2.2. Функції контролінгу

Сутність контролінгу виявляється через його функції. Досі дослідники не виробили єдиних підходів щодо тлумачення та класифікації функцій контролінгу. Проте в теорії та практиці до функцій контролінгу найчастіше відносять такі:

• формування інформаційних каналів та інформаційне забезпечення підприємства;

• координація планів і діяльності;

• стратегічне та оперативне планування;

• контроль, ревізія та внутрішній аудит;

• методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.

Залежно від виконуваних функцій розрізняють два види контролінгу: стратегічний та оперативний. Рис. 2.2 ілюструє поділ функцій контролінгу кожного із цих видів.

2.2.1. Інформаційне забезпечення

Контролiнг є підсистемою фінансового управління, він забезпечує керiвництво пiдприємства iнформацiєю для координацiї, органiзацiї та регулювання об’єктiв фінансового менеджменту. Звідси випливає одна з найважливіших функцій контролінгу — формування каналів надходження інформації на підприємство та її обробка.

Особливої актуальності ця функція набуває для суб’єктів господарювання, які потребують санації. Недоліки в побудові системи інформаційного забезпечення можуть бути одним із факторів кризи, оскільки саме на інформації ґрунтується аналіз фінан­сово-господарської діяльності, оцінювання ризиковості, планування, визначення стратегії розвитку підприємства і т. ін. Саме тому під час розробки концепції санації підприємства значна увага приділяється підвищенню ефективності (або створенню) інформаційного менеджменту. Стратегічний інформаційний менеджмент охоплює менеджмент зовнішньої інформації та менедж­мент внутрішньої інформації.

Побудова системи управління інформацією супроводжується виконанням таких завдань.

1. Визначення характеру інформації, яку потрібно зібрати та обробити.

2. Організація системи збору та обробки інформації.

3. Визначення найбільш прийнятних інструментів та методів збору й обробки інформації.

Базу контролінгу становлять показники виробничого й фінансового обліку, а також інформація, яка надходить із зовнішнього середовища, зосереджуючись у банку техніко-економічних даних. Банк даних створюється за окремими користувачами інформації, а також за її тематикою.

Як правило, функція забезпечення інформацією виконується завдяки створенню системи раннього попередження та реагування.

2.2.2. Координація як центральна функція контролінгу

Багато економістів головне завдання контролінгу вбачають у координацiї різних функціональних систем, що діють на підприємстві, зокрема всіх ланок системи управління. Потреба в цьому зумовлюється поділом системи управлiння на складовi: орга­нiзацiя, система планування та контролю, iнформаційна систе- ма, система управління персоналом, система цiлей i принципiв управлiння.

Виконуючи функцiю координації, контролiнг сприяє побудові «дерева цілей», які ставляться перед підприємством. «Дерево цілей» — це графічне зображення підпорядкованості та взаємозв’язку цілей, що унаочнює поділ (декомпозицію) генеральної мети на підцілі та окремі завдання¹.

Розрізняють вертикальну та горизонтальну координацію цілей. Перша спрямована на узгодження різних видів діяльності, що їх здійснює підприємство, а вертикальна — на координацію діяльності різних підрозділів, які забезпечують виробництво одного виду продукції (товарів, робіт, послуг).

Особливої ваги функція координації набуває в процесі планування фінансово-господарської діяльності підприємства. Ідеться про необхідність:

а) узгодити дерево цілей із наявними в підприємства ресурсами;

б) узгодити довгострокові плани з визначеними цілями та стратегією розвитку підприємства;

в) привести у відповідність оперативне планування із довгостроковими планами;

г) скоординувати окремі плани пiдприємства i звести їх у єдиний план;

д) скоординувати функції контролю та планування;

е) скоординувати систему забезпечення інформації з інформаційними потребами підприємства, які постають під час аналізу та планування;

є) узгодити організаційну структуру підприємства з виробничими потребами.

Координація забезпечує організацію якомога ефективнішого використання всіх видів ресурсів (фінансових, трудових, виробничих), що їх має підприємство.

Зазначені вимоги щодо координації окремих параметрів діяльності підприємства та його функціональних систем стають особливо актуальними у процесі розробки та реалізації плану санації підприємства.