Київ_zaporozhec_o_i_bezpeka_zhittediyalnosti

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

Збільшення кількості підприємств, ускладнення технічних систем та зростання їх потужності, розширення транспортних мереж, урбанізація на тлі недостатньої уваги до питань безпеки закономірно призводять до зростання кількості техногенних надзвичайних ситуацій, аварій та катастроф. Збільшення кількості населення на планеті та його концентрація у промисловорозвинених регіонах створює умови для зростання кількості жертв під час надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Усі причини, через які виникають надзвичайні ситуації техногенного характеру можна розділити на три групи:

–технічні — недосконалість, застарілість конструкцій;

–природні — специфічні метеорологічні, гідрологічні чи тектонічні умови, природні надзвичайні ситуації, випадковості (наприклад, однією з причин катастроф авіалайнерів є потрапляння птахів у двигун літака);

–антропогенні («людський фактор») — недотримання пра-

вил безпеки, помилки, необережність, халатність.

Часто причинами техногенної катастрофи є поєднання ряду факторів, так наприклад, до Чорнобильської аварії призвело поєднання технічних та антропогенних причин.

Причини виникнення техногенних надзвичайних ситуацій: недодержання правил безпеки та необережність, недоскона-

лість у проектуванні, кримінальні елементи та тероризм, воєнні дії, природні явища.

Наслідки надзвичайних ситуацій

Значимість надзвичайної ситуації визначається можливими її наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак надзвичайної ситуації та небезпечних наслідків. Наприклад, землетрус, що відбувається у незаселеному регіоні переважно не призводить до загрози життю людей, порушення господарської діяльності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки надзвичайної ситуації є основою для прийняття рішень щодо реагування на надзвичайні ситуації.

Основними видами наслідків є:

–загибель людей;

–захворювання людей;

–травматизм;

–матеріальні збитки населення;

81

РОЗДІЛ 2.

–руйнування житла;

–знищення запасів продовольства;

–руйнування підприємств, систем зв’язку, транспортних магістралей, енергота комунальної систем;

–прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підприємств;

–витрати з держаного та регіональних бюджетів;

–радіоактивне забруднення місцевості;

–хімічне забруднення місцевості;

–забруднення води, в першу чергу, питної;

–біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур’янами та шкідниками;

–знищення сільськогосподарських посівів;

–захворювання чи загибель сільськогосподарських тварин;

–руйнування грунтів;

–порушення рівноваги в біоценозах аж до повного їх руйну-

вання.

Для адекватного реагування на надзвичайну ситуацію необхідно оцінити прямі, непрямі та віддалені її наслідки, спрямувати зусилля на зменшення, перш за все, соціально небезпечних наслідків (загибель і захворювання людей), а вже потім на всі інші.

Економічні збитки від надзвичайних ситуацій поділяються на прямі та непрямі.

Прямі збитки — пошкодження та руйнування будівель, доріг, тимчасова зупинка виробничого циклу на підприємствах, що призводить до значних фінансових втрат.

Непрямі збитки можуть бути пов’язані з простоями підприємств, що не знаходяться безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації, проте залежать від підприємств чи транспортних магістралей, які розташовані у зоні дії НС. Таким підприємствам завдаються збитки в зв’язку з недоодержання сировини, комплектуючих, напівфабрикатів та через затримку доставки вантажів тощо. Для виконання умов контрактів це вимагає від підприємства оперативного пошуку інших партнерів.

Соціальні збитки пов’язані з тимчасовим погіршенням забезпечення населення продовольчими та промисловими товарами, погіршенням трудових та житлових умов, стану здоров’я, прямими матеріальними та економічними втратами населення. Більшість соціальних збитків не може бути піддана економічній оцінці.

82

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

Попередній прогноз наслідків надзвичайних ситуацій та економічних і соціальних збитків від них потребує аналізу великої кількості факторів (від густоти заселення регіону до виробничих зв’язків підприємств). На основі прогнозу наслідків можна розрахувати економічну ефективність капітальних вкладень, наприклад у будівництво захисних споруд чи проведення інших заходів, направлених на запобігання та зменшення негативних наслідків надзвичайної ситуації.

Надзвичайні ситуації в Україні

Щорічно в Україні виникає близько 1000 надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Рівень природно-техногенної безпеки України значною мірою зумовлений надмірними техногенними навантаженнями на природне середовище. Промислові райони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Цей ризик зростає внаслідок використання застарілих технологій та обладнання (зношеність основних фондів в Україні становить 50%), низьких темпів відновлення та модернізації виробництва (третина обсягу продукції в Україні виробляється на потенційно небезпечних підприємствах).

У багатьох випадках антропогенна діяльність призводить до зниження стійкості об’єктів господарювання до дії природних факторів, що збільшує небезпеку вторинних техногенних надзвичайних ситуацій. Поєднання факторів техногенної та природної небезпеки значно збільшує ризик виникнення надзвичайних ситуацій та посилює їх негативні наслідки.

Основними напрями державної політики у сфері екологічної, техногенної безпеки і цивільного захисту населення на найближчу перспективу є:

–створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної та техногенної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об’єктах підвищеної небезпеки;

–запобігання виникнення надзвичайних ситуацій шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об’єктових програм зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;

–реформування, оснащення та навчання професійних сил реагування на надзвичайні ситуації;

83

РОЗДІЛ 2.

–досягнення високих норм та стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;

–розв’язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та високим техногенним навантаженням на довкілля;

–вирішення питань поводження з небезпечними відходами, впровадження новітніх технологій їх переробки;

–підвищення безпеки населення, що проживає у сейсмічнонебезпечних районах;

–підтримка і реалізація спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і територій;

–розвиток і вдосконалення нормативно-правової бази.

2.6. Природні надзвичайні ситуації

Класифікація природних надзвичайних ситуацій

Природні надзвичайні ситуації залежно від виду, масштабу та наслідків умовно поділяють на стихійні лиха (великі за масштабом і з важкими наслідками) та небезпечні природні явища.

В останній час все більше небезпечних явищ призводять до серйозних наслідків і розцінюються як надзвичайні ситуації. Наприклад, іній та обледеніння на початку минулого століття не завдавали серйозної шкоди, тоді як взимку 2001 року кілька областей України залишилися без електроенергії, що, звісно, завдало величезних матеріальних та економічних збитків.

Стихійні лиха – це небезпечні процеси літосферного, атмосферного, гідрологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об’єктів народного господарства

Види стихійних лих:

–Метеорологічні:

•буря,

•ураган,

•смерч,

•засуха,

84

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

•значне підвищення чи зниження температури.

–Тектонічні:

•землетрус,

•цунамі,

•виверження вулкану,

•зсув.

–Топологічні:

•повінь,

•селевий потік,

•лавина,

•каменепад,

•снігові замети,

•пожежа.

–Космічні:

•підвищене радіоактивне випромінювання,

•падіння великого космічного тіла.

–Біологічні:

•аномальне підвищення кількості макробіологічних об’єктів,

•захворювання та враження рослин і тварин,

•епідемія.

Небезпечні природні явища — це процеси, які можуть призвести до негативних наслідків на незначній території та стати причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного походження.

Види небезпечних природних явищ:

•удар блискавки,

•злива,

•ожеледиця

•град,

•сильний вітер.

Глобальні природні, а в окремих випадках і техногенні надзвичайні ситуації, екологічні наслідки яких поширюються на всю або більшу частину планети, називають катаклізмами.

Наслідки деяких найбільших природних катастроф, що сталися на Землі наведено у таблиці 2.2.

85

РОЗДІЛ 2.

Усі природні небезпеки характеризуються загальними закономірностями:

–кожному виду небезпек передують деякі специфічні ознаки;

–при всій несподіваності природної небезпеки її поява може бути передбачена;

–чим більша інтенсивність небезпечного явища, тим рідше воно трапляється;

–для кожного виду небезпек характерна певна просторова

обумовленість; Для попередження природних НС можуть бути використані па-

сивні та активні захисні заходи. Активний захист від природних небезпек передбачає будівництво інженерно-технічних споруд, ін-

86

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

тервенцію до механізму явища, реконструкцію природних об’єктів тощо, пасивний — використання захисних споруд. У більшості випадків пасивні та активні методи захисту поєднуються.

Характеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ

На території України можливе виникнення практично всього спектра стихійних лих та небезпечних природних явищ, це повені, землетруси, зсувні процеси, лісові та польові пожежі, снігопади й ожеледі, смерчі і шквальні вітри тощо.

Знання причин виникнення, динаміки розвитку та характеру вражаючих факторів природних надзвичайних ситуацій дозволяє зменшити загрозу життю і здоров’ю людей, запобігти або зменшити матеріальні та економічні збитки у підприємницькій діяльності, ефективно проводити комплекс попереджувальних, рятувальних та аварійних робіт, пов’язаних з надзвичайними природними ситуаціями.

Бурі та урагани

Нерівномірність нагрівання атмосфери призводить до зміни атмосферного тиску і, як наслідок, викликає загальну циркуляцію повітря в атмосфері, що і зумовлює особливості клімату, погоду, можливість та частоту виникнення метеорологічних надзвичайних ситуацій.

Область зменшеного атмосферного тиску з мінімумом в центрі називається циклоном. Циклон у діаметрі досягає декількох тисяч кілометрів. Циклони формують похмуру із сильними вітрами погоду.

Антициклон — це область підвищеного атмосферного тиску з максимумом в центрі. Антициклон характеризується малохмарною, сухою погодою та слабкими вітрами.

Бурі та урагани виникають під час циклонів. Швидкість вітру біля земної поверхні перевищує 20 м/с і може досягати 100 м/с.

Небезпека цих явищ природи створюється внаслідок динамічного навантаження від потоку повітряних мас. Руйнування будівель, споруд та інших об’єктів, ураження людей відбувається внаслідок дії швидкісного напору повітря, що викликає значний тиск на об’єкти. Розрахунок можливих руйнувань можна виконати, ви-

87

РОЗДІЛ 2.

користовуючи формулу для визначення швидкісного напору повітря та характеристики міцності конструкцій.

Ртиск = 0,121·V2

де, V — швидкість вітру, м/с.

Для характеристики сили вітру часто користуються 12-ти бальною шкалою Бофорта, яка ґрунтується на характерних наслідках дії вітру на земній поверхні (табл. 2.3).

88

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

Бурі поділяють на вихрові, пилові і потокові (на морі шторм) — сила вітру 9-11 балів, швидкість вітру 20-32 м/сек викликає пошкодження будівель, вириває дерева з корінням, перевертає машини, крани, руйнує повітряні лінії зв’язку та лінії електропередач. Ураження людей відбувається внаслідок пошкодження будов, перевертання машин та механізмів, падіння дерев. 6 квітня 2000 р. в 6-ти областях України буря пошкодила лінії електромереж, в результаті чого були знеструмлені 906 населених пунктів у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській та Волинській областях.

Ураган — сила вітру 12 балів, швидкість вітру 32-60 м/с, деколи до 100 м/с — руйнує та спустошує все на своєму шляху. За своїм пагубним впливом урагани не поступаються землетрусам. У Пакистані 13 жовтня 1970 р в районі Бенгальської затоки від урагану загинуло близько 1 млн. осіб, територія зазнала величезних руйнувань.

Для забезпечення безпеки під час бурі та урагану оголошується «Штормове попередження». За цим повідомленням, обмежується вихід у море плавзасобів, закріплюються по «штормовому» баштові крани та інші будівельні механізми великих габаритів, обмежується рух транспортних засобів, припиняється заготівля лісу, польові роботи та ін. Крім того на підприємствах запобіжні заходи передбачають укріплення споруд, будівель, прибирання або закріплення предметів, які можуть травмувати людей, вживають заходів для збереження техніки.

У приватних будинках, квартирах та у виробничих приміщеннях щільно зачиняють двері, вікна. З дахів, лоджій, балконів забирають предмети, які від поривів вітру можуть впасти вниз і травмувати людей. Предмети, які знаходяться у дворах, закріплюють або заносять у приміщення.

Бурю (ураган) може супроводжувати гроза. При цьому необхідно уникати ситуацій, за яких зростає вірогідність ураження блискавкою.

Передбачення та попередження про бурю (ураган) здійснюється гідрометеослужбою за допомогою сучасних приладів, в т. ч. метеорологічних супутників, які фіксують виникнення надзвичайних метеорологічних явищ, після чого розраховується можливий напрямок їх переміщення, ймовірна потужність і час підходу до певного району. Повідомляються про наближення урагану (бурі) адміністративні органи областей, районів, штаби цивільної оборо-

89

РОЗДІЛ 2.

ни, сільськогосподарські, лісогосподарські і промислові об’єкти. Місцеві органи влади повідомляють населення, а керівники підприємств і штаби ЦО — працівників. Це дозволяє вчасно привести в готовність формування цивільної оборони, провести попереджувальні роботи у зонах можливої дії урагану чи бурі та ефективно ліквідувати наслідки стихійного лиха.

У районі урагану, бурі, смерчу формування цивільної оборони і населення повинні бути готовими до:

–проведення евакуації населення і матеріальних цінностей із небезпечних районів;

–рятування людей; розшуку і звільнення потерпілих із-під зруйнованих будівель і споруд;

–надання першої медичної допомоги і доставки їх у лікувальні установи;

–гасіння пожеж;

–ліквідації аварій на виробничих об’єктах і комунальноенергетичних мережах.

Смерч

Смерч — природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій — теплої та холодної. Смерч має вигляд величезного чорного рукава або хобота. Діаметр «хобота» біля основи може становити до 30 м і більше, висота — 800-1500 м. Загальний час існування смерчу вимірюється хвилинами, іноді й годинами. Швидкість переміщення смерчу в середньому становить 50—60 км/год. Смерч, торкаючись поверхні Землі, спричиняє великі руйнування. Це зумовлено двома чинниками: таранним ударом повітря, що швидко обертається, та великою різницею тиску між периферією і внутрішньою частиною лійки з виникненням великої відцентрової сили.

В Україні великі смерчі — явище поодиноке і спостерігається у літній період. За останні 20 років зареєстровано 34 смерчі.

Значне підвищення температури

Значне підвищення температури (до 300-350 С і вище) негативно впливає на сільськогосподарське виробництво, адже, як правило, викликає засуху. Здійснення деяких видів підприємницької ді-

90