- •Передмова
- •МЕХАНІКА
- •1. КІНЕМАТИКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •1.1. Основні поняття
- •1.4. Прямолінійний рух
- •1.5. Криволінійний рух. Рівномірний рух по колу
- •2. ДИНАМІКА МАТЕРІАЛЬНОЇ ТОЧКИ
- •2.1. Основні закони динаміки. Сила. Рівнодійна сила
- •2.2. Сили в механіці
- •2.4. Алгоритм розв’язання кількісних задач із фізики
- •2.5. Методичні рекомендації щодо розв’язання задач з динаміки
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ В МЕХАНІЦІ
- •3.1. Імпульс тіла. Імпульс сили
- •3.2. Закон збереження імпульсу
- •3.3. Реактивний рух
- •3.4. Енергія. Закон збереження енергії. Види енергії
- •3.5. Види механічної енергії та їх зв’язок з роботою
- •3.6. Механічна робота і потужність
- •3.7. Механічний удар
- •3.8. Прості механізми
- •4. МЕХАНІКА ТВЕРДОГО ТІЛА
- •4.1. Основні поняття
- •4.2. Умови і види рівноваги твердого тіла
- •4.3. Момент імпульсу. Закон збереження моменту імпульсу
- •4.4. Зіставлення рівнянь механіки поступального й обертального рухів (табл. 2)
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ГІДРОСТАТИКА І АЕРОСТАТИКА
- •5.1. Тиск
- •5.2. Закон Паскаля
- •5.3. Гідростатичний тиск
- •5.4. Сполучені посудини
- •5.5. Гідростатичний парадокс
- •5.6. Гідравлічна машина
- •5.7. Закон Архімеда
- •5.8. Умови плавання тіл (табл. 3)
- •5.9. Атмосферний тиск, його вимірювання
- •5.10. Приклади розв’язання задач
- •6. ГІДРОДИНАМІКА І АЕРОДИНАМІКА
- •6.1. Струминна течія рідин і газів
- •6.2. Рівняння Бернуллі
- •6.3. Підйомна сила крила літака
- •6.4. Коефіцієнт лобового опору для тіл різної форми (табл. 4)
- •1. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ БУДОВИ РЕЧОВИНИ
- •1.1. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та їх дослідне обґрунтування
- •2. ВЛАСТИВОСТІ ГАЗІВ (ГАЗОВІ ЗАКОНИ)
- •2.2. Газові закони
- •2.3. Закон Дальтона
- •2.5. Середня довжина вільного пробігу молекул
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. ВЛАСТИВОСТІ ПАРИ
- •3.1. Пара. Випаровування і конденсація
- •3.2. Насичена і ненасичена пара
- •3.3. Вологість повітря (відносна й абсолютна). Точка роси
- •3.4. Кипіння. Перегріта рідина
- •3.5. Приклади розв’язання задач
- •4.2. Поверхнева енергія. Поверхневий натяг
- •4.3. Явище змочування. Капілярні явища
- •4.4. Формула Лапласа
- •4.5. Приклади розв’язання задач
- •5. ВЛАСТИВОСТІ ТВЕРДИХ ТІЛ
- •5.1. Кристалічні та аморфні тіла. Їхні властивості
- •5.2. Типи твердих кристалів
- •5.3. Рідкі кристали
- •5.4. Дефекти кристалічних ґраток
- •5.5. Механічні властивості твердих тіл
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •6. ТЕПЛОВЕ РОЗШИРЕННЯ ТВЕРДИХ І РІДКИХ ТІЛ
- •6.1. Графік залежності потенціальної енергії взаємодії найпростіших молекул від відстані між ними (потенціальна яма)
- •6.2. Лінійне й об’ємне розширення твердих і рідких тіл
- •6.3. Особливості теплового розширення води
- •6.4. Приклади розв’язання задач
- •1.1. Внутрішня енергія ідеального газу
- •1.2. Робота ідеального газу. Її геометричне тлумачення
- •1.5. Питома теплоємність речовини
- •1.6. Питома теплота згоряння палива. ККД нагрівача
- •1.7. Змінювання агрегатного стану речовини
- •2. ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. АДІАБАТИЧНИЙ ПРОЦЕС
- •3. ДРУГИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ. ЕНТРОПІЯ
- •4. ТЕПЛОВІ ДВИГУНИ
- •ЕЛЕКТРОДИНАМІКА
- •1. ЕЛЕКТРОСТАТИКА
- •1.1. Електричний заряд. Закон збереження заряду
- •1.7. Електризація тіл
- •2. ПОСТІЙНИЙ СТРУМ
- •2.1. Електричний струм. Сила струму. Густина струму
- •2.3. Послідовне і паралельне з’єднання провідників
- •2.4. ЕРС. Закон Ома для повного кола. З’єднання елементів
- •2.6. Приклади розв’язання задач
- •3. СТРУМИ ПРОВІДНОСТІ
- •3.2. Струм в електролітах
- •3.4. Струм у напівпровідниках
- •3.5. Струм у вакуумі (струм переносу)
- •3.6. Приклади розв’язання задач
- •4. МАГНЕТИЗМ
- •4.1. Магнітне поле. Магнітна індукція поля
- •4.2. Магнітне поле струму
- •4.3. Дія магнітного поля на рухомий заряд (сила Лоренца) і провідник зі струмом (сила Ампера). Правило лівої руки
- •4.4. Дія магнітного поля на рамку зі струмом. Магнітний потік
- •4.5. Закон взаємодії паралельних струмів
- •4.6. Магнітне поле у речовині
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНА ІНДУКЦІЯ
- •5.1. Явище електромагнітної індукції. Вихрове електричне поле
- •5.3. Індукційні струми в суцільних провідниках
- •5.4. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля
- •5.5. Електромагнітне поле. Теорія Максвелла в якісному вигляді
- •5.6. Приклади розв’язання задач
- •ФІЗИКА КОЛИВАНЬ
- •1. КОЛИВАЛЬНИЙ РУХ
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Гармонічні коливання
- •2. ЗМІННИЙ СТРУМ
- •2.1. Одержання змінного синусоїдного струму. Закономірності змінного струму
- •2.2. Діюче значення змінного струму
- •2.3. Опір змінному струму. Закон Ома для змінного струму
- •2.4. Електричний резонанс. Резонанс напруг. Резонанс струмів
- •2.5. Випрямлення змінного струму
- •2.6. Трансформація змінного струму
- •2.7. Змінний струм високої частоти
- •2.8. Приклади розв’язання задач
- •3. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ
- •3.2. Закономірності вільних електромагнітних коливань. Згасаючі коливання
- •3.3. Отримання незгасаючих електромагнітних коливань
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. МЕХАНІЧНІ ХВИЛІ. ЗВУК
- •4.1. Поздовжні і поперечні хвилі. Промінь. Довжина хвилі. Фронт хвилі
- •4.2. Принцип Гюйгенса
- •4.3. Інтерференція хвиль
- •4.4. Дифракція хвиль
- •4.5. Звук. Звукові хвилі. Інтенсивність, висота і тембр звуку
- •4.6. Луна. Звуковий резонанс
- •4.7. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ
- •5.1. Випромінювання електромагнітних хвиль відкритим коливальним контуром
- •5.3. Принцип радіозв’язку. Модуляція і детектування (демодуляція)
- •5.4. Класифікація радіохвиль і особливості їх поширення
- •5.5. Приклади розв’язання задач
- •ОПТИКА
- •1. ХВИЛЬОВА ОПТИКА
- •1.1. Монохроматичне світло. Заломлення світла
- •1.2. Дисперсія світла
- •1.4. Інтерференція білого світла за Френелем
- •1.5. Інтерференція білого світла за Ньютоном. Кільця Ньютона
- •1.6. Дифракція білого світла
- •1.7. Поляризація світла
- •2. ГЕОМЕТРИЧНА ОПТИКА
- •2.2. Закони відбивання світла
- •2.3. Закони заломлення світла. Повне відбивання світла
- •2.4. Хід променів через плоскопаралельну пластинку, призму
- •2.5. Сферичні лінзи
- •2.6. Око як оптична система
- •2.8. Сферичні дзеркала
- •2.9. Приклади розв’язання задач
- •3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ
- •3.1. Люмінесценція
- •3.2. Інфрачервоні та ультрафіолетові промені
- •3.3. Рентгенівські промені
- •3.4. Спектри випромінювання. Спектри поглинання
- •3.5. Спектральний аналіз
- •1.1. Поняття про простір і час
- •1.2. Постулати СТВ. Перетворення Лоренца
- •1.4. Приклади розв’язання задач
- •2. КВАНТОВА ОПТИКА
- •2.1. Теорія Планка. Імпульс фотона
- •2.2. Фотоефект
- •2.3. Фотоелементи та їх застосування
- •2.4. Світловий тиск
- •2.5. Корпускулярно-хвильовий дуалізм
- •2.6. Хімічний вплив світла. Чорно-біла фотографія. Фотосинтез. Ланцюгові реакції
- •2.7. Приклади розв’язання задач
- •3. ФІЗИКА АТОМА
- •3.1. Планетарна модель атома Резерфорда
- •3.2. Постулати Бора. Борівські орбіти
- •3.3. Атом Гідрогену за Н. Бором
- •3.4. Приклади розв’язання задач
- •4. ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА
- •4.1. Відкриття протона і нейтрона
- •4.2. Теорія будови ядра
- •4.3. Енергія зв’язку ядра. Дефект маси
- •4.4. Природна радіоактивність
- •4.6. Часткове звільнення внутрішньоядерної енергії при екзотермічних ядерних реакціях
- •4.7. Закон радіоактивного розпаду
- •4.8. Приклади розв’язання задач
- •5. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЧАСТИНКИ
- •5.1. Фізика елементарних частинок
- •5.2. Приклади розв’язання задач
- •Предметний покажчик
5. Властивості твердих тіл
Матеріали, що виявляють властивості пружності під час значної деформації, називаються пружними (наприклад
гума, сталь).
5.6. Приклади розв’язання задач
Задача 1.
До сталевого стрижня перерізом 2 см2 і завдовжки 0,5 м підвішено вантаж масою 5 т. Який запас міцності має стрижень, якщо межа міцності (руйнуюча напруга) при розтягу для сталі 1,25 109 Па? Яке відносне подовження стрижня? Яка енергія пружної деформації стрижня? (Масою стрижня знехтувати.)
Дано: |
|
|
|
|
|
СІ: |
|
|
|
|
||||||||||||
S =2 см2 |
|
|
|
|
|
S =2 10−4 м2 |
|
|||||||||||||||
l0 |
= 0,5 м |
|
|
|
|
|
l0 |
= 0,5 м |
|
|||||||||||||
m |
=5 т |
|
|
|
|
|
m |
=5 103 кг |
|
|||||||||||||
mстрижня = 0 |
|
|
|
|
|
mстрижня = 0 |
|
|||||||||||||||
|
Eсталі |
=2,2 1011 |
Па |
|
|
Eсталі |
=2,2 1011 |
Па |
||||||||||||||
σм. м |
=1,25 109 |
Па |
|
|
σм. м |
=1,25 109 |
Па |
|||||||||||||||
|
n — ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
ε |
|
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
W |
П |
— ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’язання: |
|
||||||||||||
|
|
|
Допустима механічна напруга: |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
σдоп = |
F |
|
, а F = mg , |
|
|||||||||
отже, |
|
|
|
S |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
mg |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
σдоп |
= |
|
, |
(1) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
σм. м |
|
σм. мS |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
S |
|
||||||
n = |
= |
— запас міцності. |
(2) |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
σдоп |
mg |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Відносне подовження стрижня визначимо із закону |
|||||||||||||||||||
Гука: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
σдоп |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ε |
|
= |
, |
(3) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
E |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ст |
|
|||
оскільки деформація пружна. |
|
|
|
|
179
Молекулярна фізика
Підставивши у формулу (3) значення допустимої механічної напруги, дістанемо:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ε |
|
= |
|
|
mg |
|
|
|
. |
|
|
(4) |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
SE |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ст |
|
|
|
|
|
|
|||||
Енергію пружно деформованої сталі обчислимо за фор- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
мулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆ |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
F |
|
∆l |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
W |
= |
|
k l |
|
|
= |
|
|
|
|
|
пр |
|
|
. |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Π |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Оскільки Fпр = mg , а ∆l = l0 |
|
ε |
|
, то |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
WΠ = |
|
mgl0 |
|
|
|
|
ε |
|
. |
(5) |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Підставивши в (5) значення |
|
ε |
|
|
із (4), дістанемо: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
W = |
(mg)2 l0 |
. |
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Π |
|
|
2SEст |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обчислення: |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
= |
|
Па |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 — безрозмірна величина, |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Па |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
{n } = |
|
1,25 109 2 10−4 |
|
|
≈ 5,1 , |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
5 103 9,8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
ε = |
|
кг м м2 |
|
= |
1 — безрозмірна величина, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
м2 с2 Н |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
{ε } = |
|
|
|
5 103 9,8 |
|
≈ 1,1 |
10−3 |
, |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
−4 |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2,2 10 2 10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
W |
|
= |
|
кг2 м2 м м2 |
= Дж , |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
П |
|
|
|
|
|
|
м2 с2 Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
{W |
} = |
|
|
(5 103 9,8)2 0,5 |
|
|
≈ 14. |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
П |
|
|
|
|
|
|
2 2,2 1011 2 10−4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Відповідь: n = 5,1, |
|
|
ε |
|
≈ 1,1 10−3 , W ≈ 14 Дж. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П |
|
|
|
|
|
Задача 2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Межа пружності сталі 5,72 108 Па. Якою буде деформація (пружною або пластичною), якщо сталевий дріт завдовжки 3 м з перерізом 1,2 мм2 під дією розтягуючої сили
180
5. Властивості твердих тіл
подовжується на 8 мм? Під дією якої сили відбувається така деформація? Модуль Юнга для сталі E =1,96 1011 Па.
Дано: |
|
|
СІ: |
|||||||||
|
||||||||||||
S =1,2 мм2 |
|
|
S =1,2 10−6 м2 |
|||||||||
σпр =5,72 108 Па |
|
|
σпр =5,72 108 Па |
|||||||||
l0 =3 м |
|
|
l0 =3 м |
|||||||||
∆l =8 мм |
|
|
∆l0 =8 10−3 м |
|||||||||
Eсталі =1,96 1011 Па |
|
|
|
Eсталі =1,96 1011 Па |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якою буде ця деформація |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
(пружною або пластичною)? |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
F — ? |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Розв’язання: |
||||||||||||
Для визначення виду деформації в дроті обчислимо на- |
||||||||||||
пругу σ за законом Гука: |
|
|
|
|
|
|
||||||
σ = |
|
ε |
|
E = |
|
|
∆l |
|
|
E , |
||
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|||
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
σ порівнюємо з межею пружності σпр і доходимо висновку, якою є деформація.
Для визначення сили, що спричиняє деформацію, ско-
ристаємося формулою механічної напруги: |
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
σ = |
|
F |
|
F = σS = |
|
∆l |
|
|
ES , |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
S |
|
l |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
∆l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
F = |
|
|
E S — сила, яка спричиняє деформацію. |
||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||
|
l |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
Обчислення: |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
м |
|
Па = Па |
, |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
м |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
σ = |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
{σ} = |
8 |
10−3 |
|
|
|
|
|
|
|
11 |
|
|
|
8 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1,96 10 |
≈ |
5,23 10 |
|
. |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
σ < σпр , отже, деформація пружна: |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
м |
|
Па |
|
м |
2 |
= Н , |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
м |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
F |
|
|
|
|
|
{ F} =5,23 108 1,2 10−6 ≈6,27 102 .
Відповідь: деформація дроту пружна; сила F, яка спричиняє деформацію дроту, приблизно дорівнює 627 Н.
181