Лекція №8. Політична соціологія.

1. Об’єкт і предмет політичної соціології.

2. Політика як соціальний інститут.

3. Електоральні дослідження в соціології політики.

1. Політична соціологія галузь соціологічної науки, що досліджує чинники, механізми і форми соціальної взаємодії у сфері політики. Ця соціологічна дисципліна досліджує політичні явища скрізь призму їхньої взаємодії з суспільством з точки зору діяльності в політиці різноманітних соціальних груп. Політика - це об’єкт політичної соціології, взятий у його загальному вигляді. Якщо конкретніше, то до змісту об’єкта вивчення даної галузі належать: політичні групи та об’єднання; політичні інститути та організації; політична культура (політичні цінності і норми, політичні ідеї, концепції, ідеали, звичаї і традиції); політичні інтереси; політичні зв’язки, взаємодії і відносини; політична свідомість; політичні процеси і рухи. Головними об’єктами політичної соціології постають політичні системи суспільств як інституціональні механізми політики та їх основні ланки - держави. Проте ці ж самі об’єкти вивчають політологія, політична філософія, політична психологія, політична антропологія, правові науки тощо.

На перший погляд соціологія політики і політологія (знання про політику) можуть видатись тотожними науковими дисциплінами, оскільки обидві вивчають політику і політичне життя суспільства, політичні процеси, політичні події і політичні суб'єкти з їх сутнісними характеристиками. Однак насправді це дві самостійні науки. Спробу їх розмежувати зробили американські дослідники Р. Бендікс та С. Ліпсет: «Наука про політику (тобто політологія) виходить з держави і вивчає, як вона впливає на суспільство, в той час як політична соціологія виходить з суспільства і вивчає, як воно впливає на державу, тобто на формальні інститути, що служать розподілу і здійсненню влади». Хоча цей висновок доволі схематичний і спрощений, все ж він дає уявлення про специфіку саме соціологічного дослідження політичної сфери.

Соціологія аналізує вплив соціального середовища на політичну сферу в цілому. Тому можна вважати, що соціологія політики утворилася на межі таких двох загальних наук, як соціологія І політологія. Маючи практично один і той же об'єкт дослідження, ці науки використовують відмінні методи, стратегію і тактику досліджень політичного життя і політичної сфери суспільства.

Політичну соціологію цікавлять найперше взаємодії індивідів, соціальних спільнот і соціальних інститутів. Яким чином соціальні процеси знаходять свій вияв у політичних структурах, як здійснюється інституціоналізація соціальних рухів, які політичні впливи необхідні для підтримання соціальної стабільності і розв'язання політичних конфліктів, якими є найбільш оптимальні канали політичного самовиразу для спільнот різного роду, якими є соціальні підстави переходу від одного політичного порядку до іншого — ці та інші питання складають предмет соціології політики.

Отже, предметом соціології політики є соціальні механізми влади і впливів у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціонування. Власне вивчення механізмів перетворення соціального в політичне, зокрема механізмів формування з соціальної спільноти політичного суб'єкта, і вирізняє соціологію політики з-поміж інших дисциплін.

Політична соціологія - це наука про закономірності, шляхи, форми і механізми взаємодії соціальної і політичної систем та їхніх структурних елементів.

Надзвичайно важливою категорією соціології політики є «політичний суб'єкт». Це поняття допомагає зрозуміти механізм перетворення соціального в політичне. Політичним суб'єктом може стати окрема людина (якщо вона бере участь у голосуванні на виборах, входить до політичної партії тощо), соціальна спільнота (наприклад, нація, яка виборює самостійну державу), соціальний інститут (наприклад, армія тої чи іншої країни, яка здійснює державний переворот).

Основними ознаками політичного суб'єкта є наступні:

• здатність приймати політичні рішення;

• здатність реалізувати ці рішення у політичній практиці або контролювати їх реалізацію.

Він же пропонує розрізняти політичні суб'єкти за рівнем їх активності та соціальної підтримки. У першому випадку вирізняються політичні суб'єкти-генератори політичних відносин (тобто ті, що виробляють політичні рішення або ідеї) та носії цих відносин (тобто ті, що лише реалізують ззовні поставлені цілі). У другому випадку поділ йде на політичних суб'єктів-лідерів (які мають широку соціальну базу і підтримку багатьох людей, партій тощо) та звичайних громадян (які представляють лише самих себе). Отже, якщо соціологію можна визначити як спосіб вивчення суб'єктів загалом, то соціологію політики — як спосіб вивчення суб'єктів (людей, соціальних спільнот та соціальних інститутів) у політиці.

Соціологія політики вивчає проблеми влади, політичних прав і свобод з точки зору конкретної людини, соціальних спільнот, прошарків і груп, громадських об'єднань і організацій, політичних партій тощо.

У навчальному посібнику «Соціологія: наука про суспільство» підкреслюється, що політика є особливим видом регуляції соціального життя, який виникає на певному ступені розвитку людства у зв'язку з поглибленням соціальної диференціації. Розподіл праці, виникнення приватної власності, поглиблення етнічних, професійних, поселенських відмінностей приводить до того, що з'являються соціальні групи з різними, а то й несумісними інтересами. Для їх регуляції вже не досить норм моралі, звичаїв, традицій. Задля збереження цілісності спільноти або суспільства в цілому та їх нормального функціонування стають необхідними більш жорсткі нормативні регулятори, які підтримуються вже не всезагальним осудом і засудженням, а силою і примусом.

2. Соціологи розглядають політику через призму аналізу соціальної структури і неформальних соціальних інститутів, громадської думки і поведінки, через дослідження особистості й малих груп. Вони звертають увагу на необхідність вивчення конфліктів і змін, а не тільки миру і стабільності; бюрократизму і процедури прийняття рішень, а не тільки органів управління та їх апарату; усіх громадських організацій і рухів, неформальних об’єднань, а не тільки політичних партій і профспілок; різноманітних засобів залучення мас до політики, а не тільки їх участь у виборах; політичних лідерів різних рівнів, а не тільки керівників держав; політичної культури і традицій, а не тільки політичної ідеології; політичних систем і політичних режимів, а не тільки держав та їх форм. Соціологи внесли в дослідження політики такі поняття, як «соціальна роль», «соціальний статус», «позиція», «цінність», «очікування», «орієнтація», «інституціоналізація», «соціалізація» .

Соціальна структура суспільства знаходить найяскравіше втілення в такому соціальному інституті, як політика. Політика як соціальний інститут регулює суспільні відносини з приводу встановлення, організації, функціонування та зміни публічної влади.

Політика має складну структуру. Головними її елементами є політична свідомість, політична система та політичні відносини.