Політична свідомість - це почуття, погляди, інтереси, ідеали, цінності, переконання, пов’язані з відношенням соціальних груп до влади, її здобуванням та утриманням.

У суспільстві постійно відбувається інституціоналізація поглядів, ідей у цілі, програми діяльності. За своїм рівнем свідомість може бути науковою та повсякденною, в ній можуть переважати психологічні та ідеологічні елементи. Вона може бути оптимістичною та песимістичною, прогресивною і реакційною та ін.

Політична соціологія вивчає реальну свідомість мас та її стан, настрої, переконання. При цьому розкривається роль таких елементів духовної структури, як потреба участі в управлінні, активної політичної діяльності, політичних інтересів, політичних цінностей, ціннісних орієнтацій та мотивації.

Політична система суспільства - система державно-правових, політичних і суспільних інститутів та організацій, які регулюють політичні відносини між соціальними суб’єктами.

Політичні відносини - це сталі політичні зв’язки та взаємодії, які складаються у зв’язку з функціонуванням політичної влади. Це відносини політичних діячів, керівників і маси, еліти та електорату (виборців), лідерів і груп підтримки тощо.

До сталих видів діяльності відносяться участь у виборах органів влади, здійснення законодавчих функцій, функцій управління, функцій суду, керівництва, організації партійної роботи.

Політика як соціальний інститут виконує різноманітні функції:

1.Ціннісно-орієнтаційна функція полягає в тому, що політика виражає докорінні інтереси соціальних груп, дає визначення колективних цілей, програм суспільного розвитку.

2. Функція управління та керівництва політичними і соціальними процесами в інтересах окремих соціальних груп і суспільства в цілому, вирішення соціальних і політичних протиріч.

3. Інтегративна функція полягає в тому, що політика як соціальний інститут управляє різними галузями суспільного життя та інтегрує різні сфери суспільства.

4. Інноваційна функція. Саме з політикою пов’язана трансформація суспільства.

5. Виховна функція або функція політичної соціалізації .

Для кращого розуміння процесу включення людини в політичне життя розглянемо питання політичної соціалізації.

За змістом політична соціалізація - це процес засвоєння ідей, поглядів та зразків політичної поведінки.

Однак процес політичної соціалізації на цьому не завершується, оскільки людина протягом свого життя може змінювати свої політичні погляди і, відповідно, політичну діяльність.

Найважливішим засобом удосконалення всіх елементів політики та політичної системи в цілому є політична культура.

Політична культура - це рівень і характер політичних поглядів, знань і переконань членів суспільства, вміння застосовувати їх у процесі громадсько-політичної діяльності, а також зміст і якість соціальних цінностей, традицій та норм, що регулюють політичні відносини в суспільстві.

Основою політичної культури є інформованість людей, їх знання теоретичних проблем. Політичні знання здобуваються в двох формах:

1. Стихійна форма (відомості, отримані в сім’ї, школі, від друзів, у процесі функціонування суспільної думки).

2. Систематизована форма (відомості, отримані через засоби масової інформації або навчання).

Велике значення для політичної культури мають політичні орієнтації, цінності, установки, все, що формує переконання та здатність до дій. Підвищення ролі переконань особистості призвело до того, що політичні лідери вже не можуть не враховувати позицій масових демократичних рухів, які висувають політичні вимоги.

Своє втілення політична культура знаходить в політичній діяльності. Вона характеризує не тільки сам факт участі, а й ступінь зрілості, глибину розуміння та втілення політичного знання в практику, що нарешті проявляється через участь людей в прийнятті політичних рішень, особливо на рівні місцевого самоврядування.

На політичне життя сучасного суспільства впливають різноманітні інститути, які покликані виражати та забезпечувати інтереси різних соціальних спільнот: класів, етносів, релігійних, професійних та інших груп населення. Взаємодія спільнот між собою, а також політичною владою відбувається в системі соціального представництва, через яке громадяни включаються в процес прийняття політичних рішень. Ця система включає політичні партії, громадянські асоціації, масові суспільні рухи та організації.

3. Діяльність соціологів у виборчих кампаніях, як ні в якій іншій сфері, викликає підвищений інтерес суспільства. В структурі політичної соціології динамічно розвивається особлива підгалузь – електоральна соціологія, діяльність якої зосереджена на емпіричних дослідженнях електоральної поведінки.