Способи формування самостійності учнів під час вивчення математики
1. Класифікація самостійних робіт
Для організації самостійної роботи з математики досить важливим є розуміння учителем її структурних елементів. Структуру ж самостійної роботи визначають змістовна, процесуальна, мотиваційна сторони навчально-пізнавальної діяльності школярів. У процесі підготовки самостійної роботи вчитель математики турбується за всі сторони діяльності учнів, тому що вони однаково важливі. Єдність цих сторін визначає вибір способів розв’язання прикладу, шляхи міркування під час доведення теореми, розв’язання задачі. Взаємозв’язок цих сторін є однією з умов успішного досягнення результату.
Успішній організації самостійної роботи на уроці та вмілому управлінню пізнавальною діяльністю під час її виконання повинні сприяти чітко сформульовані вимоги до проведення цього виду навчання:
Кожна самостійна робота організовується, виходячи із мети уроку,
формування і розвитку розумової діяльності учнів.
Самостійні роботи повинні бути переважно навчаючими, а не
контролюючими.
Завдання на самостійну роботу повинні бути частіше
індивідуальними.
Завдання можуть складатись із:
системи вправ-питань, на які потрібно дати письмові або усні
відповіді;
системи вказівок (прочитайте…, порівняйте …, узагальніть …, складіть …, намалюйте …, побудуйте …);
набору задач і короткого викладу теоретичних підказок (вказівок 1-го рівня, 2-го рівня).
При виконанні самостійної роботи обов’язково враховуються
індивідуальні особливості учня. Вони у процесі виконання роботи повинні просуватись у відповідності із своїми пізнавальними можливостями.
Самостійні роботи повинні бути різноманітними.
Необов’язково повністю розв’язувати кожну задачу із завдання.
Іноді достатньо обмежитись планом чи схемою розв’язування.
2. Види самостійних робіт учнів на уроках математики
Самостійну роботу ми проводили майже на кожному уроці. Найбільш часто використовується нами три види робіт: тренувальні роботи за взірцем, напівсамостійні роботи, пошукові роботи із вказівками. Організація кожного із цих видів може здійснюватись різними способами. У самостійній роботі, як і в кожному методі навчання , є схема:
Вчитель
Зміст навчання Керування
пізнаваль- … Учень
(задача) ною самостійністю учнів
Елементи цієї структури досить рухомі. На місце вчителя може ставати учень, або декілька учнів (що знають спосіб розв’язування задачі або в діловій грі). Задача тим, що навчаються може видатись по-різному; змінним також є управління навчальною діяльністю учнів. враховуючи все це і певним чином змінюючи компоненти цієї схеми, можна видозмінювати процес навчання, а значить впливати таким шляхом на активність самих учнів.
Тренувальні самостійні роботи
Тренувальні самостійні роботи за взірцем використовуються для
закріплення знань та вироблення умінь розв’язувати задачі певного типу.
Загальна схема такого виду роботи:
а) розв’язується задача фронтально (вона і є взірцем);
б) аналогічну або задачу такого ж класу вимагається розв’язати самостійно.
Змінювати форму самостійної роботи можна вже виходячи із способу подачі взірця:
запис на дошці розв’язаної в розгорнутому виді задачі – взірця
залишається;
цей запис витирається;
розв’язання задачі (в розгорнутому виді, в згорнутому виді, пише
план розв’язання);
проектується на екран;
пропонується учням на карточках;
з розв’язком задачі можна ознайомитись у навчальному посібнику.
Уже на даному етапі ми прагнемо не лише тренувати тих, що вчаться розв’язувати типові задачі, але і розвивати їх мислення; згорнутий розв’язок треба розгорнути, прослідкувати ланцюг умовиводів, розв’язок потрібно зрозуміти, засвоїти, перенести в іншу ситуацію.
Таким чином, в залежності від форми подачі взірця, в залежності від того, ким він виконується (вчителем чи учнем), від того, як сприймають учні, ми маємо різні можливості побудови цього виду роботи.