Зіставлення результатів сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру в учнів 2 класу за зрізовими завданнями

Показники народознавчих знань	Кількість учнів (у відсотках)
	КК				ЕК
	Почат-ковий	Сере-дній	Доста-тній	Висо-кий	Почат-ковий	Сере-дній	Доста-тній		Високий
Загадки, приказки, прислів’я, скоромовки	24	42	19	15	8	21		35,5	35,5
Народні ігри	26	40	22	12	12	20		46	22
Легенди	13	55	22	10	17	20		43	20
Казки	23	43	20	14	10	13		55	22
Прикмети	20	46	14	20	10	26		50	14

Порівняльний аналіз зіставлення результатів сформованості елементарних народознавчих знань підтвердив ефективність розробленої нами методики.

Експериментальні дані свідчать, що значно вищого рівня розвитку сформованості народознавчих знань досягли учні ЕК, ніж КК.

В середньому на високому рівні сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру знаходиться 14,2 % учнів КК проти 22,7 % учнів ЕК. На достатньому рівні сформованості означених знань перебувають 19,4 % учнів КК проти 45,9 % учнів ЕК, на середньому рівні 45,2 % учнів КК проти 20 % учнів ЕК, та на початковому рівні 21,2 % учнів КК проти 11,4 % учнів ЕК.

Проілюструємо виявлений вплив експериментальної методики (див. табл. 2.3. та рис. 2.1.)

Таблиця 2.3.

Середня сформованість елементарних народознавчих знань в учнів 2 класу (у %)

КК				ЕК
Поча–тковий	Сере–дній	Доста–тній	Висо–кий	Поча–тковий	Сере–дній	Доста–тній	Висо–кий
21,2	45,2	19,4	14,2	11,4	20	45,9	22,7

На основі даних таблиці ми визначили рівні сформованості знань учнів (див. рисунок 2.1)

Під час експерименту виявлено більш зацікавлене й відповідальне ставлення в учнів експериментальних класів до народознавчого матеріалу, ніж в контрольних.

Експериментальні вправи мають перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) підібраний народознавчий матеріал сприяє усвідомленню основних природознавчих та суспільствознавчих понять; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації народознавчих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.

Рисунок 2.1

Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального і контрольного класів

Наведені результати експериментального дослідження свідчать про те, що результативність засвоєння учнями природничих і суспільствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках «Я і Україна» в початковій школі систематично, цілеспрямовано й послідовно використовувати народознавчий матеріал.

Висновок до розділу ІІ

1. Під технологією використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства ми розуміємо особливу психолого–педагогічну систему навчання природознавства, що включає компоненти процесу навчання, структуру процесу навчання, зміст природознавства як навчального предмета, педагогічну мету навчання природознавства, діяльність учителя в процесі навчання й використання народознавчого матеріалу.

2. Педагогічними умовами ефективного використання народознавчого матеріалу в початковій школі є: – відбір народознавчого матеріалу з урахуванням вікових особливостей молодших школярів і загального рівня їхньої підготовки; – включення у народознавчий матеріал елементарних природознавчих знань, що повинні розкривати істотні ознаки об’єктів живої та неживої природи, пояснювати у доступній формі взаємозв’язки між живою та неживою природою, між живими істотами, між людиною, суспільством, природою,визначати моральні норми поведінки учнів у природі та серед людей; – врахування психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, їхнє уміння розуміти, зіставляти, порівнювати, робити висновки; – забезпечення розуміння естетичних цінностей природи, встановлення зв’язків між інтелектуальним і емоційним розвитком дитини; – розподіл народознавчого матеріалу за темами уроків не як самоціль, а засіб досягнення поставленої мети.

3. Здійснивши відбір народознавчого матеріалу до природознавства в 2 класі ми визначили напрями щодо підготовки і проведення експериментальних уроків: – ретельний аналіз змісту теми, що вивчається, з точки зору можливостей використання народознавчого матеріалу; – добір до теми необхідного народознавчого матеріалу; – визначення, з якою метою буде застосовуватися народознавчий матеріал; – визначення етапу уроку, на якому доцільно використати народознавчий матеріал.

4. Результати експериментального навчання дали змогу обґрунтувати його ефективність. Загалом під час аналізу результатів формувального експерименту виявилося, що наприкінці вивчення курсу природознавство в 2 класі рівень навчальних досягнень учнів експериментального класу вищий, ніж учнів контрольного класу. Зокрема, на високому рівні сформованості елементарних народознавчих знань природознавчого та суспільствознавчого характеру знаходиться 14,2 % учнів КК проти 22,7 % учнів ЕК. На достатньому рівні сформованості означених знань перебувають 19,4 % учнів КК проти 45,9 % учнів ЕК, на середньому рівні 45,2 % учнів КК проти 20 % учнів ЕК, та на початковому рівні 21,2 % учнів КК проти 11,4 % учнів ЕК.

5. Експериментальним дослідженням доведено, що систематичне використання народознавчого матеріалу на уроках природознавства сприяє позитивному ставленню учнів до цього навчального предмета та підвищенню інтересу школярів до вивчення історії, культури, природи і традицій рідного краю.

РОЗДІЛ ІІІ. Охорона праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях

Вступ

Відповідно до законодавства України майбутній бакалавр зобов’язаний забезпечити повну безпеку і здорові умови праці на своєму робочому місці.

За повноту і правильність рішень з цивільної безпеки всі працівники несуть дисциплінарну, матеріальну та адміністративну й кримінальну відповідальність. Тому в кожній бакалаврській роботі повинен бути розроблений розділ «Цивільна безпека», який висвітлює питання безпечного проведення робіт на об’єкті господарювання майбутнього бакалавра.

Цивільна безпека – це комплексне поняття безпеки у всіх сферах діяльності людини (побут, виробниче середовище, суспільно-політичне середовище, надзвичайні ситуації), яке повинно бути сформоване у студентів вищих навчальних закладів при вивченні дисциплін «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист». Об’єктом вивчення вище перелічених дисциплін в розділі «Цивільна безпека» є виробниче середовище та випадки з надзвичайними ситуаціями на об’єкті господарювання.

Студенти при написанні бакалаврської роботи розглядають тільки виробниче середовище – охорону праці на робочому місці, знання вміння і навички отриманні при вивченні курсів «Безпека життєдіяльності» і «Основи охорони праці».

Спеціалісти і магістри при написанні дипломних та магістерських робіт в розділі «Цивільна безпека» описують безпеку у виробничому середовищі своєї галузі, розглядають стійкість функціонування об’єкта господарювання, що є предметом вивчення дисциплін «Охорона праці в галузі», та «Цивільний захист». Тобто «Цивільна безпека» у випускових роботах спеціалістів та магістрів складається з охорони праці та цивільного захисту об’єкта господарю-вання.