Висновки до третього розділу

Упроваджений тренінг асертивності формував у прийомних батьків самостійність та ініціативність у втіленні в життя своїх планів, оптимізм і позитивне сприйняття себе, здатність до регуляції власної поведінки, соціальну рішучість, уміння розташовувати до себе людей тощо.

Ефективність та доцільність упровадження корекційно-розвивальної програми виявило повторне емпіричне дослідження завдяки підвищенню задоволеності прийомними батьками позиціями, зайнятими у соціумі, вибору миролюбності як стратегії захисту суб’єктної реальності, прийняттю дітей, наявності інтернального локусу контролю. Якщо до проведення корекційно-розвивальної роботи підвищений та дуже високий рівні соціальної фрустрованості виявлено у 25% респондентів, то повторне опитування виявило зменшення (15%) фрустрованих респондентів. Зменшення рівня соціальної фрустрованості вказує на те, що 40% батьків (відсутність фрустрації, знижений та невизначений рівні) переглянули реальне становище у суспільстві та позитивно ставляться до зайнятих позицій у соціумі.

Виходячи із результатів повторного опитування, у 45% (до корекції 35%) респондентів у спілкуванні з дітьми, оточуючими домінує миролюбність, що вказує на партнерство, співпрацю, готовність йти на компроміси, а отже, на наявність індивідуального підходу. Прийомні батьки комунікабельні, урівноважені.

Виявлено емоційно позитивно (прийняття) ставлення 60% респондентів до прийомних дітей. Проявляють щирий інтерес до дітей 70% респондентів до того, що цікавить дитину, високо оцінюють її здібності, вірять у те, що вона досягне успіху у майбутньому, заохочують самостійність та ініціативу, прагнуть бути з нею на рівних. Можна зробити висновки про те, що 75% респондентів прагне до симбіотичного зв’язку з дитиною, бо не встановлює психологічної дистанції між собою та дитиною, намагається завжди бути ближче до дитини, задовольняти її основні розумні потреби, захистити її від неприємностей та труднощів. Згідно зі шкалою «авторитарна гіперсоціалізація» варіантом 75% опитаних демократичне ставлення до дітей. Невдачі дитини 65% респондентів вважає випадковими і вірить в неї, постійно намагається її підтримувати, навіть у випадку невдачі.

Під час повторного ранжирування ціннісних орієнтирів, найбільш значущими у 70% є «здоров’я» та «любов», 65% прийомних батьків цінністю вважає «допомогу і милосердя», а у 60% респондентів є цінностями є «спілкування» та «визнання і пошана людей, вплив на оточуючих». Однак, найменш значущими для прийомних батьків є такі цінності в їхньому житті, як (20%) «високий соціальний статус і управління людьми» та (35%) «соціальна активність для досягнення позитивних змін у суспільстві», що можемо пояснити їх включеністю у сім’ю та виконанням своїх батьківських обов’язків.

Прийомні батьки (65%) вважають, що все хороше у житті домоглися самі, звинувачують себе у різноманітних неприємностях і невдачах, відповідальні за події, що відбуваються в сімейному житті та за власне здоров’я, здатні викликати до себе повагу і симпатію інших людей. Респонденти-інтернали (65%) – упевнені в собі люди, емоційно стабільні, схильні до теоретичного мислення, абстрагування і синтезу уявлень, переконані в невипадковості своїх успіхів або невдач.