Тема 3. Страхові ризики та методика їх оцінки

План:

1.Поняття страхового ризику. Класифікація страхових ризиків.

2 Оцінка ризиків у страхуванні

3 Управління страховими ризиками

1. Поняття страхового ризику. Класифікація страхових ризиків.

Під ризиком розуміють ймовірність отримання збитків чи недоотримання прибутку в порівнянні з прогнозованим варіантом. Під ризиком зокрема розуміють можливість потенціальної, вірогідної втрати ресурсів, що виникає при будь-яких видах діяльності, пов`язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерцією. Ризик - це непевність у майбутньому або невизначеність розвитку економічної системи. Існують різні системи класифікації ризику.

Перша система класифікації як класифікаційну ознаку розглядає тип активу, що викликає ризик. Такими активами можуть бути господарчі активи чи фінансові активи. Відповідно вирізняють комерційні ризики та фінансові ризики. Комерційні ризики пов’язані з можливістю втрат, що випливає зі специфіки тих чи інших господарчих операцій. Фінансові ризики пов’язані з вірогідністю втрат грошових сум чиїх недоотримання. Фінансові ризики є часткою комерційних.

Джерелами виникнення комерційних ризиків можуть бути:

• зміни навколишнього економічного середовища, що, в свою чергу, змушує підприємця або його партнерів змінювати умови домовленостей ( збільшення цін, зміна податкового законодавства, соціально-політичної ситуації, і т.ін.);

• поява більш вигідних пропозицій (можливість досягти більш вигідних домовленостей, збільшення чи зменшення строку дії вже діючих домовленостей, зміна умов вже діючих домовленостей і т.ін.);

• зміни в поведінці та вимогах партнерів (внаслідок підвищення статусу, накопичення позитивних результатів діяльності, зміна орієнтації і т.ін.);

• зміна умов обігу товарних, фінансових та трудових ресурсів між підприємствами.

Друга система класифікації як класифікаційну ознаку вирізняє можливе кількісне значення втрат, що наступають внаслідок дії ризику. Розглядають ризики чисті та спекулятивні. Чисті ризики пов’язані з можливістю втрат чи нульового результату, спекулятивні ризики - з ймовірністю отримати як позитивний, так і негативний результат. До чистих ризиків належать природні ризики, екологічні, політичні, виробничі, торгівельні та інші (форми прояву ризику). Фінансові ризики – ризики спекулятивні. Інвестор, що здійснює вкладення капіталу знає, що для нього можливі два результати: прибуток чи збитки. Під фінансовими ризиками розуміють вірогідність отримання несподіваних фінансових втрат (зменшення прибутку, грошових находжень, втрати капіталу і т.ін.) в ситуації невизначеності умов фінансової діяльності підприємства. Особливістю фінансового ризику є ймовірність отримання втрат внаслідок проведення операцій в фінансово-кредитній сфері та на біржі, здійснення операцій з цінними паперами, тобто ризик випливає з самої природи цих операцій. Фінансовий ризик виникає у сфері відносин підприємства з фінансовими інститутами. Фінансовий ризик може бути визначений як рівень певної фінансової втрати, що виражає себе: а) в можливості не досягнути бажаної мети; б) невизначеності прогнозованого результату; в) в суб’єктивності очікування прогнозованого результату.

Фактором, що викликає ризикованість вкладень, є невизначеність економічного середовища у часі. При цьому невизначеність розуміється як якісна характеристика економічного середовища, що проявляє себе через неможливість точного прогнозу стану економічної системи чи її сегментів через певний проміжок часу.

Ризик, як правило, розглядають у часі. Чим далі горизонт планування ризику, тим менш він прогнозований, оскільки розмах варіації та стандартне відхилення збільшуються.

Загальний ризик складається з двох частин: диверсифікованого та недиверсифікованого. Диверсифікований (несистематичний) ризик може бути елімінований за рахунок диверсифікації активів. Недиверсифікований (несистематичний) ризик не може бути зменшений за рахунок реструктуризації активів. Взаємозв`язок між цими типами ризику можна відобразити за допомогою графіку. Систематичний ризик характерний для всіх учасників фінансової діяльності та всіх видів фінансових операцій. Він виникає при зміні окремих стадій економічного розвитку країни, зміні кон`юктури фінансового ринку та в інших аналогічних випадках, на які підприємство вплинути не може. До цієї групи ризиків належать Інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик,, податковий ризик та частково інвестиційний ризик (при зміні макроекономічних умов інвестування). Несистематичний ризик залежить від власної діяльності підприємства. Він може бути пов`язаний з некваліфікованим фінансовим менеджментом, неефективною структурою активів та капіталу, вибором високоприбуткових, а отже і високоризикованих операцій та іншими аналогічними факторами, негативні наслідки від яких можна значно зменшити за рахунок управління фінансовими ризиками.

Ризик – передумова виникнення страхових відносин, без нього не існує страхування, немає страхового інтересу. Ризик викликає потребу у страхування.

У страхуванні ризик визначається декількома основними поняттями.

По-перше, ризик - це конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), на випадок яких проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Він виражає потенційну можливість виплати страхового відшкодування (страхової суми).

По-друге, ризик пов'язаний з конкретним об'єктом щодо якого визначаються чинники ризику.

По-третє, ризик - це розподіл між страховиком і страхувальником негативних економічних наслідків у страховому випадку.

У страхуванні ризики класифікують на дві великі групи: страхові; нестрахові (не включені в договір страхування).

Найбільш точно та лаконічно цю різницю зазначено в Законі України "Про страхування": ""Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання."

Найбільш численну групу складають ризики, які можна застрахувати. Щоб встановити, чи є даний ризик страховим застосовують такі критерії: ризик, що включається в розмір відповідальності страховика, має бути з високим рівнем ймовірності; ризик має виступати як випадковий, тобто небезпека не повинна бути відома ні в просторі, ні за часом, ні за розміром; настання страхового випадку, яке виражається в реалізації ризику, не повинно залежати від волевиявлення страховика або інших зацікавлених осіб; страхова подія не може мати розмірів катастрофічного лиха, тобто охоплювати масу об'єктів у рамках величезної страхової сукупності, спричинюючи масові збитки.

Сукупність страхових ризиків складає обсяг страхової відповідальності за договором страхування, який виражається за допомогою страхової суми договору. Ціна ризику в грошовому виразі оцінюється тарифною ставкою, яка, переважно, розраховується на 100 грошових одиниць страхової суми або в процентах до її абсолютної величини.

Слід пам'ятати, що страхується "ризик", а не те, що повинно неминуче статися. Перелік ризиків, охоплених страхуванням, повинен бути суворо обумовлений в правилах страхування. "

При ймовірності 1 - існує стовідсоткова гарантія того, що певна подія станеться, а при ймовірності 0 - можна стверджувати про неможливість її настання. Чим менша вірогідність ризику, тим легше й дешевше можна організувати його страхування. Значна ймовірність ризику передбачає високу вартість страхового захисту.

Тільки одна або декілька ризикових обставин призводять до реалізації ризику, що означає настання страхового випадку.

Страховий випадок - подія, передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій особі або третій особі.

Страховий випадок може мати місце стосовно одного або безлічі об'єктів страхування в межах певної страхової сукупності, що призводить до кумуляції ризику, тобто викликає катастрофічний ризик.

Основними характеристиками ризику, які мають важливе значення для страхування є:

• частота настання події щодо місця та часу - визначає ступінь настання страхових випадків за тим чи іншим видом страхування. Розраховується як відношення числа страхових випадків до кількості договорів страхування або кількості застрахованих об'єктів за певним видом страхування. Об'єкти, що пропонуються на страхування, від­різняються різним ступенем небезпеки. На практиці спостерігаються періоди різкого підвищення страхового ризику, коли значно зростає кількість несприятливих подій із негативними наслідками;

• важкість наслідків (величина збитку) - визначається як матеріальний збиток, нанесений страхувальнику внаслідок страхового випадку. На основі величини збитку (із врахуванням системи страхового забезпечення) виконуються розрахунки страхового відшкодування.