- •46. Духовні (інтелектуально-культурні) права та свободи людини і громадянина в Україні.
- •47. Співвідношення національного та міжнародно-првового регулюв-ня прв і свобод людини. Гарантії прв і свобод людини і громадянина в Укр.
- •48.Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.
- •49. Безпосередня демократія, її форми в Укр.
- •50. Референдум: поняття та види. Конституція Укр. Про референдум.
- •51. Виборча система в Україні.
- •52. Основні принципи виборчого права в Укр. Виборчі цензи в Укр.
- •53. Конституційний принцип розподілу держ-ної влади. Система органів держ-ної влади за Конституцією Укр.
- •54. Поняття законодавчої влади. Верховна Рада Укр., її функції та повноваження.
- •55. Законодавчий процес в Україні.
- •56. Голова держави. Президент Укр., його конституційний статус.
- •57. Поняття та структура виконавчої влади. Кабінет Міністрів Укр., його повноваження.
- •58. Прокуратура Укр.,її структура і функції.
- •59. Поняття праоохоронних органів. Система правоохоронних органів в Укр.
- •60. Адвокатура: поняття та місце в системі захисту прав людини. Адвокатура в Укр.
- •61.Поняття судової влади. Судова система Укр.
- •62. Основні засади судочинства в Укр.
- •64. Конституційний статус Вищої Ради юстиції.
- •65. Поняття конституційної юрисдикції . Конституційной Суд Укр-ни.
- •66. Поняття самоврядування. Система органів місцевого самоврядування у Укр-ні.
- •67. Адміністративно-територіальний устрій Укр.: загальна характеристика. Конституційний статус арк
- •68. Порядок внесення змін до Конституції Укр.
- •69. Перехідні положення Конституції Укр., їх зміст.
- •70. Поняття та предмет регулювання цивільного права. Основні джерела цивільного права Укр.
- •71. Право власності в Укр. Захист права власності
- •72. Поняття та види цивільно-правового договору. Цивільно-правова відповідальність в Укр.
- •73. Поняття спадщини. Спадкування за законом і за заповітом.
- •74. Кримінальне право як галузь права. Загальна характеристика Кримінального кодексу Укр.
- •75. Поняття, ознаки та види злочину. Склад злочину.
- •76. Кримінальна відповідальність, її підстави. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.
- •77. Кримінальне покарання, його види.
- •78. Загальна характеристика сімейного права Укр. Шлюб і сім’я в Сімейному кодексі Укр.
- •79. Ум-ви та порядок укладення та припинення шлюбу.
- •80. Особисті й майнові права та обов’язки подружжя в Укр-ні. Шлюбний контракт в Україні.
- •81. Права та обов’язки матері, батька і дитини в Укр.
- •82. Адміністративне право України як галузь права: загальна характеристика.
- •83. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність в Україні.
- •84. Загальна характеристика трудового права України. Трудові правовідносини.
- •85. Поняття і предмет регулювання житлового права України. Право громадян на житло і форми його реалізації.
- •86. Господарське право України: поняття та предмет регулювання. Господарські відносини.
- •87. Поняття та основні види підприємницької діяльності. Законодавство України про підприємницьку діяльність.
- •88. Поняття і предмет регулювання екологічного права. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •89. Соціальний захист, його види. Законодавство України про соціальний захист.
- •90. Загальна характеристика законодавства України про охорону здоров’я.
67. Адміністративно-територіальний устрій Укр.: загальна характеристика. Конституційний статус арк
1)Адміністративно-територіальний устрій України - це обумовлена географічними, історичними, економічними, соціальними, культурними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її території на складові частини - адміністративно-територіальні одиниці (далі - АТО), з метою забезпечення населення необхідним рівнем публічних послуг, раціональної системи управління соціально-економічними процесами, збалансованого розвитку усієї території держави.
2)Автономна Республіка Крим є “невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання” (ст. 134 Конституції України). Отже, Автономна Республіка Крим (АРК) за конституційною природою є формою так званої територіальної (адміністративно-територіальної, регіональної, обласної) автономії, добре відомій світовій практиці державотворення.
Суть територіальної автономії полягає передусім у праві її територіального колективу (громадян відповідної держави, які постійно проживають у межах цієї автономії) і тих органів, які вони обирають, самостійно вирішувати питання, віднесені о відання автономії.
68. Порядок внесення змін до Конституції Укр.
Конституція може бути змінена лише в особливому, закріпленому нею ж порядку, що значно відрізняється від внесення змін до поточного законодавства. Такий порядок закріпле ний в розділі Конституції України ( статті 154-159 ) і має на меті забезпечення стабільності як Основного Закону нашої держави. Водночас він спрямований і на поєднання стабільності та гнучкості (динамізму) конституції, що дає можливість своєчасно на конституційному рівні реагувати на об´єктивні потреби розвитку суспільства й удосконалення державного управління. Саме сталий процесуальний порядок внесення змін до Конституції України забезпечує стабільність правового змісту та можливість часткової зміни певних конституційних положень у разі необхідності.
69. Перехідні положення Конституції Укр., їх зміст.
У Посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2000 р. були визначені конкретні завдання щодо здійснення політичної реформи. Зазначалося, що політична система країни потребує подальших системних змін, які б сприяли прискоренню соціально-економічного розвитку, створили механізми поглиблення демократії, мінімізували негативний вплив на ситуацію в державі корпоративних інтересів та амбіцій політичних сил і груп політичних еліт. Розроблений робочою групою до літа 2001 р. проект концепції політичної реформи був обговорений на науково-практичній конференції "Нові політичні реалії України на рубежі тисячоліть", але так і не був винесений на широке громадське обговорення і в результаті його не вдалося затвердити указом Президента України, як це передбачалося у Посланні.
70. Поняття та предмет регулювання цивільного права. Основні джерела цивільного права Укр.
Цивільне право — це сукупність цивільно-правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності та диспозитивності відносини власності, товарно-грошові відносини, підстави набуття і порядок реалізації та захисту цивільних прав і обов'язків фізичними та юридичними особами, з метою задоволення матеріальних та духовних потреб громадян. Відповідно до ст. 1 Цивыльного кодексу України цивільне законодавство регулює особисті немайнові та майнові відносини.
Джерело права – це форма вираження правових норм, що має загальнообов’язковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках - також звичай та договір.
Джерело права – є нормативні акти, де найвище місце займають закони.
Джерелом цивільного права є і міжнародні договори. Однак для визнання за міжнародним договором правової природи джерела права потрібно, щоб згоду на його обов'язковість було надано ВР України. При цьому він має вищу юридичну силу, порівняно з законами України, тобто якщо в чинному міжнародному договорі, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору (ст. 10 ЦК).
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України