![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Дрогобицький державний педагогічний університет
- •Зм і с т
- •Розділ 1. Зарубіжна архітектура
- •2.Засоби художньої виразності архітектурного твору
- •3.Витоки архітектури. Менгіри, дольмени, кромлехи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Стародавнього царства. Феномен єгипетської монументальної архітектури
- •3.Архітектура Середнього царства
- •4.Нові типи храмового будівництва в епоху Нового царства
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура періоду архаїки (8 – 6 ст. До н.Е.)
- •3.Архітектура грецької класики (5–4ст.Дон.Е.). Синтез архітектури і скульптури в Акрополі
- •4.Архітектура епохи еллінізму (2 пол. 4 ст. До н.Е. – 30 р. До н.Е.)
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура доби Римської республіки (510 – 31 pp. Дон.Е.)
- •3.Архітектура Римської імперії
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Китаю (5 ст. До н.Е. – 18 ст.)
- •Контрольні запитання та завдання
- •1.6. Архітектура Середньовіччя
- •2.Романська архітектура
- •3.Архітектура готики
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура Раннього Відродження
- •3.Архітектура Високого Відродження
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура бароко Італії, Австрії, Німеччини
- •2.Основні риси архітектури класицизму
- •4.Раціональність архітектури класицизму
- •5.Тенденції еклектики в архітектурі 19 ст.
- •6.Архітектура у стилі модерн (сецесія)
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Функціоналізм як узагальнення новаторських пошуків
- •3.Ранній період творчості Ле Корбюзьє
- •4.Діяльність об’єднання і школи «Баухаус»
- •5.Еволюція ідей функціоналізму
- •6.Розвиток ідей органічної архітектури у творчості ф.Л.Райта у 1930– 1950-х рр.
- •7.Архітектурний регіоналізм у Японії. Творчість к.Танге
- •8.Творче розмаїття у світовій архітектурі другої пол. 20 ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Розділ 2. Архітектура України
- •2.Архітектура Скіфії
- •3.Архітектура античних міст-полісів Північного Причорномор’я
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Кам’яна культова архітектура
- •3.Оборонне та кам’яне цивільне зодчество
- •4.Архітектурно-стильові відмінності споруд Галицько-Волинського князівства
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Замкова архітектура
- •3.Готичні елементи в архітектурі України. Архітектурні пам’ятки Дрогобича доби Пізнього Середньовіччя
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Оборонна архітектура
- •3.Ренесансна архітектура Львова
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Архітектура бароко Гетьманщини та Слобожанщини
- •3.Мазепинське бароко
- •3.Розвиток архітектури бароко 18 ст.
- •4.Дерев’яна культова архітектура бароко
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.Палацові комплекси та паркові ансамблі Поділля й Волині
- •3.Пам’ятки архітектури класицизму у Львові
- •4.Архітектура класицизму Лівобережжя, Слобожанщини та півдня України
- •5.Класицистична архітектура Києва
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.7. Архітектура другої половини 19 – 20 ст., початку 21 ст.
- •2.Архітектура Львова у другій половині 19ст.
- •3.Поширення модерну. Специфіка національного модерну
- •4.Архітектура другої половини 20 – початку 21 ст.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Перелік питань для самостійної роботи студентів із навчальної дисципліни «Історія архітектури»
- •Використана література
- •Навчальне видання
5.Класицистична архітектура Києва
Реконструкція Києва (1787) проводилась за генеральним планом, провідним виконавцем якої був архітектор Андрій Меленський, учень Джакомо Кваренгі. У творчості цього архітектора знайшов втілення стиль класицизму. Як губернський архітектор, він упродовж 1799 – 1829 pp. працював над реалізацією плану перетворення Києва, об’єднавши три великі його райони – Старе княже місто, Подол і Печерськ, що перетворило столицю на сучасне європейське місто. А. Меленський визначив головну магістраль Києва – Хрещатик із прилеглими вулицями, які почав забудовувати, творчо використовуючи складний рельєф території. Із приєднанням 1793 р. до Правобережної України Київ втратив прикордонний характер, отримавши умови для економічного та культурного розвитку. На той час місто було переважно дерев’яним. Пожежа 1811 р. знищила Подол, де ще дотримувались давнього планування (вузькі й криві вулиці, торгова площа з магістратом у центрі). Новий план Подолу опрацював петербурзький архітектор В.Гесте за сприяння А.Меленського. Відповідно цей район Києва суттєво змінився: чіткий розподіл на квартали, прямі й широкі вулиці, житлові будинки зі зразковими стильовими фасадами, але позбавлені помпезності, дво-, триповерхові. На Подолі було збудовано чимало громадських і торгових споруд, серед яких вирізнявся Контрактовий будинок (архітектор В. Гесте, 1815 – 1817) – типовий взірець цивільної архітектури класицизму. Споруду було побудовано для контрактових ярмарків, тут укладалися торговельні угоди, давали концерти й вистави. У плані Контрактовий будинок – це витягнутий прямокутник. Головний фасад будівлі оформлений чотириколонним доричним портиком, увінчаним трикутним фронтоном. Центральні ділянки північного і західного фасадів прикрашені портиками пілястрів дорійського ордеру, східний фасад – портиком з тричетвертних колон. Стіни першого поверху прикрашає стрічковий руст.
У стилі класицизму був також зведений Гостиний двір. У цьому районі Києва А. Меленський добудував нові корпуси Флорівського монастиря – двоповерхові келії, господарські споруди та резиденцію ігумена, у центрі монастиря – церкву Воскресіння Христового (1820). А. Меленський був прихильником збереження унікального природного оточення міста. Архітектор прикрасив Київ кількома пам’ятниками, це – «Магдебурзька колона» (1802) із нагоди повернення Києву права міського самоврядування, що являє собою тосканську колону, постаментом якої є три арки на цегляній основі, завершенням колони є хрест на золотій кулі; та мавзолей «Аскольдова могила» (1809 – 1810; на місці, де, за переказами, нібито було поховання київського князя Аскольда) у вигляді церкви-ротонди, оперезаної колонадою.
Після А. Меленського губернським архітектором став П. Дубровський, прихильник класицизму. Він затвердив новий генеральний план розбудови міста (1837). З’явилися площі та вулиці, зокрема паралельна до Хрещатика – Володимирська, а також нові, масштабніші споруди – Київський університет (1837 – 1843, архітектор В. Беретті), Інститут шляхетних дівчат (1839 – 1843, архітектор В. Беретті).
Споруда університету належить до найзначніших будов періоду класицизму. Зведений у 1837 – 1843 pp. за проектом архітектора Вінченцо Беретті, будинок складається з чотирьох триповерхових корпусів, що творять прямокутний двір. Головний вхід із Володимирської вулиці оформлений восьмиколонним іонійським портиком. Усі приміщення перекриті хрестовинами або півциркульними склепіннями. Фасади оформлені стримано, цокольний поверх рустований, два верхні поверхи розділені широким фризом із глухою балюстрадою під вікнами. Усі об’єми завершені класичним антаблементом. Університет, на відміну від інших пам’яток класицизму, що пофарбовані білим або біло-жовтими тонами, має червоний колір стін, а бази колон, капітелі, модульйони і карнизи, відлиті з чавуну, – чорний. Університетський фасад з протилежного боку, від Ботанічного саду (заснований 1841 р.), не повторює парадного. Він стриманіший, портик шестиколонний, із фронтоном, будинок має фланкуючі ризаліти з боків.
Активний розвиток архітектури у стилі класицизму не загальмував традиційного спорудження дерев’яних церков по всій території України, особливо у другій половині 18 ст. Класицизм певною мірою сприяв активізації церковного будівництва, в якому виявився тривалий національний будівничий досвід.
Отже, в архітектурі 18 – поч. 19 ст. переважав стиль класицизму. Національна своєрідність українського класицизму виявилась у збереженні кольорової гами споруди, типової для бароко, – блакитної з білим і золотим. У класицистичному стилі зводилися житлові споруди, адміністративні установи, освітні заклади і театри.