- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик
4. Механічні хвилі. Звук
Рис. 289
відхиляються від попереднього напрямку — порушується їх-
не прямолінійне поширення. Заходження хвиль в зону геометричної тіні називається дифракцією хвиль. Якщо лінійні
розміри перешкоди сумірні з довжиною хвиль, то хвилі їх відразу огинають.
Якщо лінійні розміри перешкоди (h) більші за довжину хвилі (λ), то за перешкодою утворюється хвильова тінь (простір, куди хвилі не потрапляють). Якщо h λ, то хвильова тінь простягається від перешкоди на більшу відстань, а за хвильовою тінню хвилі, які обігнули перешкоду, інтерферують.
4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
Звук — це механічні коливання з частотою від 16 до
20 000 Гц, які сприймаються органами слуху людини. Коливання з частотою, більшою від 20 кГц,— ультразвук, меншою від 16 Гц — інфразвук.
Звукові хвилі в повітрі — хвилі поздовжні. Інтенсивність звуку — це енергія, яку звукова хвиля пе-
реносить за 1 с через одиницю площі поверхні, розміщеної нормально відносно напряму поширення:
I |
= |
W |
= |
|
Дж |
= |
|
Вт |
|
|
St |
1 |
м2 с |
1 |
м2 . |
||||||
|
, I |
|
311
Фізика коливань
Інтенсивність звуку прямо пропорційна квадрату амплітуди звукових коливань A2 :
I = 12 ρvω2 A2 ,
де ρ — густина середовища; v — швидкість поширення хви-
лі; ω — циклічна частота хвилі.
Гучність звуку — суб’єктивна характеристика. Вона залежить від інтенсивності звуку, зумовленої амплітудою коливань, а також частотою коливань (слух людини найбільш чутливий до коливань діапазону 1000—4000 Гц). Звукові хвилі, як правило, мають складну форму. Але кожне коливання можна подати як суму сінусоїдних хвиль. Кожна
синусоїдна звукова хвиля називається тоном.
Висота тону залежить від частоти: чим більша частота, тим вищий тон. Музикальні звуки — це періодичні коливан-
ня, що є сумою синусоїдних коливань (тонів). Тон із найменшою частотою називається основним тоном. Останні тони, що супроводжують основний, називаються обертонами або
вищими гармоніками.
Тембр звуку — це характеристика музикального звуку, яка залежить від кількості обертонів, які супроводжують основний тон, від їхніх частот, амплітуд.
Швидкість поширення звукових хвиль збільшується при нагріванні пружного середовища. Швидкість поширення звукової хвилі у повітрі — формула Ньютона—Лапласа:
v = |
γRT |
, де γ = |
cp |
. |
|
Μ |
c |
||||
|
|
|
|||
|
|
|
ν |
|
4.6. Луна. Звуковий резонанс
Луна — це сприймання звукової хвилі, відбитої від перешкод, окремо від звукової хвилі джерела звуку. Якщо пе-
решкода, яка відбиває звук, ближча за 17 м, то хвилі зливаються (протяжний звук) — явище реверберації.
Звуковий резонанс — це явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань тіла А (струни, стовпа повітря тощо), якщо частота вимушених коливань ν, зумовлених звуковою хвилею, наближається до частоти власних коливань тіла ν0 або дорівнює їй (рис. 290).
312
4. Механічні хвилі. Звук
Чим сила тертя середовища |
|
більша, тим амплітуда виму- |
|
шених коливань менша, тобто |
|
якщо Fтер2 > Fтер1 , то A2 < A1. |
|
Мовлення і слух людини зу- |
|
мовлені звуковим резонансом. |
|
Гортанний звук — стовп повітря |
|
в гортані резонує з коливання- |
|
ми голосової зв’язки. Слух — |
|
слухова «струна» в завитку |
|
внутрішнього вуха резонує |
зі |
звуковою хвилею, що дійшла. |
Рис. 290 |
4.7. Приклади розв’язання задач
Задача 1.
Точкове джерело звуку з частотою 680 Гц перебуває в точці A (рис. 291) над відбиваючою поверхнею. Амплітуда звукової хвилі поблизу джерела дорівнює a. Чому дорівнює вона в точці B, якщо швидкість звуку в повітрі 340 м/с?
Дано: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання: |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ν = 680 Гц |
|
|
|
|
|
|
|
|
2,5 ì |
B |
||||
v = 340 м/с |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
||||||
AA = a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
1 ì |
2 ì |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
AB — ? |
|
|
|
Рис. 291 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Довжина |
хвилі: |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
λ = |
v |
, λ = |
|
340 |
м = 0,5 м. |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
680 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
ν |
|
|
||||
|
Геометрична різниця ходу: |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
∆l = (1 м + 2 м) – 2,5 м = 0,5 м. |
|
|||||||
|
Хвильова різниця ходу: |
|
|
|
||||||||||
|
∆l |
− |
1 |
= |
|
0,5 |
−0,5 =0,5 |
|
(втрата півхвилі |
|||||
|
|
2 |
0,5 |
|
при відбиванні). |
|||||||||
|
λ |
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь: хвильова різниця ходу 1/2, отже, AB наближається до нуля.
313