- •46. Духовні (інтелектуально-культурні) права та свободи людини і громадянина в Україні.
- •47. Співвідношення національного та міжнародно-првового регулюв-ня прв і свобод людини. Гарантії прв і свобод людини і громадянина в Укр.
- •48.Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні.
- •49. Безпосередня демократія, її форми в Укр.
- •50. Референдум: поняття та види. Конституція Укр. Про референдум.
- •51. Виборча система в Україні.
- •52. Основні принципи виборчого права в Укр. Виборчі цензи в Укр.
- •53. Конституційний принцип розподілу держ-ної влади. Система органів держ-ної влади за Конституцією Укр.
- •54. Поняття законодавчої влади. Верховна Рада Укр., її функції та повноваження.
- •55. Законодавчий процес в Україні.
- •56. Голова держави. Президент Укр., його конституційний статус.
- •57. Поняття та структура виконавчої влади. Кабінет Міністрів Укр., його повноваження.
- •58. Прокуратура Укр.,її структура і функції.
- •59. Поняття праоохоронних органів. Система правоохоронних органів в Укр.
- •60. Адвокатура: поняття та місце в системі захисту прав людини. Адвокатура в Укр.
- •61.Поняття судової влади. Судова система Укр.
- •62. Основні засади судочинства в Укр.
- •64. Конституційний статус Вищої Ради юстиції.
- •65. Поняття конституційної юрисдикції . Конституційной Суд Укр-ни.
- •66. Поняття самоврядування. Система органів місцевого самоврядування у Укр-ні.
- •67. Адміністративно-територіальний устрій Укр.: загальна характеристика. Конституційний статус арк
- •68. Порядок внесення змін до Конституції Укр.
- •69. Перехідні положення Конституції Укр., їх зміст.
- •70. Поняття та предмет регулювання цивільного права. Основні джерела цивільного права Укр.
- •71. Право власності в Укр. Захист права власності
- •72. Поняття та види цивільно-правового договору. Цивільно-правова відповідальність в Укр.
- •73. Поняття спадщини. Спадкування за законом і за заповітом.
- •74. Кримінальне право як галузь права. Загальна характеристика Кримінального кодексу Укр.
- •75. Поняття, ознаки та види злочину. Склад злочину.
- •76. Кримінальна відповідальність, її підстави. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.
- •77. Кримінальне покарання, його види.
- •78. Загальна характеристика сімейного права Укр. Шлюб і сім’я в Сімейному кодексі Укр.
- •79. Ум-ви та порядок укладення та припинення шлюбу.
- •80. Особисті й майнові права та обов’язки подружжя в Укр-ні. Шлюбний контракт в Україні.
- •81. Права та обов’язки матері, батька і дитини в Укр.
- •82. Адміністративне право України як галузь права: загальна характеристика.
- •83. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність в Україні.
- •84. Загальна характеристика трудового права України. Трудові правовідносини.
- •85. Поняття і предмет регулювання житлового права України. Право громадян на житло і форми його реалізації.
- •86. Господарське право України: поняття та предмет регулювання. Господарські відносини.
- •87. Поняття та основні види підприємницької діяльності. Законодавство України про підприємницьку діяльність.
- •88. Поняття і предмет регулювання екологічного права. Законодавство України про охорону навколишнього природного середовища.
- •89. Соціальний захист, його види. Законодавство України про соціальний захист.
- •90. Загальна характеристика законодавства України про охорону здоров’я.
52. Основні принципи виборчого права в Укр. Виборчі цензи в Укр.
1)Принципи виборчого права – це умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади. Загальновизнані принципи виборчого права зафіксовані у відповідних міжнародно-правових документах. Так ч.3 ст. 21 Загальної декларації прав людини встановлює: « воля народу повинна бути основою влади Уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, що мають проводитись згідно загальним і рівним виборчим правом шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування».
2)Власне, виборчі цензи мають місце і зараз. Наприклад, в Україні правом голосу володіють повнолітні громадяни, тобто діє віковий ценз. Що стосується так званого пасивного виборчого права - права бути обраним, - то тут цензів набагато більше: і високий віковий ценз для президента, і необхідність проживати кілька років в Україні для депутатів, і відсутність непогашених судимостей... Насправді обмеження, які вводяться цими цензами, мало що змінюють у загальній картині: виборче право - і пасивне, і активне (право обирати) - майже ніяк не сприяє оздоровленню політичної системи. Занадто багато людей наділені правом приймати державні рішення (а поставити хрестик у бюлетені - це теж державне рішення), і ліберальна виборча система ніяк не ранжує виборців і тих, хто обирається для вибудовування оптимального державного устрою.
53. Конституційний принцип розподілу держ-ної влади. Система органів держ-ної влади за Конституцією Укр.
жавний орган влади — це відносно самостійна і відокремлена частина єдиної системи органів державної влади, державного механізму, яка створена відповідно до конституції й чинного законодавства, офіційно виступає та діє від імені держави у межах своїх повноважень і встановленого законом порядку, має свій державно-правовий статус, виконує відповідні завдання, функції та політику держави у різних сферах державного та суспільного життя.
Державні органи в правовій демократичній державі, якою є і Україна (згідно зі ст. 1 Конституції України), утворюють у сукупності систему органів державної влади. Система органів державної влади України має відповідні ознаки:
• система юридично оформлених державних органів, тобто таких, що наділені компетенцією (повноваженнями, предметом відання, юридичною відповідальністю) і займаються управлінням суспільством на професійній основі як носії влади;
• система державних органів, що становить собою налагоджену структурну організацію, засновану на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії та орієнтовану на забезпечення реалізації функцій держави;
• система державних органів являє собою організаційну єдність, оскільки органи обираються або створюються іншими; одні керують іншими; одні підзвітні й підконтрольні іншим;
• усі державні органи в Україні діють на основі Конституції та законів України. Акти, прийняті вищими за належністю органами, є обов'язковими для нижчих. Так, Акти Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання міністерствами, місцевими держадміністраціями тощо. Таким чином, між державними органами існує організаційно-правовий зв'язок;
• система органів, кожний із яких має матеріально-технічні засоби для здійснення цих функцій. Але у рамках системи державних органів діяльність державних службовців суворо відмежована від "власності", яка належить їм як суб'єктам;
• система органів влади не є незмінною. Вона модифікується під впливом політичних, історичних, економічних, соціальних та інших факторів. Ця система змінюється разом із розвитком держави. Приміром, конституційна реформа в сучасній Україні привела до зміни повноважень владних органів.