2. Недержавне регулювання зед

Розвитку й регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів, імпортерів, інвестиційні фонди і т.д.

Недержавне регулювання ЗЕД України відрізняється від державного тим, що здійснює опосередкований вплив на регламентацію ЗЕД України.

 

Недержавні регулятори, заснованих на торговельних порядках

1. Принципи міжнародних комерційних контрактів, розроблені й опубліковані в 1994 р. УНІДРУА (Міжнародний інститут по уніфікації приватного права).

2. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів - ИНКОТЕРМС, розроблені Міжнародною торговельною палатою (у ред. 1990 р. і 2000 р.). У цей час ІНКОТЕРМС містить 13 торговельних термінів і правила їхнього трактування.

 

Форми недержавного регулювання ЗЕД:

1. судова й арбітражна практика

2. типові документи, в т.ч. типові контракти, розроблені відповідними галузевими асоціація торговців певного виду товарів.

 

Органи недержавного регулювання ЗЕД

1. Торгово-промислова палата є недержавною некомерційною громадською організацією, що поєднує підприємства й підприємців, вона є юридичною особою, вона створюється з метою сприяння розвитку економіки країни, її інтегруванню у світову господарську систему, формуванню сучасно промислової й торговельної інфраструктури; всесвітньому розвитку всіх видів підприємництва, торговельних і науково-технічних зв'язків із закордонними країнами.

Торгово-промислові палати виконують наступні завдання:

· надання допомоги підприємцям і підприємствам,

· організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності й з державою,

· сприяння розвитку системи утворення й підготовки кадрів для підприємницької діяльності,

· надання підприємцям, їхнім об'єднанням, союзам, асоціаціям інформаційних послуг,

· сприяння розвитку експорту товарів і послуг, надання технічної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності в проведенні операцій на зовнішньому ринку,

· вживання заходів до недопущення й перетинання несумлінної конкуренції, неділового партнерства,

· сприяння регулюванню споровши, що виникають між підприємствами, підприємцями, надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземних фірм і організацій.

2. Український Союз Промисловців і Підприємців (УСПП) як суб'єкт недержавного регулювання ЗЕД спрямовує максимум зусиль на підтримку процесів інтеграції України як країни з перехідною ринковою економікою до європейської спільноти. Головним завданням Союз вважає максимальну адаптацію національної економіки до міжнародного середовища.

3. Профспілки, відповідно до Закону України «Про професійні спілки» мають можливість обговорення законів та законодавчої ініціативи.

3. Митне регулювання зед.

Митне регулювання - це відносини, які виникають між державою і суб'єктами ЗЕД з приводу умов перетинання національного кордону товарами, капіталами, послугами, робочою силою.

Існує 2 рівня митного регулювання в практиці ЗЕД країн світу:

І. Міжнародний рівень передбачає здійснення митного регулювання шляхом прийняття та виконання рішень відповідних міжнародних спеціалізованих організацій, зокрема, ГАТТ/СОТ

II. Національний рівень базується на відповідних актах національного законодавства. В Україні це:

-        Митний кодекс України.

-        Закон України «Про єдиний митний тариф України.

Митний режим – це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, для митних цілей.

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України існують такі види митного режиму:

1. Імпорт — митний режим, відповідно до якого товари вво¬зяться на митну територію України для вільного обігу без об¬меження терміну їхнього перебування на цій території і мо¬жуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

2. Реімпорт — митний режим, відповідно до якого товари, що мають українське походження і вивезені за межі митної території України відповідно до митного режиму експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством термін ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території .

3. Експорт – митний режим відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їхнє повернення на цю територію і без встановлення умов їхнього використання за межами митної території України.

4. Реекспорт – митний режим відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством термін з моменту їхнього ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

5. Транзит – митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами чи в межах зони діяльності одного митного органа без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

6. Тимчасове ввезення ( вивезення) – митний режим, відповідно до якого товари можуть увозитися на митну територію України або вивозитися за межу митної території України  з обов’язковим подальшим поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношування або втрат за нормальних умов транспортування.

7. Митний склад — митний режим, відповідно до якого завезені через кордони митної території України товари зберігаються під митним контролем без стягування податків і зборів та без застосування до них заходів нетарифного регулювання й інших обмежень у період збереження, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їхнього вивезення за межі митної території України.

У режим митного складу можуть розміщуватися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України і транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

8. Вільна митна зона - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання.

9. Безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних і водних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

10. Переробка на митній території України — митний режим, відповідно до якого завезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, зазнають у встановленому законодавством порядку переробки без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

11. Переробка за межами митної території України — митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного і нетарифного регулювання і метою їхньої переробки за межами митної території України подальшого повернення в Україну.

12. Знищення або руйнування -  митний режим, відповідно до якого товари, завезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи проводяться в стан, що виключає їхнє використання, без стягування податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, які знищуються або руйнуються.

13. Відмова на користь держави — митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що знаходяться під митним контролем, без будь-яких умов у свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не стягуються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.