1. Реструктуризація активів та структурна перебудова виробництва:

• закриття нерентабельних структурних підрозділів та філій;

• перепрофілювання на прибуткові види діяльності;

• продаж частини фінансових вкладень концерну в корпоративні права інших підприємств.

2. Заходи щодо зниження витрат:

• довгострокові програми зниження витрат виробництва та поліпшення їх структури;

• програми ощадливого використання всіх наявних ресурсів;

• скорочення непродуктивних робочих місць (до кінця 1980 року їх було скорочено близько 13 000).

3. Реструктуризація пасивів.

Позачергові збори акціонерів, маючи на меті вирівняти незадовільні позиції балансу та мобілізувати фінансові ресурси для здійснення організаційно-технічних санаційних заходів, прийняли рішення про двоступінчасту фінансову санацію підприємства. У процесі реструктуризації пасивів було виконано описану далі роботу.

3.1. Щоб «оздоровити» баланс, статутний капітал було зменшено у відношенні 3:1 конверсією (об’єднанням) акцій. Відповідний санаційний прибуток досяг 620 млн DM, і його було спрямовано на покриття балансових збитків.

3.2. Далі статутний фонд збільшували у відношенні 1 : 1 емісією додаткових акцій; курсом емісії — 150 DM за одну акцію номінальною вартістю 50 DM. Через неможливість вільного розміщення нових акцій на ринку капіталів за таким високим курсом емісії (300% до номіналу) уся емісія була викуплена банківським консорціумом, члени якого були засновниками концерну. Саме тому на загальних зборах було вирішено відмовитися від використання переважних прав на купівлю акцій нової емісії. У результаті зазначеної операції на підприємство було залучено 930 млн DM власного капіталу, з них 310 млн статутного фонду і 620 млн додаткового капіталу (у вигляді емісійного доходу). Зміни розміру та структури власного капіталу, досягнені завдяки санаційним заходам, ілюструє табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Санація балансу концерну аеg-telefunken

Показник (до і після санації)	Сума, млн DM
Статутний капітал
Статутний капітал перед санацією	930
Зменшення статутного капіталу (3 : 1)	– 620
Статутний капітал після зменшення	310
Збільшення статутного капіталу (1 : 1)	+310
Статутний капітал після санації	620
Резерви
Резерви (резервні фонди) перед їх ліквідацією	499
Ліквідація резервів	– 499
Резерви після ліквідації	0
Резерви, сформовані за рахунок ажіо	+ 620
Спрямування частини новоутворених резервів на покриття збитків	– 138

Закінчення табл. 7.1

Показник (до і після санації)	Сума, млн DM
Резерви після санації	482
Власний капітал після санаційних заходів	1002
Збитки
Балансовий збиток перед санацією	1257
Санаційний прибуток у результаті зменшення статутного капіталу	620
Ліквідація старих резервів	499
Часткова ліквідація нових резервів	138
Сума покриття збитків	1257
Балансовий збиток (прибуток) після санації	0

3.3. Узявши до уваги надзвичайно високі збитки та гострий дефіцит ліквідних засобів, акціонери на своїх позачергових зборах, що відбулися 23.06.81, прийняли рішення про мобілізацію фінансових ресурсів додатковим збільшенням статутного капіталу на 250 млн DM. Проте біржовий курс акцій підприємства знову впав нижче за номінальний (43 DM за одну акцію номінальною вартістю 50 DM). За таких обставин законодавство не допускає збільшення статутного капіталу.

3.4. Для поліпшення становища скористалися ще одним інструментом санації — конверсійними облігаціями. Була здійснена їх емісія на загальну суму 155 млн DM за умови конверсії облігацій у звичайні акції протягом двох років з відношенням 2 : 1. Відповідне збільшення статутного капіталу становило 77,5 млн DM. Крім того, зробили емісію звичайних облігацій на суму 315 млн DM. Загалом у результаті випуску різних видів облігацій вдалося залучити 470 млн DM.

3.5. Наприкінці жовтня 1981 року з кількома банками-креди­торами, які одночасно були і власниками корпоративних прав підприємства, домовилися про списання заборгованості за простроченими кредитами на загальну суму в 250 млн DM.

3.6. Щоб уникнути неплатоспроможності, з рядом кредиторів дійшли згоди стосовно пролонгації кредитів на суму понад 2 млрд DM строком на 8 років. Водночас з одним із кредитуючих банків — співвласником підприємства уклали угоду про списання заборгованості на суму 240 млн DM.

Проте масивне залучення капіталу з різних джерел не допомогло підприємству уникнути фінансової неспроможності. Заходи щодо структурної перебудови виробництва, зниження витрат та підвищення конкурентоспроможності продукції не були достатньо ефективними. Через те, що виробничі потужності багатьох підприємств концерну були недозавантажені, виробництво працювало неритмічно, а продукція не знаходила своїх ринків збуту, підприємство й далі зазнавало великих збитків. Тим часом майже всі резерви довіри кредиторів до компанії були вичерпані. Банки більше не мали наміру списувати борги та надавати нові кредити, а виробничі партнери вимагали погашення кредиторської заборгованості. У серпні 1982 року керівництво підприємства змушене було звернутися до суду із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство. Було вирішено здійснити фінансове оздоровлення в судовому порядку. Підприємство мало намір, поки провадиться справа про банкрутство, укласти мирову угоду з кредиторами, щоб виграти час, необхідний для проведення санаційних заходів виробничо-технічного та організаційного характеру.