Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

- i i, i

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.06.2015
Размер:
946.84 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Жанна Гущак

БЕЗПЕКА

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

курс лекцій

Дрогобич

2008

ЗМІСТ

 

Лекція №1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності....................................

3

Лекція №2. Психофізіологічні чинники забезпечення безпеки людини..........

17

Лекція №3. Негативні чинники навколишнього середовища...........................

29

Лекція №4.Системи формування здоров'я..........................................................

43

Лекція №5.Безпека харчування............................................................................

55

Лекція №6.Невідкладна допомога при нещасних випадках.............................

71

Лекція №7. Безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму...........

86

Лекція №8. Корпоративна безпека......................................................................

90

Лекція №9. Правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності.93

2

лекція № 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

План лекції

1.Безпека життєдіяльності як категорія.

2.Основні поняття та визначення у навчальному курсі.

3.Класифікація небезпек за джерелами їх походження.

4.Ризик як кількісна оцінка небезпеки.

1. Безпека життєдіяльності як категорія

Людина існує на Землі майже мільйон років і за цей час було створено людське суспільство, побудовані села і міста, промислові підприємства, засоби комунікацій та багато іншого. В організм людини закладені можливості жити до 140 років, зберігаючи розум і фізичну силу для самозабезпечення. Але, на превеликий жаль, існують багато факторів, які скорочують тривалість життя людини, це такі як війни, стихійні лиха, катастрофи. По даних Всесвітньої організації охорони здоров’я на першому місці серед причин смерті людей в побуті є серцево-судинні захворювання, на другому місці - онкологічні захворювання і на третьому місці - нещасні випадки.

Медики усіх країн багато років шукають способи, як скоротити смертність людей від захворювань. Що стосується смертності від нещасних випадків, то вони і в Україні дуже великі. Аналітично-статистичний збірник “Праця та соціальна політика в Україні” за 1999 р. повідомляє, що “у 19911998 роках в Україні від нещасних випадків невиробничого характеру загинули 567,5 тис. осіб. Від травматизму на транспорті померло близько 76 тис. осіб, майже 82 тис. осіб загинули від отруєнь, 108 тис. осіб покінчили життя самогубством, від насильницьких дій постраждали 50,8 тис. осіб, 37,3 тис. осіб утопилися і 12,7 тис. осіб загинули при пожежах”.

Світова статистика свідчить, що причинами 60 80 % нещасних випадків є невміння потерпілих передбачати, розпізнавати, на перший погляд приховану, небезпеку, а також невміння оцінювати ступінь ризику і узгоджувати його зі своїми можливостями.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - наука про комфортну та безпечну взаємодію людей з оточуючим їх середовищем. Завданням цієї науки є розробка методів прогнозування, виявлення та ідентифікації шкідливих факторів і вивчення їх впливу на людей і навколишнє середовище. Разом з тим розробляються заходи і способи захисту людей як в повсякденних умовах, так і в умовах надзвичайних ситуацій (аварії, катастрофи, стихійні лиха, війни).

Загалом курс БЖД ґрунтується на знаннях інженерної психології, фізіології людини, охорони праці, екології та ін. Теоретичним підґрунтям

3

дисципліни є наука про ризик. Складовими елементами є гуманітарні, природні, інженерні науки, науки про людину і про суспільство.

Дисципліна БЖД починається вивчатись у загальноосвітніх школах продовжується в середніх навчальних закладах і вищих навчальних закладах.

Завданнями дисципліни БЖД в вищих навчальних закладах є навчити студентів:

усвідомлювати, що в центрі уваги повинна бути людина як головна цінність держави;

ідентифікувати небезпечні і шкідливі фактори та створювати безпечні умови життєдіяльності людини;

проектувати нову техніку і технологічні процеси з сучасними вимогами екології та безпеки їх експлуатації;

прогнозувати можливу обстановку в умовах надзвичайних ситуацій приймати адекватні рішення щодо захисту населення та персоналу об’єкту від можливих наслідків.

Виходячи з сучасних уявлень безпека життєдіяльності є багатогранним об’єктом розуміння і сприйняття дійсності, який потребує інтеграції різних стратегій, сфер, аспектів, форм і рівнів пізнання. Складовими цієї галузі є різноманітні науки про безпеку. У всьому світі велика увага приділяється вивченню дисциплін, пов’язаних з питаннями безпеки. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків “FORM-OSE”, науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер. До них належать:

гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика);

природничі (математика, фізика, хімія, біологія);

інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка);

науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);

науки про суспільство (соціологія, економіка, право).

Рис. 1. Структура наук про безпеку

Науки про безпеку мають спільну та окремі частини. Гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З

4

цього коріння “проросли” екологічна культура, соціальна екологія та інші науки.

Кроною цього дерева є охорона праці, гігієна праці, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологія, соціальна та комунальна гігієна і багато інших дисциплін.

У деяких підручниках, довідниках і навіть нормативній літературі дається визначення безпеки життєдіяльності як науки, зокрема, науки про комфортну та безпечну взаємодію людини з середовищем, в якому вона перебуває.

Наука – це сфера людської діяльності, функціями якої є опрацювання і теоретичне систематизування об’єктивних знань про світ, а метою - опис, пояснення і передбачення процесів та явищ дійсності, що становлять предмет її вивчення, на основі законів, які вона відкриває. Кожна наука має власний методологічний апарат, структуру досліджень, мову. Наука відрізняється від повсякденної свідомості тим, що вона теоретично обґрунтовує дійсність.

Безпека життєдіяльності зараз формується як наука, яка забезпечує єдиний, загальний, підхід до розробки і реалізації відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

2. Основні поняття та визначення у навчальному курсі

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” розпочнемо з назви, яку складають два слова “безпека” і “життєдіяльність”. Спочатку розглянемо термін “життєдіяльність”.

Хоч поняття життєдіяльності існувало від початку існування людства, сам термін “життєдіяльність” порівняно новий. Цей термін з’явився з появою пілотованої космонавтики, але зараз він все ширше використовується в усіх сферах: ми говоримо про життєдіяльність села, міста, району, навіть про життєдіяльність мікроорганізмів, хоч це, як буде видно з подальшого тексту, не зовсім правильно.

“Життєдіяльність” складається з двох слів - “життя” і “діяльність”, тому з’ясуємо спочатку зміст кожного з них.

Життя - це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя є вищою формою існування матерії порівняно з іншими - фізичною, хімічною, енергетичною тощо.

5

Життя - це особлива форма руху матерії зі специфічним обміном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фізичною і функціональною дискретністю живих істот і їх суспільних конгломератів.

Зцього досить складного визначення виведемо головне: життя можна розглядати як послідовний, упорядкований обмін речовин і енергії.

Невід’ємною властивістю усього живого є активність. “Усі живі істоти повинні діяти або ж загинути. Миша повинна перебувати у стані руху, птах літати, риба плавати і навіть рослина повинна рости” (Селье Г. От мечты к открытию. - М., 1987. - С. 32). Отже, активність є властивістю усього живого, тобто термін “життя” вже деякою мірою передбачає активну діяльність.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Поняття “людина”, “життя” і “діяльність людини” ширше розглянемо у наступному розділі. Зараз же лише зазначимо, що людська активність має особливість, яка відрізняє її від активності решти живих організмів та істот. Ця особливість полягає в тому, що людина не лише пристосовується до навколишнього середовища, а й трансформує його для задоволення власних потреб, активно взаємодіє з ним, завдяки чому і досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Як елемент природи і ланка в глобальній екологічній системі людина відчуває на собі вплив законів природного світу. Водночас завдяки своїй діяльності, яка поєднує її біологічну, соціальну та духовно-культурну сутності, людина сама впливає на природу, змінюючи та пристосовуючи її відповідно до законів суспільного розвитку для задоволення своїх матеріальних і духовних потреб.

Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Що таке “безпека”? Дуже часто можна зустріти визначення безпеки як “такий стан будь-якого об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека!”. Але подібне визначення не може нас задовольнити повністю, оскільки таке розуміння безпеки лише вказує на відсутність джерела небезпеки, тобто воно може характеризувати якусь ідеальну ситуацію, в якій безпека виступає як бажана, але недосяжна мета.

6

Безпеку краще визначити як стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека. Та це визначення, як і попереднє, містить термін “небезпека”, який сам потребує визначення.

Вспеціальній літературі можна зустріти такі визначення:

небезпека - негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричиняти шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;

небезпека - це умова чи ситуація, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, що може спричинити фізичну шкоду, поранення та (чи) пошкодження.

Державний стандарт України 2293-99 визначає термін “безпека” як

стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

У цьому визначенні поняття “безпека” присутній термін “ризик”. Більш детально з поняттям ризику, його вимірюванням та оцінкою ми будемо знайомитись далі. Тут же зазначимо, що ризик виникнення аварій, пошкоджень або виходу з ладу простих технічних пристроїв визначити не досить складно. Для складних же технічних систем, а тим більше для людини чи суспільства ризик - це категорія, яка має велику кількість індивідуальних ознак і характеристик, і математично точно визначити його надзвичайно складно, а інколи неможливо. В таких випадках ризик може бути оцінений лише завдяки експертній оцінці. Тому наведемо ще одне визначення безпеки, яке ми і будемо використовувати надалі.

Безпека - це збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

“Безпека людини” - це поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Безпека людини - невід’ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як “сталий людський розвиток” - такий розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь знання та науковопрактична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

7

3. Класифікація небезпек за джерелами їх походження

Людина на протязі всього свого життя знаходиться в оточенні небезпек. Під небезпекою в дисципліні “БЖД” розуміють будь-які явища, що загрожують здоров’ю, а іноді і існуванню, людини, суспільству і держави в цілому.

Небезпеки за своєю природою можуть бути потенційні (тобто скриті), перманентні (тобто постійні, безперервні) і тотальні (тобто загальні, всеохоплюючі). Таким чином, немає у світі людини, суспільства чи держави, яким би не загрожували небезпеки.

Видів небезпек існує дуже багато. Розглянемо, наприклад, деякі з видів небезпек (за алфавітом): алкоголь, блискавки, вибухи, вібрації, вулкани, газ, гербіциди, дим, електрика, захворювання, зброя, землетруси, інфрачервоне випромінювання, лавини, магнітне поле, мікроорганізми і багато - багато інших.

Щоб зручніше було розібратись у небезпеках, їх краще класифікувати. Так існує класифікація небезпек по походженню: природні; техногенні; антропогенні; біологічні; екологічні; соціальні. Розглянемо ці класи небезпек.

До природних небезпек відносяться стихійні лиха, що створюють безпосередню загрозу для життя і здоров’я людей. Наприклад, землетруси, виверження вулканів, снігові лавини, зсуви ґрунту, повені шторми, блискавки, космічне випромінювання і космічні тіла та багато інших явищ. Стихійні лиха є нормальним явищем природи, але для окремих людей і окремих місцевостей вони стають аномальними і небезпечними. Це відбувається тоді, коли стихійні лиха несуть руйнування в місцях поселення людей, завдають їм великих матеріальних збитків, а іноді і збирають життя людей.

Оцінка природних небезпек показує, що кількість природних явищ на Землі з часом майже не змінюється, але кількість людських жертв і матеріальних збитків постійно зростає. Кожен рік від природних небезпек на Землі гине приблизно одна людина на сто тисяч жителів.

До техногенних небезпек відносяться механічні небезпеки, електромагнітні поля, іонізуючі випромінювання, електричні небезпеки, вибухи і пожежі на виробництві та інші. Механічні небезпеки створюють об’єкти природного та штучного походження, які падають, рухаються або обертаються. Носіями механічних небезпек можуть бути машини і механізми, обладнання, транспорт, будівлі і споруди та багато інших об’єктів, які впливають в силу різних обставин на людину своєю масою, кінетичною енергією або іншими властивостями. До потенційних механічних небезпек відносяться й слизькі тротуари, незачинені каналізаційні люки тощо.

Біологічними небезпеками називають такі, що створюються живими об’єктами, тобто мікроорганізмами, грибами, рослинами, тваринами і нарешті людиною. Усі живі організми, що існують в природі, виконують призначену їм роль, але по відношенню до людини вони можуть бути небезпечними. Так, наприклад, більшість мікроорганізмів виконують дуже

8

важливу роль в кругообігу речовини в природі. Вони використовуються людиною під час виготовлення пива, вина, ліків в харчовій промисловості та ін. Але деякі мікроорганізми викликають хвороби у рослин, тварин і людини. Такі хвороби, як чума, тиф, холера, малярія, туберкульоз в минулі часи забирали тисячі життів людей. І в наші часи залишилось чимало захворювань, що виникають і передаються мікроорганізмами.

Екологічні небезпеки можуть бути обумовлені дією як природних стихійних явищ, так і змінами у природі в наслідок діяльності людини. Екологічні небезпеки призводять до зміни екологічної рівноваги в даному регіоні. Екологічна рівновага обумовлена збереженням циклу кругообігу речовини в природі. Якщо очищувальна властивість оточуючого природного середовища недостатня для нейтралізації забруднень (заражень), то вони починають негативно впливати на здоров’я людей, змінюють рослинний і тваринний світ.

Прикладами дії екологічних небезпек можуть бути:

зміна рослинного і тваринного світу довкола Чорнобильської АЕС після аварії у 1986 році;

зміна клімату, рослинного і тваринного світу у регіоні Аральського моря, після того, як стали забирати у великих кількостях воду з річок Сирдар’я і

Амудар’я для зрошування полів і для Каракумського каналу.

Таким чином, особливістю екологічних небезпек є та, що вони не тільки загрожують людині безпосередньо, але й посередньо, через зміну оточуючого природного середовища і біосфери в цілому.

Соціальними називають небезпеки, які широко поширені в суспільстві або окремих соціальних групах і загрожують життю і здоров’ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди які створюють відповідні соціальні групи, але ці небезпеки загрожують великій кількості людей. Соціальні небезпеки достатньо чисельні. Наприклад, до соціальних відносять всі протиправні (незаконні) форми насильства, вживання речовин, що порушують психічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики), паління, суїциди (самогубство), шахрайство та інші, які здатні заподіяти шкоду здоров’ю людини. До соціальних відносять також небезпеки, що зв’язані з інфекційними захворюваннями типу СНІД або венеричними. Соціальні небезпеки, за розміром територій, які вони охоплюють, поділяються на локальні, регіональні і глобальні. Зокрема, проблеми наркотиків і паління стали глобальними..

Соціальні небезпеки загрожують в першу чергу окремим людям, а коли явище стає масовим, то і суспільству і державі в цілому. Так, наприклад, по даних Міністерства охорони здоров’я країни в нашій країні від захворювань пов’язаних з вживанням тютюну кожен рік вмирають близько 120 тис. чоловік. Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що з палінням пов’язані 90 % випадків раку легень, 75 % - хронічних бронхітів і 25 % ішемічної хвороби серця. За рік у світі тютюн викликає 3,5 млн. смертей, тобто 10 тис. щоденно. До 2002 року паління стане головною причиною смертей і захворювань, забираючи щорічно життя 10 млн. людей, що перевищить кількість смертей від СНІДу, туберкульозу, вбивств, самогубств,

9

дорожньо-транспортних пригод, взятих разом. Розглядаючи різні види небезпек, слід підкреслити, що небезпеки можуть впливати не тільки на фізіологічне здоров’я чи життя людини, але й на її духовне та інтелектуальне життя.

Під небезпеками для духовного та інтелектуального життя слід розуміти такі, що згубно впливають на внутрішній світ людини, погіршують її настрій, знижують духовний імунітет. Наприклад, зараз телебачення України заповнюють фільми з насильствами, вбивствами, тероризмом, що руйнує душі глядачів, позбавляє сенсу не тільки вищі цілі, а й саме існування людини.

Таким чином, загальними наслідками дії небезпек можуть бути депресії, нервові потрясіння, травми, хвороби, інвалідність а іноді і смерть.

Наявність потенційного небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації такого впливу необхідно, щоб виконувались три умови:

небезпека реально існує і діє;

людина знаходиться в зоні дії небезпеки;

у людини недостатньо ефективних засобів захисту від небезпеки.

Будь-яка небезпека реалізується, призводячи до втрати завдяки якоїсь причини або декількох причин. Без причин немає реальної небезпеки.

Таким чином, попередження небезпеки або захист від неї базується на знанні причини. Тому перед тим, як вживати заходи для захисту людей, треба виявити, або ідентифікувати і оцінити небезпеку.

Ідентифікація небезпеки - це процес розпізнання небезпеки, установлення можливих причин, просторових і часових координат, очікуваних масштабів і наслідків небезпеки.

Головне в ідентифікації полягає в установленні причин проявлення небезпеки. А після ідентифікації небезпеки проводять її оцінку. Найбільш розповсюдженим критерієм оцінки небезпеки є ризик.

Таблиця 1

Основні групи факторів небезпек та їх характеристики

Групи факторів

Їх основні характеристики

небезпек

 

 

підвищена швидкість руху повітря

Фізичні явища та

підвищена або понижена вологість

підвищений або понижений атмосферний тиск

об’єкти

конструкції, що руйнуються

 

 

підвищений рівень статичної електрики

Хімічні речовини

Агрегатний стан:

 

твердий

 

рідкий

 

Газоподібний характер дії на організм:

 

токсичні

 

наркотичні

 

подразнюючі

 

задушливі

 

10

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]