3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

До основних завдань передпосівного (передсадивного) обробітку ґрунту належать:

• недопущення ранньовесняного висушування обробленого ґрунту;

• знищення сходів бур'янів;

• створення необхідних умов для висіву насіння, садіння сіянців і саджанців та внесення передпосівного (передсадивного) добрива;

• формування оптимальних (водного, повітряного, поживного і теплового) режимів ґрунту з метою сприяння дружному і швидкому проростанню насіння та високій приживлюваності сіянців і саджанців;

• створення умов для виконання подальших робіт з вирощування садивного матеріалу.

Передпосівний (передсадивний) обробіток ґрунту може включати такі прийоми:

• весняне (осіннє) переорювання ґрунту плугами без полиць;

• культивацію;

• боронування;

• шлейфування;

• коткування;

• фрезерування;

• дезінфекцію (пропарювання ґрунту) та ін.

3.6 Система застосування добрив

У деревних розсадниках використовують усі види добрив – органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, а також хімічну меліорацію ґрунтів(меліоративні).

За вмістом елементів мінерального живлення добрива прийнято поділяти на повні і неповні.

Повні містять у собі всі основні елементи мінерального живлення(органічні, органо-мінеральні, рідше мінеральні), а неповні – один, максимально два елементи (прості мінеральні).

За характером дії добрива поділяють на прямі, внесення яких безпосередньо збільшує в ґрунті вміст елементів мінерального живлення (органічні, органо-мінеральні, мінеральні) і напрямі, застосування яких опосередковано сприяє збільшенню елементів живлення в ґрунті( бактеріальні) або покращує умови для поглинання тих, що містяться в ґрунті (меліоративні).

Таблиця№10. Дози внесення добрив у полях сівозміни розсадника

№ п/п	Вид Добрива	Кількість діючої речовини в добривах	Норма внесення добрив в поля сівозмін за діючою речовиною, кг/га						Доза Внесення Добрив у Туках, Кг/га		Площа Внесення Добрив, Га			Потреба у добривах на всю площу,кг
			Ос	Пп	П1	П2	Заг.
Посівне відділення – Горобина звичайна
1	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	20				20	N-100 P -50 K -120		0.003		0.06
2	Аміачна Селітра	34,5			15x2		30	87		0.003		0.09
3	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	40	15		15x2	80	430		0.003		0.24
4	Калійні Солі	40				20x2	40	100		0.003		0.12
Шкільне відділення- Тис ягідний
5	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	40				40	N-200 P -100 K -240		0.9		6
6	Аміачна Селітра	34,5			30x2		60	174		0.9		9
7	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	30	15		15x2	75	384		0.9		11.25
8	Калійні солі	40				30x2	60	150		0.9		9
Шкільне відділення – Горобина звичайна
9	Гній	N-0,5 P -0,25 K -0,6	40				40	N-200 P-100 K-300		0.21		8.1
10	Аміачна Селітра	34,5	30		20		50	144		0.21		10.125
11	Супер Фосфат Грану-льований	19,5	20			20	40	95		0.21		8.1
12	Калійні солі	40	30			15	45	113		0.21		9.112

Висновок: Рослинам для мінерального живлення необхідно понад 16 хімічних елементів. Чотири з них – вуглець, водень, кисень і азот – вони одержують з вуглекислого газу, води та частково з атмосферного азоту, а решту – з ґрунту.

Приведені орієнтовні норми внесення мінеральних добрив за діючою речовиною дають змогу легко визначити загальну дозу внесення туків в залежності від вмісту (концентрації) в них доступних форм основних елементів мінерального живлення. Це дає змогу використовувати мінеральні добрива з різною концентрацією. Проте при цьому слід пам’ятати, що на кислих ґрунтах необхідно застосовувати добрива з лужною або нейтральною кислотністю.

Вірно визначена загальна доза добрива може гарантувати близький до оптимального рівень живлення рослин упродовж усього веге­таційного періоду та забезпечити високий вихід доброякісного садив­ного матеріалу. Підвищення ефективності та рентабельності використання добрив можна досягнути за умови внесення добрив за раціональною системою.