3.3 Первинне освоєння площ, відведених під розсадник

У разі закладання розсадника на площі з недостатньо або зовсім не окультуреними ґрунтами виникає необхідність її освоєння. Під розсадник можуть відводитись різні категорії земельних площ – землі, що вийшли з під сільськогосподарського користування, перелогові, цілинні, лісові землі та ін. Відповідно до категорії земель визначають способи їх освоєння та первинного обробітку ґрунту.

При освоєнні дуже засмічених бур’янами земель застосовують обробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів. Влітку або восени лущать дернину в двох напрямках на глибину 7-10 см.

З появою бур’янів проводять культурну оранку на глибину до 30 см, а наступного року утримують поле під чорним паром. Для знищення багаторічних злакових і дводольних бур’янів у полі чорного пару вносять гербіциди. Обробіток ґрунту на не засмічених бур’янами старих перелогових та цілинних землях проводять, як правило, за системою чорного пару, або за іншою, придатною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов системою основного обробітку ґрунту. На землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, з окультуреним верхнім шаром, грунт обробляють за зяблевою системою або системою зайнятого пара.

Для вирівнювання агрофону проводять так званий „ вирівнюючий ” посів невибагливих сільськогосподарських культур. Первинну оранку на цих ґрунтах проводять на глибину гумусового горизонту, збільшуючи її під час заорювання сидератів і основного обробітку ґрунту в полях сівозмін на 3-5 см до тих пір поки орний шар не досягне 25 - 27 см. Завершальною метою первинного освоєння площ ділянок, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар ґрунту з вмістом гумусу понад 3%.

3.4 Системи основного обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін

Зяблева система основного обробітку ґрунту має місце в розсадниках різних ґрунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших систем основного обробітку ґрунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньо - весняне боронування. Лущення створює сприятливі умови для проростання бур’янів та накопичення і збереження вологи в ґрунті.

У розсадниках Лісостепу лущення проводять на глибину 4 - 5 см. Через 10 - 15 днів після появи сходів бур’янів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20 - 35 см і 25 - 50 см в шкілках в залежності від лісорослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН - 4-35, а в шкілках – плуг плантажний навісний ППН - 40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню ґрунту.

На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10 - 15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування великомірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. В осінньо-зимовий період в зораному ґрунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури ґрунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту.

Ранньопарову систему основного обробітку ґрунту застосовують, головним чином, у районах з достатнім зволоженням (Полісся), а також на полях, де садивний матеріал викопують весною. Вона передбачає весняну оранку ґрунту одразу ж після викопування садивного матеріалу та прийоми чорного пару упродовж літа і осені.

Зайнятопарову систему обробітку ґрунту, окрім районів з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами застосовують у зрошуваних розсадниках Лісостепу. Вона включає:

• агротехнічні прийоми зяблевої системи;

• сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним

періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);

• збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне

боронування (закриття вологи).