Київ_zaporozhec_o_i_bezpeka_zhittediyalnosti

Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин...

ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Якими ознаками характеризуються негативні фактори?

2.Сформулюйте визначення гранично допустимого рівня (ГДР) фактора.

3.Наведіть класифікацію негативних факторів за характером дії на людину.

4.Наведіть приклади негативного впливу механічних факторів та вкажіть способи захисту від них.

5.Охарактеризуйте негативну дію шуму на людину. Назвіть засоби захисту від надмірного шуму.

6.Який негативний вплив можуть створити термічні фактори, наведіть чинники, що супроводжують їх?

7.Наведіть класифікацію негативних хімічних факторів, вкажіть їх негативний вплив та способи захисту від них.

8.Які методи застосовуються для оцінки небезпек?

9.Дайте визначення терміна «надзвичайна ситуація».

10.Назвіть основні ознаки надзвичайної ситуації.

11.Наведіть класифікацію надзвичайних ситуацій відповідно до характеру подій.

12.Як поділяються надзвичайні ситуації за масштабом та глибиною впливу?

13.Охарактеризуйте ознаки, за якими надзвичайну ситуацію за масштабом відносять до певного рівня.

14.Охарактеризуйте вражаючі фактори надзвичайних ситуацій.

15.Назвіть причини виникнення природних надзвичайних ситуацій.

16.Вкажіть наслідки надзвичайних ситуацій.

17.Дайте визначення термінам «стихійне лихо», «небезпечне природне явище», катаклізм», охарактеризуйте їх.

18.Назвіть види стихійних лих та наведіть приклади.

19.Якими загальними закономірностями характеризуються всі природні небезпеки?

20.Охарактеризуйте кожну надзвичайну ситуацію (бурю, ураган, смерч, землетрус, зсув, повінь, пожежу, біологічні надзвичайні ситуації), вкажіть її причини, вражаючі фактори,

131

РОЗДІЛ 2.

масштаби, особливості, небезпеку на території України, методи захисту.

21.Охарактеризуйте шкалу Ріхтера та шкалу МSK-64.

22.Назвіть види мікроорганізмів та приклади інфекційних захворювань, що можуть бути викликані ними.

23.Які заходи застосовують у разі поширення інфекційних захворювань?

24.Зробіть аналіз системи попередження, запобігання та реагування на надзвичайну ситуацію кожного виду.

25.Які заходи вживають для ліквідації конкретної надзвичайної ситуації та її наслідків?

132

Розділ 3. Техногенні небезпеки

та їхні наслідки.

Типологія аварій на потенційно-

небезпечних об’єктах

3.1. Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели чи можуть при-

звести до значних матеріальних втрат та враження чи загибелі

людей.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об’єкті чи окремій території загрозу життю та здоров’ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Великі аварії, які виникають на промислових об’єктах, транспорті тощо, за обсягами руйнування, людськими жертвами, а також за характером післядії на людей, тварин і рослини часто дорівнюють або й перевищують дію зброї масового ураження.

Основні види аварій та катастроф:

–транспортні,

–пожежі,

–вибухи,

133

РОЗДІЛ 3.

–руйнування споруд,

–руйнування обладнання,

–руйнування з порушенням енерго-, водо-, теплота інших систем життєзабезпечення населення та виробництва,

–аварії систем зв’язку та телекомунікацій,

–аварії на очисних спорудах,

–гідродинамічні аварії,

–руйнування з викидом радіоактивних речовин,

–руйнування з викидом отруйних речовин,

–руйнування з викидом небезпечних мікроорганізмів. Характер наслідків аварій і катастроф залежить від їх виду,

масштабів, заселеності території, геолого-географічних умов та інших особливостей.

Основними причинами аварій є:

–недосконалість конструкцій, в т. ч. невідповідність проектних рішень вимогам техніки безпеки;

–порушення будівельних норм при спорудженні об’єктів і монтажі технічних систем;

–розробка технологічного процесу виробництва без врахування всіх можливих явищ та хімічних реакцій;

–порушення технологічного процесу виробництва;

–слабкий контроль за технологічним процесом та станом виробництва в цілому;

–недотримання правил експлуатації обладнання, машин,

механізмів і транспорту;

–недотримання правил зберігання та використання агресивних, вибухо- і пожежо-небезпечних речовин;

–фізичне старіння механізмів, споруд та матеріалів;

–поломка приладів, особливо навігаційних при транспортних аваріях;

–аварії на сусідніх підприємствах, лініях електропередач, газопроводах і комунальних мережах;

–стихійні лиха;

–тероризм;

–безвідповідальне відношення до справи, халатність;

–недотримання правил техніки безпеки;

–складні метеорологічні умови, особливо при транспортних

аваріях.

Уражаючі фактори аварій та катастроф:

–вибух;

134

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій...

–пожежа;

–затоплення;

–отруєння людей;

–завали виробничих будівель і споруд;

–ураження людей електричним струмом.

В Україні щорічно відбувається близько 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру, в яких гине близько 400 і страждає від різноманітних ушкоджень — 500 осіб. Більшість із надзвичайних ситуацій мають місцевий та об’єктовий характер. На ситуації загальнодержавного рівня припадає близько 1 %, а регіонального — 4 % від загальної кількості аварій.

Найпоширенішими надзвичайними ситуаціями є пожежі та вибухи. Найбільш вибухонебезпечними виробництвами є шахти, цукрові, мукомельні, деревообробні підприємства, характерною особливістю яких є велика кількість пилу. Пил з розміром частинок менше 0,5 мм у суміші з повітрям за своїми вибуховими характеристиками наближаються до вибуху парів палива чи газової суміші. Вибухи вугільного пилу періодично стаються на шахтах, в т. ч. українських.

Понад 1/3 усіх зареєстрованих випадків вибуху пилу сталися на деревообробних підприємствах, 1/4 випадків — це вибухи на підприємствах харчової та олійної промисловості. Середньорічні прямі збитки, завдані надзвичайними ситуаціями техногенного походження в Україні, оцінюються у 200 млн. грн.

3.2. Гідродинамічні аварії

Гідродинамічні аварії (прорив гребель, шлюзів тощо) можуть призвести до катастрофічних затоплень значних територій з масовими втратами серед населення і серйозними господарськими збитками. Особливо масштабними можуть бути результати таких аварій на водосховищах Дніпровського каскаду. Фахівцями встановлено, що у разі зруйнування греблі Київської ГЕС тільки в межах Києва зона затоплення може становити 42 кв. км з населенням 400 тис. осіб.

Найбільшу небезпеку може становити аварія на Кременчуцькому гідровузлі, об’єм водосховища якого 13,5 кв. км, а гребля частково земляна. За підрахунками, у разі зруйнування греблі Кременчуцької ГЕС через 19,5 год. хвиля прориву досягне меж

135

РОЗДІЛ 3.

Запорізької області, а через 20,5 год. — греблі Дніпровської ГЕС. Протягом трьох годин буде відбуватися наповнення водосховища (об’єм його 3,33 кв. км) і, в разі досягнення позначки рівня води 51,4 м, гребля може зруйнуватися. Внаслідок цього може бути затоплено 605 кв. км території області з населенням 400 тис. осіб (частина території чотирьох районів м. Запоріжжя і чотири сільських райони).

Катастрофічні затоплення і проривні паводки можуть статися також у разі порушення цілісності гребель малих водосховищ, яких на території України понад 2 тисячі.

Характерним для катастрофічного затоплення у разі руйнування гідроспоруд є значна швидкість поширення (3–25 км/год.), висота (10–20 м) та ударна сила (5–10 т/см2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території. Загальна площа катастрофічних затоплень може досягати 8294 кв. км, до якої входять 536 населених пунктів та 470 промислових об’єктів.

3.3.Аварії на пожежонебезпечних об’єктах

ВУкраїні діє понад 1200 вибухо та пожежонебезпечних об’єктів (ВПНО), на яких знаходиться понад 13,6 млн. тон твердих і рідких вибухо та пожежонебезпечних речовин (ВПНР). Щорічно на Україні стається майже 100 значних аварій, що супроводжуються людськими втратами та значними матеріальними збитками. Кожну годину у вогні гине одна людина й близько 20 осіб отримують опіки.

Переважна кількість ВПНО розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто

ігазопереробні, коксохімічні, металургійні та машинобудівні підприємства. Функціонує розгалужена мережа нафто, газо, аміакопроводів, експлуатуються нафто, газопромисли і вугільні шахти, у тому числі надкатегорійні за метаном та вибухонебезпекою вугільного пилу. Середня глибина розробки наблизилася до 700 м, а на 35 шахтах вона досягла 1000–1300 м. Близько 90% шахт — газові, 35% — небезпечні через раптові викиди вугілля, породи та газу, 70 % — через вибухи викидів вугілля, 30% — через самозаймання вугілля. До підвищення небезпеки на шахтах призводить безвідповідальне ставлення до правил техніки безпеки та старіння виробничих фондів.

136

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій...

За ступенем вибухота пожежонебезпечності всі ВПНО діляться на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д).

Категорія А. Використовуються речовини, спалах або вибух яких може статися в результаті дії води чи кисню повітря; рідини з температурою спалаху пари 28°С та нижче; горючі гази, що вибухають за їх наявності у повітрі від 10 % і менше до його загального об’єму (деякі фабрики штучного волокна, хімічні цехи фабрик ацетатного шовку, воднезаправочні станції, бензино-екстракційні цехи, склади бензину тощо).

Категорія Б. У виробництві застосовуються рідини з температурою спалаху пари від 28°С до 120°С; горючі гази, нижня межа вибуху яких вища ніж 10% до загального об’єму повітря; горючі волокна або пил у такій кількості, що утворюють з повітрям вибухонебезпечну суміш (цехи виготовлення і транспортування вугілля та деревинного борошна, розмельні відділення млинів, цехи обробки каучуку, виготовлення цукрової пудри, мазутні господарства електростанцій тощо.).

Категорія В. Обробляються або застосовуються тверді горючі речовини та матеріали, а також рідини з температурою спалаху пари, що перевищує 120°С (лісопильні, деревообробні, столярні, трикотажні, швейні підприємства, елеватори, смолопереробні цехи, закриті вугільні склади тощо.).

Категорія Г. Обробляються негорючі речовини та матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані з виділенням променевого тепла, систематично утворюються іскри та полум’я, а також спалюється тверде, рідке і газоподібне паливо (ливарні та плавильні цехи, кузні, головні корпуси електростанцій тощо).

Категорія Д.Обробляються негорючі речовини та матеріали у холодному стані (механічні цехи холодної обробки металу, насосні станції для перекачування негорючих рідин тощо).

137

РОЗДІЛ 3.

На промислових підприємствах можуть утворюватися окремі (в окремій будівлі чи споруді) або суцільні пожежі (коли всі чи більшість будівель та споруд, що займають значну площу, охоплені полум’ям). Вогнища пожеж під час їх виникнення на ВПНО, особливо категорій А та Б, можуть бути причиною пожеж у міській забудові. Небезпека посилюється тим, що велика кількість горючих речовин є токсичними або під час їх згорання утворюються токсичні речовини, що прирівнюються до СДОР.

Тому під час пожеж небезпекою для людини є:

–прямий контакт з розжареними предметами та відкритим вогнем;

–висока температура повітря;

–наявність високої концентрації СО2 та СО та ряду токсич-

них речовин, що утворюються під час горіння.

Це призводить до виникнення опіків різного ступеня важкості, а у разі аварій на хімічно небезпечних об’єктах — хімічні опіки та отруєння СДОР.

3.4. Надзвичайні ситуації на об’єктах комунального господарства

Аварії на об’єктах комунального господарства приносять не тільки прямі збитки, але й збитки, пов’язані з організацією життєзабезпечення населення, санітарно-епідеміологічними заходами, забрудненням навколишнього середовища тощо.

В результаті забруднення підземних вод майже половина водопровідної води має відхилення від стандарту.

Значна кількість аварій виникає в системах життєзабезпечення, де 12% теплових мереж перебувають у ветхому та аварійному стані, з них 32% повністю вичерпали терміни експлуатації. 22% від загальної кількості установлених котлів (енергоустановок) експлуатуються понад 20 років, майже 30% каналізаційних мереж відносяться до аварійних, близько 30% комунальних мереж водопроводів знаходяться в аварійному стані. Нині вже вичерпано встановлений термін експлуатації понад 12 тис. км газорозподільних мереж.

Кількість аварій на водопровідних мережах України перевищує відповідний їх рівень у країнах Європи. Частота пошкоджень на

138

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій...

водопровідних мережах становить 0,2 події за рік на кілометр мережі, а на каналізаційних мережах — 0,3 події за рік на кілометр, тобто щороку на кожному відрізку в 5 км водопроводу та 3 км каналізації стається аварія.

Надзвичайні ситуації часто виникають через руйнування будівель та споруд. Сьогодні 115 тис. об’єктів будівництва потребують оцінки їх технічного стану, визнані непридатними 1800 об’єктів та 700 км інженерних мереж.

Відпрацювали свій ресурс і потребують заміни значна кількість несучих металевих та залізобетонних конструкції у промисловості, обладнання, в. т. ч. 80 % енергоблоків електростанцій. Незадовільний стан спостерігається на електричних мережах близько 50 тис. км, яких потребують заміни. Несприятливі погодні умови 26 листопада 2000 року призвели до загальнодержавної надзвичайної ситуації, коли іній та обледеніння зруйнували лінії електричних мереж та опори у дванадцяти областях України.

3.5. Транспортні надзвичайні ситуації

На транспорті трапляється найбільша кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру з найбільшою кількістю постраждалих та загиблих. За 1997-2000 роки сталося 537 транспортних надзвичайних ситуацій, в яких постраждало 1,8 тис. осіб і понад 700 з них загинуло. Частка надзвичайних ситуацій кожного виду транспорту приведена на рис 3.1.

В Україні існує розгалужена мережа транспортних комунікацій, зокрема довжина залізниць становить 22,6 тис. км, автомобільних шляхів — 172,3 тис. км. На долю залізничного транспорту припадає близько 60 % вантажних перевезень, автомобільного — 26 %, водного — 14 %.

Причинами аварій та катастроф на залізничному транспорті є технічна несправність колій, засобів сигналізації, автоматики та рухомого складу, помилки диспетчерів та машиністів, розмиви колій, осипи, обвали та інші природні надзвичайні ситуації, а також ситуації, пов’язані із загорянням, витоком, вибухом речовин, що перевозяться. Аналіз аварійної ситуації на залізничному транспорті показує, що основною причиною аварій є елементарні помилки та безвідповідальність обслуговуючого персоналу.

139

9%

4%

ȼɨɞɧɢɣ

Рис. 3.1. Частка надзвичайних ситуацій по видам транспорту

Ризик для безпеки життя людини на водному транспорті вищий, ніж на залізничному чи авіаційному, проте нижчий, ніж на автомобільному. Щорічно в світі зазнають аварії близько 8 тис. суден, з них 200 тонуть. Під час аварій на водному транспорті щорічно гине 2 тис. осіб.

Аварії на авіаційному транспорті відбуваються не дуже часто, але падіння літаків практично завжди закінчуються численними жертвами, що створює умови для широкого соціального резонансу. Питанням безпеки на авіаційному транспорті приділяється дуже серйозна увага, проте прикрі випадки відбуваються через несправність технічних систем, погодні умови, помилки диспетчерів (зіткнення літаків над Німеччиною у 2002 році), помилки пілотів (аварія Су-27 на авіашоу у Львові в 2002 році, у якій загинуло більше 80 осіб) і навіть прикрі випадки під час військових навчань (у 2001 році українською ракетою був збитий пасажирський літак, що прямував з Ізраїлю до Росії).

До дорожньо-транспортних НС відносять ДТП з автотранспортом, у яких гинуть 3 та більше осіб або кількість постраждалих становить 5 та більше осіб. Причинами дорожньо-транспортних аварій та надзвичайних ситуацій є, насамперед, порушення правил дорожнього руху, відсутність досвіду, слабка підготовка та реакція водіїв, управління транспортом у нетверезому стані, незадовіль-

140