3. Екологія комах.

Екологія досліджує взаємодії організмів із середовищем і один з одним, установлює загальні принципи цих взаємодій.

1. Кліматичні фактори.

Сонячне випромінювання.

Дія світла на комах проявляється, по-перше, через фотосинтез, у процесі якого створюється органічна речовина; по-друге – через зміни інших екологічних факторів. Однак прикладів безпосереднього впливу світла на життєдіяльність комах порівняно мало. Більш численні приклади впливу світла на поводження й розвиток комах. Інтенсивне ультрафіолетове світло для комах згубне.

Температура.

Діапазон температур, у якому можливі прояви активної життєдіяльності комах, варіює в межах 15 і 38 ºС, і за його межами інтенсивність життєвих процесів закономірно знижується.

Комахи розділяються на стенотермні та евритермних. Перші виносять лише обмежені коливання теплового режиму, другі здатні переносити зміни фактора в більш широких межах. Приклади евритермних видів: зелена падальна муха, метелик-кропивниця, що переносять від 60 удень до 0 °С уночі.

Комахам властива власна терморегуляція.

Вологість.

Гідробіонти – це форми, що постійно живуть у водоймах і гинуть на суші.

Сухопутні комахи підрозділяються на гігрофілів, що живуть у вологих місцях; мезофілів, менш вимогливих до вологості атмосфери, і ксерофілів, пристосованих до постійного дефіциту вологості.

Другорядні фактори.

Сила вітру, атмосферний тиску, іонізація атмосфери.

2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.

Мікроклімат – це клімат на рівні організму, реальні умови існування, які визначають біологічні реакції комахи тепер і в даному місці.

Звичайні агротехнічні прийоми істотно міняють мікроклімат ріллі, що стає більш суворим після жнив і оранки.

Найпоширеніший засіб перенесення екстремальних умов середовища – діапауза – довгострокове гальмування метаболізму й всіх видів активності у відповідь на сигнальні впливи сезонних змін клімату. Звичайний стимул до її розвитку – астрономічно точна зміна фотоперіоду.

У момент настання діапаузи й температура, і кількість корму цілком відповідають нормам підтримки активної життєдіяльності комахи, але діапауза наступає у відповідь на скорочення тривалості дня – ознака наближення осені. Якщо порушити природний режим освітленості наприкінці літа, освітивши плодовий сад на 2 хв. після заходу сонця, то шкідливі гусениці листовійки Adoxophyies sp. не впадають у діапаузу й гинуть при перших же заморозках.

Переважна більшість комах активні при довгому дні й ідуть у діапаузу при скороченні фотоперіоду. При цьому навіть сутінкова освітленість сприймається як продовження дня та запобігає діапаузі. У деяких мешканців тропіків проявляється фотоперіодична реакція при подовженому дні й, таким чином, по активності вони короткоденні.

Східна плодожерка (Grapholitha molesta Busk.), відноситься до довгоденних видів і деяка частина популяції впадає в діапаузу при скороченому фотоперіоді.

3) Едафічні фактори.

Переважна більшість комах пов'язані із ґрунтом. Геобіонти живуть у ґрунті постійно, на поверхню вибираються тільки в пошуках статевого партнера, при затопленні зливами або поталими водами. До них належать першобезкрилі, а також терміти, палочники, ембії. Геофіли проходять у ґрунті певні фази життєвого циклу, до них відносяться прямокрилі, багато двокрилих й жуків. Геоксени – тимчасові відвідувачі ґрунту, вони лише вкриваються в ґрунтових порах від ворогів або переслідують у них свої жертви.