43. Загальні підходи до регулювання агропродовольчої торгівлі в рамках сот. Уругвайська угода

Заходи з внутрішньої підтримки с/г за класифікацією СОТ вкл.жовтої, зеленої, синьої скриньки.

Жовта: підтримка ринкових цін, прямі виплати виробникам відпов.до видів с/г продукції,

Синя: внутрішня підтримка, повязана з конкретним товаром, якщо вона не перевищує 5% заг.вартості.

Зелена: боротьба зі шкідниками та захворюваннями, послуги з навчання, розповсюдження інформації, послуги з маркетингу, витрати на надання продовольчої допомоги знедоленим верствам населення.

Уругвайська угода – визначає особливості регулювання торгівлі с/г, товарами та механізмамизастосування заходів держ. підтримки с/г вир-ва і сипсидування експорту. Встановлює забовязання у сферах доступу до ринку щляхом замінина мито кі-ті обмежень імпорту не тарифних заходів недержавної підтримки добровільних обмежень експорту з можливістю застосування частини таких товарів. Сфери внутрішньої підтримки вітчизняних виробників експертної конкуренції (експортних супсидій на основу регулювання сукупного виміру підтримки, забарона таобмеження експортих супсидій на окремі товари ).Дана угода не поширюється на рибу та рибопродукти, шкіру, шкірсировину, хутро, вовну.

Регулювання міжнародної торгівлі в рамках СОТ здійснюється на базі основних правил і принципів, серед яких одним з найважливіших є принцип недискримінації. Він означає, що всі контрактні сторони-члени СОТ зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Таким чином, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід. Принцип недискримінації поділяється на суб-принцип режиму найбільшого сприяння, який застосовується до зовнішніх ринків, та суб-принцип національного режиму, який стосується внутрішнього ринку.

Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні. Наприклад, держава-член СОТ надає окремій країні, яка необов'язково є членом СОТ, деякі пільги в торгівлі певною послугою. Зазначена країна повинна згідно з режимом найбільшого сприяння встановити щодо інших держав — членів СОТ однаковий пільговий режим. Таким чином викликається мультиплікаторний ефект, який забезпечує поширення пільг, наданих окремій країні, на всі держави — члени, що і сприяє подальшій лібералізації торгівлі. Допускаються також винятки із зазначеного принципу, термін дії яких обмежений до 10 років та які переглядаються через п'ять років після впровадження з метою перевірки існування умов, що зумовили їхню необхідність. Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент. Оскільки такі положення стосуються, зокрема, аудіовізуальної продукції, державних університетів, дитячих садків тощо, вони вважаються проблематичними, тому що викликають примусову комерціалізацію певних сфер економіки.

Принцип взаємності, який в наш час особливо стосується України, зазначає, що країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов'язання. У зв'язку з цим важливо також зазначити, що жодна країна «де факто» не може відступити від попередньо взятих на себе зобов'язань в зв'язку з економічними наслідками для неї.

Принцип зобов'язання — тарифні зобов'язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов'язань: країна може змінити свої зобов'язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може також означати відшкодування їм грошових втрат. Якщо відшкодування не надано, то країна-позивач може ініціювати процедуру обговорення і вирішення даної проблеми на рівні СОТ.

Принцип запобіжних заходів — у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.

Під час проведення Уругвайського раунду (вересень 1986-квітень 1994) була прийнята угода про с. г., яка визначає особливості регулювання торгівлі с. г. товарами та механізми застосування заходів державної підтримки с. г. виробництва і субсидування експорту.

Дана угода не поширюється на рибу і рибопродукти, шкіру, шкіряну сировину, хутро, вовну, льняні та деякі ін. с. г. товари. Вона встановлює зобов’язання у сфері доступу до ринків шляхом заміни на мито кількісних обмежень імпорту не тарифних заходів, що вживаються через державні торгівельні підприємства, добровільних обмежень експорту та подібних митних заходів, з можливістю застосування до частини таких товарів механізму спеціальних захисних заходів при перевищені критичного рівня або зниження ціни імпорту нижче критичного рівня (встановлення додаткової ціни). Внутрішння підтримка вітчизняних виробників,експорт конкуренції (експортні субсидії) на основі регулювання сукупного виміру підтримки, а також заборони і обмеження експортних субсидій стосовно окремих товарів.

Враховуючи особливі потреби країн, що розвиваються спеціальний або диференціальний режим і десятирічний пільговий період для виконання зобов’язань щодо зменшення підтримки с. г. в країнах, що розвиваються та звільнення від обов’язку виконання зобов’язань найменш розвинутих країн.