4. Загальні відомості про об’ємні гідроприводи.

Під об’ємним розуміють такий гідропривод, основою якого є об’мна гідропередача. Об’ємний гідропривод складається з гідропередачі,пристроїв керування,допоміжних пристроїв і гідроліній (рис.1.1).

В склад деяких об’ємних гідропередач входить гідроакумулятор. Крім того в склад гідропередач можуть входити також гідро перетворювачі - об’ємні гідромашини для перетворення енергії потоку робочої рідини з одними значеннями тиску Р і розтрати Q в енергію другого потоку з другими значеннями P і Q .

Пристрої керування призначені для керування потоком або іншими пристроями гідропривода. При цьому під керуванням потоком розуміється зміна або підтримка на певному рівні тиску і розхід в гідросистемі, а також зміна напрямку руху потоку робочої рідини.

Рис. 6. Схема об’ємного гідроприводу

До пристроїв керування відносяться:

гідророзподільники,які слугують для зміни напрямку руху потоку робочої рідини ,забезпечення потрібної послідовності вмикання в роботу гідродвигунів, реверсування руху їх вихідних ланок.

регулятори тиску,призначені для регулювання тиску робочої рідини і гідросистемі;

регулятори розходу,з допомогою яких керують потоком робочої рідини;

гідравлічні підсилювачі,необхідні для керування роботою насосів,гідро двигунів та інших пристроїв керування за допомогою робочої рідини з одночасним посиленням потужності сигналу керування.

Допоміжні пристрої забезпечують надійну роботу всіх елементів гідропривода.До них відносяться кондиціонери робочої рідини,ущільнювачі,які забезпечують герметичність гідросистеми, гідравлічне реле тиску, гідроємкості.

Гідролінії (труби,рукава високого тиску,канали і з’єднання) призначені для проходження робочої рідини по ним в процесі роботи об’ємного гідроприводу. Незалежно від свого призначення гідролінії, які входять в загальну гідросистему, поділяються на всмоктуючі,напірні,зливні,дренажні і гідролінії керування.

4.1. Принцип дії і характеристики об’ємних гідроприводів

В об’ємному насосі переміщення рідини здійснюється шляхом витіснення її з робочих камер визискувачами,а в об’ємному гідродвигуні рух веденої ланки здійснюється в результаті наповнення рідиною робочих камер і переміщення витисняючих тіл.

Об’ємна гідропередача складається з об’ємного насоса і об’ємного гідродвигуна.

Об’ємні гідропередачі встановлюють кінематичні зв’язки між ведучою і веденою частинами. Це означає,що вони можуть підтримувати на веденому валі різну задану швидкість незалежно від зміни навантаження.

Не маючи жорсткого механічного зв’язку між ведучою і веденою частинами, об’ємні передачі допускають розміщення валів на значній відстані один від одного,під кутом і в різних площинах,допускають зміну обертового руху в поступальний і навпаки.

Мала інерційність гідропривода пояснюється тим,що відношення крутного моменту до маховика у гідро двигуна значно більше,ніж у електродвигуна.Для створення крутного моменту електродвигуна можна реалізувати максимальну електромагнітну напругу в 15—16 кГ/см².

В гідро двигунах для реалізації крутного моменту можна використовувати тиск рідини 100,200,500 кГ/см².Таким чином,в гідро двигунах відношення в 10 раз більше,ніж у електродвигунів.