3.3. Шкідники овочевих з родини селерових.

Селерові овочеві культури (моркву, кріп, селеру, петрушку та ін.) пошкоджує ціла низка багатоїдних і спеціалізованих шкідників, особливо часто трапляються морквяна листоблішка, зонтична міль, блідий лучний метелик, морквяна муха.

Ряд рівнокрилі – Нomopterа

Родина тріозиди – Triozidae

26. Морквяна листоблішка – Trioza aplicalis – трапляється повсюдно. Імаго розміром 2,6-2,9 мм, тіло світло-зелене. Зимують імаго переважно на хвойних деревах, які ростуть на уз­ліссях лісонасаджень. Генерація однорічна.

Ряд лускокрилі – Lерidoрtеrа

Родина ширококрилі молі – Оеcophoridае

27. Зонтична міль – Depressaria depressellа Hbn. – трапляється повсюдно. Зимують метелики у тріщинах кори, щілинах будівель та інших укриттях. За рік розвивається одна генерація.

Родина лучні вогнівки – Руraustidае

28. Блідий лучний метелик – Sitochroa palealis Den. et Schiff. – трапляється повсюдно. Зимують гусениці, що завершили живлення, в ґрунті. За рік розвивається одна генерація.

Ряд двокрилі – Diptera

Родина голотілки – Рsilidае

29. Морквяна муха – Рsilla rosae F. – трапляється повсюдно. Зимують лялечки в колисочках у поверх­невому шарі ґрунту, а також в овочесхови­щах. За рік розвивається дві генерації.

3.4. Шкідники овочевих з родини гарбузових.

Ряд рівнокрилі – Нomopterа

Родина попелиці – Арhididае

30. Баштанна попелиця – Арhis gossypii Glov. – трапляється повсюдно. Поліфаг. Крім баштанних пошкоджує пе­рець, баклажани та інші культурні рослини й бур'яни. Безкрила партеногенетична самка розміром 1,2-2 мм, яйцепо­дібна; має три кольорові форми – зелену, жовту і чорно-зелену. Зимують безкрилі партеногенетичні самки і личинки на прикореневих частинах багаторічних рослин – подорожнику, гри­циків, молочаю тощо. За сезон може розвинутись 9-15 поколінь.

Ряд двокрилі – Diptera

Родина сновигові (квіткарки) – Аnthomyiidае

31. Паросткова муха – Delia platura Mg. – трапля­ється повсюдно. Муха розміром 3-6 мм, жовтувато-сіра. Зимують лялечки у несправжніх коконах у ґрунті, на глибині 7-10 см. Розвивається три генерації за рік.

ЛЕКЦІЯ 7. Шкідники плодових культур

Питання:

1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні.

2. Шкідники ряду твердокрилі.

3. Шкідники ряду лускокрилі.

4. Шкідники ряду перетинчастокрилі.

5. Шкідники ряду двокрилі.

В Україні відмічено близько 400 видів комах, які пошкоджують плодові насадження. Склад шкідливої ентомофауни залежить як від віку й фізичного стану плодових дерев, так і від зони плодівни­цтва.

Сіянці в плодових розсадниках пошкоджують в основному багатоїдні шкідники (ковалики, чорниші, пластинчатовусі, совки та ін.). У міру росту дерев їх поступово заселяють спеціалізовані сисні й листогризучі шкідники. З початком плодоношення видовий склад ентомофауни чисельно зростає за рахунок появи шкідників генера­тивних органів – бутонів, квіток, плодів (яблуневий квіткоїд, ка­зарка, листокрутки, пильщики, плодожерки). Старі ослаблені наса­дження пошкоджують склівки, заболонники, червиці.

1. Шкідники ряду рівнокрилі хоботні – Homoptera

Родина листоблішки – Psyllidae

1. Яблунева листоблішка – Psylla mali – найчисленніша в Поліссі та у північно-західних районах України. Монофаг. Пошко­джує яблуню. Імаго розміром 2,5-3 мм, відразу після окрилення голубувато-зелена, пізніше – солом'яно-жовта. Зимують запліднені яйця на пагонах. Розвивається в одному поколінні. Шкодять личинки та імаго.

2. Грушева листоблішка – Psylla pyri – най­більш шкодочинна в Степу, Криму й Лісостепу. Монофаг. Пошко­джує грушу. Імаго розміром 2,5-3 мм, колір тіла від оранжево-червоного (літ­ня форма) до темно-коричневого. Зимують імаго. У лісостеповій зоні грушева медяниця розвивається в чоти­рьох, на півдні – у п'яти поколіннях, що накладаються одне на од­не. Шкоди завдають личинки та імаго.

Родина попелиці – Aphididae

Велика група дрібних комах з м'якими покривами тіла. Життє­вий цикл попелиць різноманітний і характеризується сезонним чергуванням партеногенетичних і поколінь обох статей, для деяких видів також зміною кормових рослин. Попелиця має здатність швид­ко розмножуватись, заселяючи колоніями листки й пагони. Упро­довж сезону розвивається 7-10 і більше поколінь. Висмоктування соків і введення всередину тканини отруйних для рослин ферментів слини призводить до деформації листків, викривлення та відми­рання пагонів. При живленні попелиця виділяє значну кількість цукристої рідини, яка забруднює листя, пагони і плоди. На цих ви­діленнях селяться сапрофітні гриби, покриваючи рослини сажистим нальотом, який утруднює процеси дихання і фотосинтезу. Солодкі виділення приваблюють мурах, які захищають попелиць від хижих членистоногих. Деякі види попелиць є переносниками вірусних хвороб.

Більшість видів попелиць, що живуть на плодових деревах, ма­ють кормову спеціалізацію. Найсильніше потерпають від попелиці дерева в розсадниках і молодих посадках. У пошкоджених дерев не закладаються плодові бруньки, знижується зимостійкість, зменшу­ється урожай і погіршується його якість.

3. Зелена яблунева попелиця – Aphis pomi – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню, рідше – грушу, айву, глід, горобину, кизильник, іргу. Безкрила партеногенетична самка завдовжки до 2 мм, зеленувата, з коричнево-жовтою головою. Зимують запліднені яйця на молодих пагонах біля основи бруньок. Упродовж вегетаційного сезону попелиця дає у північній зоні 6-8, у Лісостепу – 9-13, на півдні – 14-17 по­колінь. Шкодять личинки та імаго.

4. Червоноголова, або сіра яблунева попелиця – Dysaphis devecta W. – трапляється повсюдно. Пошкоджує яблуню. Самка-засновниця розміром 2 мм, широкоовальна, майже куляс­та; від темно-сірого до темно-зеленого кольору з густим білим при­порошенням. Зимують запліднені яйця під відсталими лусочками кори стов­бурів і скелетних гілок. За сезон розвивається 3-4 покоління. Шкодять личинки та імаго.

5. Бура грушево-зонтична попелиця – Anuraphis pyrilaseri Shap. – трапляється повсюдно. Пошкоджує грушу. Самка-засновниця розміром 2,6 мм, широкоовальна, темно-бура. Зимують запліднені яйця в тріщинах кори. Шкодять личинки та імаго.

6. Сливова обпилена попелиця – Hyalopterus pruni – трапляється повсюдно. Пошкоджує сливу, аличу, абрикос, персик. Самка-засновниця розміром 2,5 мм, видовжено-овальна, світло-зелена. Зимують запліднені яйця поблизу бруньок або на їхній поверхні. За весняно-літній сезон розвивається у 8-10 по­коліннях. Шкодять личинки та імаго.

7. Вишнева попелиця – Myzus cerasi F. – трапляється повсюдно. Пошкоджує вишню і черешню. Самка-засновниця і безкрила партеногенетична самка 2-2,4 мм завдовжки, широко-грушеподібної форми, блискучо-чорні зверху і коричневі знизу. Зимують запліднені яйця біля основи бруньок. Впродовж весняно-літнього періоду розвивається 9-12 поколінь безкрилих партеногенетичних самок. Шкодять личинки та імаго.

8. Оранжерейна, або персикова, попелиця – Myzodes persicae – трапляється повсюдно. Пошкоджує персик та деякі гібриди персика з мигдалем. Значної шкоди завдає тютюну, картоплі та різ­ним рослинам у теплицях.

Родина пемфіги – Pemphigidae

9. Кров'яна попелиця – Eriosoma lenigerum – заселяє південні й західні області України. Ареал виду обмежений січневою ізотермою -3...-4 °С. Пошкоджує яблуню, рідше – грушу, айву, іргу, горобину, кизильник. Безкрила партеногенетична самка завдовжки 1,8-2,5 мм, яйце­подібно-еліпсоїдної форми, червонувато-бура, вкрита білими воскоподібними нитками. Зимують личинки першого й другого віків на корінні де­рев, а також у тріщинах кори штамбів і скелетних гілок. За вегетаційний період кров'яна попелиця дає від 8 до 12 поколінь, які накладаються одне на одне. Шкодять личинки та імаго.

Родина щитівки – Diaspididae

10. Яблунева комоподібна щитівка – Lepidosaphes ulmi – трапляється повсюдно. Пошкоджує всі плодові, ягідні, ї різні листяні, іноді трав'яні рослини. Віддає перевагу яблуні й тополі. Самка розміром 1,1-1,5 мм, прозоро-біла з жовтуватим блис­ком, без ніг, вусиків і очей, щиток коричневий, розширюється до зад­нього кінця, довгастий, вигнутий у вигляді коми. Зимують яйця під щитками самок на корі стовбурів і гілок. Розвивається одна генерація за рік. Шкодять личинки та імаго.

11. Каліфорнійська щитівка – Quadraspidiotus perniciosus – трапляється у південних і південно-західних областях України. Крім плодових і ягідних культур пошкоджує по­над 200 видів лісових і декоративних рослин. Щитки самок круглі, до 2 мм у діаметрі, коричнево-сірого кольо­ру. Зимують личинки першого й другого віків під щитками на корі стовбурів і гілок. Розвивається у двох генераціях. Шкодять личинки та імаго.

12. Несправжня каліфорнійська щитівка – Quadraspidiotus ostreaeformis – трапляється повсюдно. Пошкоджує всі пло­дові, ягідні, багато лісових і декоративних порід. Тіло самки до 1,5 мм завдовжки, короткоовальне, зеленувато-жовте; щиток самки – 2-2,3 мм, округлий, коричнево-сірий. Са­мець крилатий, жовтувато-оранжевий. Зимують личинки другого віку, рідше самки під щитками на корі стовбурів і гілок. За рік розвива­ється одна генерація. Шкодять личинки та імаго.