2. Ухвала про порушення справи про банкрутство.

Суддя, прийнявши заяву стосовно порушення справи про банкрутство, не пізніш ніж на п’ятий день від дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення справи про банкрутство. В ухвалі має йтися про таке:

• прийняття заяви до розгляду;

• упровадження процедури розпоряджання майном боржника;

• призначення розпорядника майна;

• заходи, спрямовані на забезпечення грошових вимог кредиторів;

• упровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів;

• дату проведення підготовчого засідання суду.

Арбітражний суд в ухвалі стосовно порушення справи про банкрутство може зобов’язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо в боржника немає для цього коштів, арбітражний суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього.

З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі арбітражного суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, зазначається про впровадження процедури розпоряджання майном боржника і призначається розпорядник майна.

Згідно із Законом «Про банкрутство» від 1992 року функції розпорядника майна могли покладатися на такі інституції:

а) банк, що здійснює розрахунково-касове обслуговування боржника;

б) агентство з питань банкрутства;

в) фонд державного (комунального) майна, якщо боржник — державне підприємство;

г) інша особа за пропозицією боржника чи кредитора.

На кого ж можуть бути покладені повноваження розпорядника майна згідно з новим законодавством про банкрутство?

Розпорядник майна призначається арбітражним судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому арбітражному суду України. Розпорядником майна може бути призначено фізичну особу — суб’єкта підприємницької діяльності — з вищою юридичною чи еконо­мічною освітою (зокрема, в галузі фінансового менеджменту), котра не є зацікавленою стосовно боржника та кредиторів і має ліцензію арбітражного керуючого.

Кредитор у справі про банкрутство ні за яких умов не може призначатися розпорядником майна боржника. Проте на практиці доволі часто справа про банкрутство порушується за заявою податкового органу, який є до того ж єдиним кредитором боржника. У такому разі арбітражні суди призначають розпорядниками майна податкові органи, які є одночасно і кредиторами у справі про банкрутство.

Розпорядник майна призначається на строк не більш ніж 6 місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника боржника. Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються від дня затвердження арбітражним судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або ліквідатора.

Права розпорядника майна:

• скликання зборів кредиторів та участь у них із правом дорадчого голосу;

• аналіз фінансового стану боржника та вироблення рекомендацій щодо фінансового його оздоровлення;

• залучення для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їхньої діяльності з коштів боржника.

Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника. Його призначення не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівництва боржника можуть бути припинені в разі, якщо воно не вживає заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, створює перешкоди діям розпорядника майна чи припускається інших порушень законодавства. У такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов’язків керівника боржника ухвалою арбітражного суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення нового керівництва.

З дня винесення арбітражним судом ухвали про припинення повноважень керівника боржника або органів управління боржника розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Розпорядник майна зобов’язаний:

• розглядати разом з посадовими особами боржника заяви кредиторів про грошові вимоги до нього, які надійшли до арбітражного суду у зв’язку з порушенням справи про банкрутство;

• реєструвати вимоги кредиторів;

• повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог боржником, а також включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову боржника визнати вимоги;

• вживати заходів щодо захисту майна боржника;

• аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;

• виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;

• скликати збори кредиторів;

• подавати до арбітражного суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Після призначення розпорядника майна органи управління боржника не мають права приймати рішення про таке:

а) реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виокремлення, перетворення) і ліквідацію боржника;

б) створення юридичних осіб або участь в інших юридичних особах; створення філій та представництв;

в) виплату дивідендів;

г) проведення боржником емісії цінних паперів;

д) вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна може укладати угоди стосовно:

• передання нерухомого майна в оренду, заставу, використання майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпоряджання таким майном іншим чином;

• одержання та видачі позик (кредитів), поручительств і гарантій, поступлення вимогою, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна;

• розпоряджання іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника.