4.3. Теоретичні основи обрізки деревних рослин

Розвиток органів, ріст і нагромадження органічної маси характерні для рослин усіх життєвих форм, починаючи від дерев і закінчуючи рослинами-ефемерами. Завдяки їм рослини виживають у конкурентній боротьбі за існування в процесі онтогенезу. Слід пам'ятати, що ріст і розвиток рослин відбувається як у надземній (стовбур, гілки та пагони крони, листя і шпильки), так і в підземній частині (коренева система). Ріст і розвиток цих частин тісно пов'язаний, проте мають місце і певні відмінності. Відомо, що ріст деревних рослин розпочинається з росту коренів (після прогрівання ґрунту), дещо пізніше починається ріст їхньої надземної частини, а потім знову кореневої системи (наприкінці завершення вегетації). Загалом відсутність рівноваги між їхнім ростом в онтогенезі є характерною особливістю цього процесу, яка зумовлює у рослин необхідність природного саморегулювання розвитку окремих частин рослин та їх коренелистового обміну і коренелистової кореляції.

Під час вирощування декоративного садивного матеріалу деревних рослин, виходячи з цілей його виробництва, людина змушена здійснювати активне управління процесами розвитку та росту дерев і кущів з метою підтримання їх на оптимальному рівні.

Більшість прийомів формування надземних частин деревних рослин у розсадниках підвищення їх декоративності, таких як санітарна, декоративна та омолоджувальна обрізки, запозичені в природі, До природних процесів формування надземної частини дерев і кущів належать такі:

• суховершинність – явище, спрямоване на зменшення відстані між полярними точками росту – верхівкою стовбура та кореневим чохликом і слугує полегшенню підйому води та поживних речовин від коренів у крону;

• скидання листя у несприятливі періоди життєдіяльності (видалення з листям зв'язаної води та виведення з організму щавлевої кислоти), через підвищення транспіраційної активності молодого листя;

• відмирання верхівкової бруньки (у рослин із симподіальним типом гілкування);

• скидання частини вкорочених вегетативних пагонів поточного приросту восени під час листопаду (тополі, берези, каркас, більшість напівчагарників);

• відмирання гілок вище кореневої шийки більшості кущів (спірея та ін.) в зв'язку з проходженням онтогенетичних фаз розвитку або у посушливі роки чи після суворих зим;

• відмирання дерев по досягненні ними зрілого віку внаслідок серцевинної гнилі (дуб, платан, липа) та збереження ними здатності відновлюватися і відростати від кореневої шийки.

Обрізка пагонів (стовбурів) є одним з основних прийомів формування і догляду за надземною частиною деревних рослин, який активно використовується в розсадниках у процесі вирощування декоративного садивного матеріалу. її проводять з мстою:

• регулювання росту і розвитку вегетативних і утворення генеративних органів рослин;

• формування певних форм крони та типів кореневих систем;

• збереження оптимального співвідношення між надземною (кроною) і підземною (кореневою системою) частинами рослин;

• забезпечення нормального функціонування коренелистового обміну (поліпшення водного режиму, вуглеводного та азотного обміну);

• прискорення синтезу органічних речовин і забезпечення руху асимілянтів в рослинах як в розсаднику, так і на постійних місцях зростання;

• придання деревним рослинам декоративних форм;

• омолодження старих рослин з метою активізації їхніх життєвих функцій. Для здійснення правильної обрізки необхідні ґрунтовні знання з біології росту

і розвитку окремих органів конкретних видів рослин та їх довговічності. Під час обрізки враховують природну форму крони дерев і кущів та її зміну з віком, тип гілкування, особливості пробудження сплячих бруньок і здатність переносити обрізку. Більшість деревних рослин, завдяки швидкому утворенню калюсу на зрізах, добре зберігають надані їм форми і придатні для штучного формування стрижених крон.

Треба пам'ятати, що видалення більшої частини крони, внаслідок інтенсивної обрізки або значного омолодження дерев і кущів, може призвести до послаблення асиміляційних процесів, яке може стати причиною загибелі значної частини фізіологічно активного коріння.

Для формування надземної частини і кореневої системи можуть використовуватися такі прийоми:

• видалення верхівкової бруньки деревних рослин (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

• садіння однорічного саджанця на пень (сприяє кущінню та стимулює розвиток коренів);

• обшморгування бруньок і листків у зоні штамба (провокує появу бокових гілок (пагонів потовщення), необхідних для потовщення стовбурця і сприяє його рівності);

• пінцирування або прищипування бокових пагонів (використовують для потовщення штамба);

• вирізування бокових пагонів (для видалення пагонів потовщення у процесі формування штамба, під час щеплень, закладання і формування крон);

• вкорочування гілок (закладання і формування крони, після викопування садивного матеріалу);

• видалення пошкоджених, всихаючих і мертвих пагонів та гілок;

• поточна обрізка гілок і дикої парості (після перезимування, упродовж придання певних архітектурних форм і формування живоплотів, бордюрів тощо).

Обрізка коренів саджанців у розсадниках починається раніше, ніж формування крони. Як правило, вона спрямована на формування компактної кореневої системи та збільшення кількості фізіологічно активних коренів. Обрізку коренів у розсаднику здійснюють у такому хронологічному порядку:

• видаляють верхівку корінця у пророслих жолудів (розмноження ключками);

• підрізають⁷ корені під час пікірування або порід, які утворюють стрижневий корінь, після досягнення ним 10–12 см;

• формують кореневу систему під час пересаджувань у шкілках;

• обрізають верхні корені у процесі щорічних культивацій і розпушування ґрунту;

• формують корені саджанців (дерев) в грудці землі після викопування в розсаднику перед відправкою їх для посадки на постійне місце.

Обрізування ялівця звичайного використовується для того, щоб краще розвивався та далі ріс та розростався.

Таблиця №16 – Розрахунок потреби та вартості допоміжних матеріалів

№ пп	Назва	Одиниця виміру		Кількість		Ціна за одиницю, грн.		Загальна вартість, грн.
1	2	3		4		5		6
Посівне відділення –Горобина звичайна
1	Гній	Т		0.06		50		3.0
2	Аміачна селітра	Т		0.09		1200		208.
3	Суперфосфат подвійний	Т		0.24		1750		415
4	Калійна сіль	Т		0.12		690		82.8
5	Шпагат для зв'язування сіянців (1 м на 100 шт)	Кг		6		30		180
Разом по породі									708.8
Шкільне відділення
Деревна (декоративна) шкілка-Тис ягідний
1	Гній	Т		6		50		300
2	Аміачна селітра	Т		9		1200		10800
3	Суперфосфат подвійний	Т		11.25		1750		19687-50
4	Калійна сіль	Т		9		690		6210
	Мішковина
	Сітка
Разом по породі									36997-50
Горобина звичайна
1	Гній	Т		8.1		50		450
2	Аміачна селітра	Т		10.125		1200		12150
3	Суперфосфат подвійний	Т		8.1		1750		14175
4	Калійна сіль	Т		9.112		690		6287-28
	Плівка	М
Разом по породі									33062-8
Загалом по всьому									70362-54

Висновок: Допоміжні матеріали потрібні для обробітку, підживлення та нормального функціонування розсадника з площею в га. Для купівлі всіх допоміжних матеріалів потрібно 70362-54 грн.

Таблиця№17 – Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника

№ п/п	Назва породи		Вік садивного матеріалу,вік		Площа сівби, га			Кількість щорічно реалізованої продукції, тис. шт..		Заробітна плата робітників, грн		Нарахування на заробітну плату,грн		Вартість, грн							Витрати, грн						Собівартість, грн
														Посівного матеріалу		Допоміжних матеріалів		Тракторо-змін		Прямі			накладні			Загальна виробництва			Одиниці облікової продукції
1	2		3		4			5		6		7		8		9		10		11			12			13			14
I. Посівне відділення
1		Горобино звичайна	1	0.003		1			1000		410		15		708		-		63.87			22.35			636.78			0.64
Усього																									636.78
ІІ Шкільне відділення
1. Деревна шкілка
1		Тис ягідний	4 5	0.675 3.0			4.5 3			2000 2000		610 610		1110 1575		5674.8 11099.25		1.56 1.8		638.62 1495.88				225.54 523.56	5921.06 10654.81					12.32 30.55
2		Вейгела гібридна	4	0.315			3			2000		610		144990		475-76		1.1		2040-06				714-23	142711-47					31-71
3		Горобина звичайна ф.плакуча	4 3	0.637 2.1			1.5 1.5			4000 4000		810 810		1589-40 312000		36997-5 36997-5		1,74 1.76		2772-88 2772-88				970-50 970-50	5742-02 36452-62					9-50 61-24
4		Аґрус (сорти)	3	0.504			6			4500		1300		69750		773-10		1.56		3050-78				1067-76	6644-56					8-85
Усього
Загалом

Висновок: розрахувавши калькуляцію розсадника ми бачимо, що собівартість рослин висока це зумовлено тим, що витрати на будівлю споруд, закупівлю обладнання та інструментів розділені на чотири культури і 10 років, оскільки вони розраховані на 10 років експлуатації. Таким чином вони окупляться поступово. Собівартість становить: Горобина звичайна – сіянця 0.650 та саджанця 61.24 гривні, Тис ягідний (форми) – в першій шкілці 12.32 та 30.55 гривніу другій шкій шкілці, Вейгела гібридна – 31.71 гривень та сорти аґрусу 8.85 гривень.