
- •А. В. Дудник
- •1. Поняття ентомології.
- •2. Історія розвитку ентомології.
- •3. Розділи ентомології.
- •4. План будови комах.
- •5. Голова та її придатки.
- •6. Грудний відділ та його придатки.
- •7. Черевце та його придатки.
- •8. Нервова система.
- •9. Дихальна система.
- •10. Травна та видільна системи.
- •11. Кровоносна система.
- •12. Статева система.
- •1. Біологія розмноження комах.
- •2. Біологія розвитку комах.
- •3. Екологія комах.
- •2) Мікроклімат та регуляція життєвих циклів.
- •3) Едафічні фактори.
- •4) Біотичні фактори.
- •5) Життєві форми комах.
- •1. Положення комах в системі органічного світу.
- •2. Характеристика основних рядів комах.
- •Клас ентогнатні (энтогнатные, entognatha)
- •1. Ряд протури, або безсяжкові (protura)
- •2. Ряд двохвостки (diplura)
- •3. Ряд ногохвостки (collembola)
- •Клас комахи (насекомые, insecta)
- •2. Ряд бабки (оdonata)
- •3. Ряд таргани (blattoptera)
- •4. Ряд богомоли (mantoptera)
- •5. Ряд терміти (isoptera)
- •6. Ряд веснянки (plecoptera)
- •7. Ряд ембії (embioptera)
- •8. Ряд грилоблатиди (grylloblattida)
- •9. Ряд паличники (phasmatoptera)
- •10. Ряд прямокрилі (orthoptera)
- •11. Ряд вуховертки (dermaptera)
- •12. Ряд гемімериди (hemimerida)
- •13. Ряд зораптери (zoraptera)
- •14. Ряд сіноїди (psocoptera)
- •15. Ряд пухоїди (mallophaga)
- •16. Ряд воші (anoplura)
- •17. Ряд рівнокрилі хоботні (homoptera)
- •18. Ряд напівтвердокрилі, або клопи (hemiptera)
- •19. Ряд трипси (thysanoptera)
- •20. Ряд твердокрилі, або жуки (coleoptera)
- •21. Ряд віялокрилі (strepsiptera)
- •22. Ряд сітчастокрилі (neuroptera)
- •23. Ряд верблюдки (raphidioptera)
- •24. Ряд великокрилі (megaloptera)
- •25. Ряд скорпіонові мухи (mecoptera)
- •26. Ряд волохокрильці (тrісhоptera)
- •27. Ряд лускокрилі, або метелики
- •28. Ряд перетинчастокрилі (hymenoptera)
- •29. Ряд блохи (блохи, aphaniptera)
- •30. Ряд двокрилі (diptera)
- •1.1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні (Ноmopterа).
- •1.2. Шкідники ряду напівтвердокрилі (Неmiptеrа).
- •1.3. Шкідники ряду трипси (Тhуsаnорtеrа).
- •1.4. Шкідники ряду твердокрилі (Соlеорtеrа).
- •1.5. Шкідники ряду лускокрилі (Lеріdорtеrа).
- •1.7. Шкідники ряду двокрилі (Dірtеrа).
- •2. Шкідники зерна та продуктів його переробки під час зберігання.
- •2.2. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники бобових культур.
- •2. Шкідники технічних культур.
- •2.1. Шкідники цукрових буряків.
- •2.2. Шкідники картоплі.
- •2.3. Шкідники соняшнику.
- •3. Шкідники овочевих культур
- •3.1. Шкідники овочевих з родини капустяних.
- •3.2. Шкідники овочевих з родини лілійних.
- •3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.
- •3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.
- •3. Шкідники ряду твердокрилі (Соleopterа).
- •3. Шкідники ряду лускокрилі – Lepidoptera
- •1. Шкідники суниці та малини.
- •2. Шкідники смородини та агрусу.
- •3. Шкідники виноградної лози.
- •Тема: «заходи захисту сільськогосподарських культур від шкідників»
6. Грудний відділ та його придатки.
Груди, або середній відділ тіла комахи, служить місцем прикріплення локомоторних органів і складається із трьох сегментів – передньо-, середньо- і задньогрудей. Кожний з них несе пари ніг.
Ноги комах членисті, з п'яти головних частин. Починаючи від тулуба, це тазик (базальний членик), вертлуг, стегно, гомілка й лапка. Вертлуг звичайно короткий. Спочатку він був вільним і, утворюючи два суглоби, підвищував рухливість кінцівки, але в сучасних комах, як правило, зростається зі стегном. Лапка утворена трьома-п'ятьома члениками, але їхнє число в деяких комах скорочене до двох і навіть одного. Ця частина функціонально відповідає стопі, майже завжди кінчається одним-двома коготками й звичайно несе інші придатки, наприклад плоску подушечку (пульвилу). У деяких комах на лапках знаходяться високочутливі хеморецептори, а також сенсорні органи, здатні сприймати коливання поверхні, попереджаючи тим самим про небезпеку, що наближається. Примітивний тип ніг комах - ходильний з майже циліндричними члениками, однак у процесі еволюції кінцівки часто модифікувалися для виконання нових функцій. Так, у бліх і коників задні ноги сильно подовжені й пристосовані для високих стрибків; у хижих комах передні ноги іноді перетворені у хватальні пристосування, а у форм, що риють, наприклад, жуків-скарабеїв, вони розширені в зазубрені шкребки. У деяких живучих під корою видів (клопів-підкорників) ноги широко відстоять одна від іншої і відходять від тулуба не донизу, а в сторони, що дозволяє комасі пересуватися в дуже тісних просторах. Іноді ноги служать для обману хижаків; наприклад, у ряду клопів вони збільшені й покриті шипами: це може як відлякувати ворога, так і служити маскуванням, роблячи важкопомітними загальні обриси тварини. У багатьох мух передні ноги яскраво пофарбовані й, витягнуті вперед, нагадують зверху антени бджіл і ос. У мух широко поширена й складна орнаментація лапок: звичайно вона служить вторинною статевою ознакою, використовуваною для залучення самки.
Крил у комах звичайно дві пари – на середньо- і задньогрудях. Вони відходять у верхній частині бічної стінки цих відділів і являють собою її випинання. Крила пронизані жилками (їхнє число й розташування – систематичні ознаки), по яких тече гемолімфа. Вона живить крила, доставляючи в них живильні речовини, а крім того, її напір дозволяють розправити ці структури, коли вони завершують своє формування в дорослої комахи. Жилки грають також роль твердого каркаса. Крила бувають голими (прозорими) або покритими волосками і їхніми похідними. Ці волоски часто мікроскопічні, але в метеликів (ряд Lepidoptera) вони перетворені у великі лусочки різного типу, які або містять пігмент, або завдяки особливим чином покресленої поверхні так відбивають світло, що комаха переливається всіма кольорами веселки (наприклад, у роду Morpho). Лусочки присутні також на тулубі й крилах інших комах, зокрема жуків і комарів. Крила бувають різним чином модифіковані. Звичайно передні крупніше задніх і служать як для польоту, так і для захисту нижніх, однак у жуків (ряд Coleoptera) вони перетворені у тверді надкрила, що виконують в основному захисну функцію, а у жуків-плавунців утворюють на спині повітряну камеру, що дозволяє цій комасі подовгу перебувати під водою. У двокрилих задні крила перетворені в короткі булавоподібні вирости - жужжальця, що служать органами рівноваги й працюють за принципом гіроскопа, хоча роблять вони в польоті не обертальні, а коливальні рухи. При видаленні хоча б одного жужжальця комаха втрачає здатність літати. Крила й жужжальця завжди рухаються в протифазі. У чотирьохкрилих комах передні й задні крила за допомогою певних пристосувань з'єднуються в польоті одне з одним, тому працюють як єдина поверхня. У деяких комах крила служать звуковими органами. Звук виникає при терті їх друг об друга або задні стегна по особливих ділянках передніх крил. У багатьох групах комах поряд із крилатими видами є форми, у яких крила вкорочені й нефункціональні або взагалі відсутні у зв'язку з тим, що в ході еволюції необхідність у них відпала. У деяких двокрилих і метеликів безкрилі або нездатні до польоту тільки самки. У мурах і термітів крила розвиваються тільки у статевих особин, які скидають їх після короткого шлюбного польоту. На крилах багатьох видів денних метеликів (звичайно тільки у самців) присутні спеціалізовані сенсорні або пахучі ділянки. У деяких мух зі складним ритуалом залицяння крила можуть міняти забарвлення й навіть форму: самець їх хвилеподібно згинає або вібрує ними перед самкою, звичайно влаштувавшись на яскравому сонці, де добре помітні їхні відмінні ознаки.