Ціннісні орієнтири респондентів

№ з/п	Ціннісні орієнтації	Високий рівень к-сть респондентів (%)	Середній рівень к-сть респондентів (%)	Низький рівень к-сть респондентів (%)
1	Приємне проведення часу, відпочинок	40%	25%	35%
2	Високий матеріальний добробут	50%	30%	20%
3	Пошук і насолода прекрасним	20%	45%	35%
4	Допомога і милосердя до інших людей	45%	20%	35%
5	Любов	50%	30%	20%
6	Пізнання нового у світі, природі, людині	30%	40%	30%
7	Високий соціальний статус і керування людьми	35%	50%	25%
8	Визнання і пошана людей і вплив на оточуючих	50%	35%	25%
9	Соціальна активність для досягнення позитивних змін в суспільстві	45%	35%	20%
10	Спілкування	50%	30%	20%
11	Здоров’я	50%	25%	25%

Отже, під час ранжирування ціннісних орієнтирів виявило найбільш вираженою зорієнтованість 50% респондентів на «здоров’я», «спілкування» та «любов», «високий матеріальний добробут», «високий соціальний статус і керування людьми». Вибір таких цінностей пояснюємо віковими особливостями та соціальною ситуацією. Таким чином, структура ціннісних орієнтирів та розуміння, як ця система впливає на поведінку та діяльність, дозволяє передбачити реалізацію особистості в реальних умовах життєдіяльності.

На п’ятому етапі емпіричного дослідження за методикою локус контролю Дж. Роттера визначено кількість респондентів, які беруть на себе відповідальність за свої вчинки і власне життя, що дуже важливо під час визначення успішності-неуспішності прийомного батьківства.

Результати виявлення локусу суб’єктивного контролю респондентів подано на рис. 2. 3.

Рис. 2. 3 Локус контролю респондентів

Високі показники у 55% респондентів за шкалами інтернальності загальної, інтернальності в галузі досягнень, невдач, виробничих, сімейних та міжособистісних відносин, інтернальності щодо здоров’я і хвороб відповідає високому рівню суб’єктивного контролю над будь-якими значущими ситуаціями, над емоційно позитивними та негативними подіями, важливості організації власної навчальної діяльності, здатності викликати до себе повагу і симпатію інших людей, відповідальності за події в сімейному житті, за своє здоров’я, бо одужання залежить переважно від них.

Низький показник за шкалами інтернальності загальної, в галузі досягнень, невдач, виробничих, сімейних та міжособистісних відносин, інтернальності щодо здоров’я і хвороб виявляє у (45%) респондентів відсутність зв’язку між своїми діями і значущими подіями, зв’язок своїх успіхів, досягнень і радості із зовнішніми обставинами – везінням, щасливою долею або допомогою інших людей, схильність приписувати відповідальність за подібні події іншим людям або вважати їх результатом невезіння. Респонденти екстернального локусу контролю вважають не себе, а своїх партнерів причиною значущих ситуацій, що виникають в їхній родині, вказують на схильність надавати важливе значення зовнішнім обставинам – оточенню, везінню-невдачі, не беруть на себе відповідальність за свої відносини з оточуючими, вважають здоров’я і хвороби результатом випадку і сподіваються на те, що одужання прийде від інших людей, насамперед лікарів.

Отже, в цілому (45%) респондентам з екстернальним локусом контролю властива конформна і поступлива поведінка, вони пасивні, залежні, тривожні і невпевнені в собі. Респонденти (55%) з інтернальним локусом активні, незалежні і самостійні в роботі, мають позитивну самооцінку, що пов’язано з вираженою упевненістю в собі і терпимістю до інших людей.