3. 2 Перша долікарська допомога при порізах шкірного покрову

Порушення цілісності шкіряного покриву, слизових оболонок, тканин, які розташовані під шкірою, поверхні внутрішніх органів, яке настає в результаті механічної або іншої дії, називаються відкритими ушкодженнями, або ранами. У разі поранення порушується цілісність шкіри, слизових оболонок, нерідко і м’язів, і як наслідок – рани вважаються інфікованими. Потрібно відразу вжити заходи щодо їх дезинфекції, використовуючи йод, зеленку та інші препарати в порошках, розчинах, мазях. Не можна промивати рану водою, чіпати її руками, на котрих завжди є мікроби.

Залежно від характеру предмета, яким завдано поранення, вирізняють рани колоті, різані, рублені, рвані, вкушені тощо [1, с. 203].

Перша долікарська допомога потерпілому – це проведення заходів для збереження його здоров’я і життя, які необхідно виконати до втручання медичних працівників.

Основними принципами, якими керуються під час надання першої долікарської допомоги, є:

- правильність і доцільність дій;

- швидкість та рішучість під час виконання дій;

- продуманість та спокій.

Людина, що надає допомогу, повинна вміти:

- оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги він потребує;

- забезпечити прохідність повітря через верхні дихальні шляхи;

- виконати штучне дихання та зовнішній масаж серця і оцінити їх ефективність;

- зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов’язки або пальцевим притискуванням судин;

- накласти пов’язку у разі ушкодження (пораненні, опіку, відмороженні);

- іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забої, термічному уражені;

- надати допомогу у разі теплового і сонячного ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості;

- використовувати підручні засоби при перенесенні, навантаженні і транспорту-ванні потерпілого;

- визначити необхідність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом;

- користуватися аптечкою швидкої допомоги.

Кожна людина хоча б раз у житті стикалась з проблемою надання першої долікарської допомоги при порізах. У таких випадках головне не втрачати самовладання і якомога якісніше надати допомогу собі та потерпілій поруч з вами людині.

Кожен поріз практично завжди супроводжується кровотечею. Таким чином, організм виробляє захисну функцію – промиває рану від мікробів. Зазвичай кров зупиняється через декілька хвилин.

Незначні порізи та садни звичайно не вимагають звернення до травмпункту. Проте вчасно вжиті заходи допоможуть уникнути інфікування та інших ускладнень. Нижче наведені рекомендації по обробці невеликих ран.

Зупиніть кровотечу. При неглибоких порізах і саднах кровотеча зазвичай припиняється сама по собі. Якщо кров не зупиняється, злегка притисніть ранку шматочком чистої тканини або щільно забинтуйте. Тримайте ранку притиснутою протягом 20-30 хв. Не відкривайте її, щоб подивитися, чи припинилася кровотеча – це може привести до пошкодження або відриву згустків, які формуються, і кровотеча відновиться.

Очистіть ранку. Промийте її чистою водою. Мило може викликати роздратування, тому намагайтеся, щоб воно не потрапляло безпосередньо на рану. Якщо після промивання рани в ній залишається бруд або сторонні частинки, видаліть їх пінцетом, попередньо обробивши його спиртом. Ретельна обробка ранки знижує ризик інфікування або занесення збудника правця. Область навколо рани промийте з милом і мочалкою. Змащувати ранку йодом або дезінфікуючими засобами не обов'язково.

Нанесіть антибактеріальний крем або мазь. Після обробки рани нанесіть тонкий шар антибактеріального крему або мазі (неоспорін, поліспорін і т.п.) так, щоб поверхня рани залишалася вологою. Ці засоби не прискорюють загоєння, але вони перешкоджають розвитку інфекції, сприяючи кращому загоєнню рани. Деякі інгридієнти антибактеріальних мазей можуть в окремих випадках викликати невеликі шкірні висипання. При появі яких, застосування мазі слід припинити.

Накладіть пов'язку. Пов'язка оберігає рану від забруднення і занесення інфекції. Після того, як рана заживе, пов'язку краще зняти – вільний доступ повітря прискорить подальше загоєння.

Міняйте пов'язку. Міняйте пов'язку принаймні раз на добу. Робіть це кожний раз, коли вона забрудниться чи намокне. Якщо у вас алергія на речовини, що входять в склеювальний шар багатьох перев'язувальних засобів, використовуйте стерильні марлеві серветки, що закріплюються за допомогою паперової стрічки, стерильний бинт або нетугий еластичний бинт.

Глибокі рани вимагають накладення швів. Рани глибиною понад 6 мм, різані і рвані рани з відкритими ділянками підшкірно-жирового шару або м'язів вимагають накладення швів. Один-два шматочки пластиря допоможуть стягнути краї невеликої рани. Однак, якщо не вдається самостійно закрити рану, слід як можна швидше звернутися до фахівця. Правильне закриття рани протягом перших годин після травми допомагає знизити ризик занесення інфекції.