики, яку проводить центральний банк.
Національний банк наділений можливістю надавати комерційним банкам, які переведені у режим фінансового оздоровлення, стабілізаційний кредит. Кредит надасться з метою забезпечення платоспроможності й ліквідності банку і для підтримки заходів фінансового оздоровлення. Строк кредиту визначає Правління НБУ. Стабілізаційний кредит надасться тільки за умови його забезпечення заставою високоліквідних активів ко¬мерційного банку або під гарантію чи поручительство інших фінансове стабільних банків.
19. Депозити та депозитна політика комерційного банку
депозитна політика банку – це стратегія і тактика банку щодо залучення грошових коштів вкладників та інших кредиторів і визначення найефективнішої комбінації її джерел. Мета депозитної політики полягає в досягненні максимального прибутку за всебічного задоволення потреб клієнтів у депозитних послугах. Для отримання прибутку банки використовують залучені кошти юридичних і фізичних осіб для здійснення кредитних та інвестиційних операцій за більш високі процентні ставки. їхня додана вартість створюється шляхом забезпечення розподілу ризику та ліквідності, а також надання інформаційних послуг. Отже, депозитні операції банків тісно пов'язані з активними операціями і відповідно впливають на ефективну діяльність банку.
Для забезпечення ефективної діяльності банків важливим є розроблення оптимальної депозитної політики, яка би враховувала інтереси банку як суб'єкта господарювання, клієнта і економіки країни загалом. У процесі розроблення оптимальної депозитної політики банку потрібно враховувати такі ключові принципи:
- максимізація прибутку;
- диверсифікація банківських ресурсів з метою мінімізації ризику;
- зв'язок депозитних, кредитних та інших операцій банку між собою для підтримки його стабільності, надійності, фінансової стійкості тощо.
Кожен банк індивідуально підходить до формування власної депозитної політики. Тут беруться до уваги умови, за яких банк може проводити депозитні операції, межі депозитних ставок та принципи їх формування, види депозитів, які пропонуються банком, кваліфікація персоналу, який бере участь у депозитній роботі, можливості диверсифікації ресурсів. Депозитна політика повинна бути підпорядкована загальним банківським вимогам, тобто поєднання ліквідності, дохідності і ризику.